1. Юриспруденція, що виходить із розмежування права та закону і спирається на юридичне праворозуміння та юридичне розуміння права і держави, належить до юридичного типу вчення про право і державу. Оскільки згідно юридичної концепції право і держава є необхідними фо­рмами буття та реалізації свободи індивідів та їх груп, то предметом юриспруденції є свобода в її державно-правовій формі.

2. Юриспруденція, що ототожнює право та закон і спирається на легі- стське розуміння права та держави належить до легістського типу вчення про право і державу. Предмет юридичної науки - це поняття права, що включає відповідне правове розуміння держави та відображає суттєві властивості права і держави.

1. Поняття методології юридичної науки та її значення

Самостійність будь-якої з юридичних наук визначається наявністю си­стеми методів, що нею використовуються. Необхідно зазначити, що в сучасній літературі поняття метод дослідження не викликає різноманіт­них підходів. Він визначається як чітко визначений прийом дослідження, що застосовується юридичною наукою для отримання істинних знань про предмет.

Як правило, розвиток методу дослідження завжди пов'язаний з двома факторами:

1. врахування тенденцій та досягнень певної науки,

2. певний ступінь правонаступності, що забезпечує врахування вже досягнутих наукових результатів.

В процесі пізнавальної діяльності кожен з методів, що застосовується не існує ізольовано. Всі методи певним чином взаємодіють і складають категорію методології.

Сучасна наука характеризується двома підходами щодо визначення методології:

1. Методологія - це сукупність методів наукових досліджень, що ви­користовуються наукою чи можуть бути використані (М.М. Марченко).

2. Методологія - це філософське вчення про метод, що передбачає теоретичне обґрунтування необхідності використання певної сукупності методів в процесі дослідження певних об'єктів (О.Ф. Черданцев).

На жаль, у вітчизняній юридичній літературі монографічних дослі­джень стосовно методології юридичної науки не має (остання праця була написана в 1987 р.).

Юридична наука є самостійним різновидом суспільних наук. Це зумо­влює наявність методологічної основи цієї науки, що забезпечує її єдність та системність. Методологічна основа являє собою сукупність ідей та по­нять, що сформовані на протязі розвитку юридичної науки і можуть бути сформульовані наступним чином:

• Об'єкти наукового пізнання існують об'єктивно, тобто незалежно від суб'єктів пізнання, однак вони підлягають процесу пізнання.

• Зміст наукового пізнання визначається і зумовлюється реальним зовнішнім середовищем, що є незалежним від свідомості людини.

• Джерелом знань є вивчення певних закономірностей та відчуття суб'єктів, що пов'язується з оточуючим світом.

• Мислення є опосередкованим пізнанням світу.

• Мислення завжди є об'єктивним, оскільки воно слідує законам ло­гіки.

• Мислення має фізіологічний характер, оскільки є продуктом дія­льності певної людини і, в той же час, є соціальним, оскільки людина є суб'єктом суспільних відносин, та суб'єктивним, оскільки відображає особливості розуміння суб'єкта оточуючого середовища.

• Розуміння мислення як суб'єктивного є джерелом помилок.

• Мислення має мовний вираз, що надає можливість матеріалізува­ти результати пізнання.

- Результати пізнання залежать від особливостей об'єкту пізнання, мети та умов пізнання.

Зазначені тези характеризують філософський рівень пізнання, особли­вості якого відображаються особливостями сфери та предмету пізнання.

Методологічна основа будь-якої науки має наступне значення:

1. характеризує основу наукового пізнання,

2. забезпечує об'єктивність пізнання,

3. визначає залежність пізнання від оточуючого середовища та пев­них факторів,

4. визначає критерії істинності пізнання,

5. забезпечує єдність певної сфери пізнання,

6. забезпечує певний рівень професіоналізму пізнання.

Л'В: Методологія як юридична категорія - це система принципів та методів нау­кового пізнання правових явищ, що визначають напрямок і зміст процесу їх до­слідження

Мегоди визначають зміст процесу пізнання, а принципи визначають напрямки такого пізнання.