- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі заняття
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Зміст теми заняття
- •Короткий зміст теми.
- •Структурно-логічна схема змісту теми
- •Гострий коронарний синдром
- •Гіпертонічний криз
- •Анафілактичний шок
- •Набряк Квінке
- •3.3. Список рекомендованої літератури
- •3.4. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі Теоретичні питання для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю з одним варіантом правильної відповіді:
- •Тестові завдання для самоконтролю з декількома варіантами правильної відповіді:
- •Типова задача для самоконтролю
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на основному етапі практичного заняття для оволодіння практичними навиками та професійними вміннями
- •4.2. Професійні алгоритми (інструкції) для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями
- •4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття
- •5. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи.
- •Техніка проведення комбінованого тесту на визначення міоглобіну, кк-мв, тропоніну I
- •Техніка проведення прик-тесту.
Етіологія
Білкові антигени
Гаптени
ПолісахаридиАнафілактичний шок
Патогенез
гіперчутливість реагінового типу
Коди МКХ-10
Варіанти перебігу
За ступенем важкості
Класифікація
Т 8.2-АШ неуточнений
Т 8.0-обумовлений патологічною реакцією
на харчові продукти
Т 78.5- пов'язаний з введенням сироватки
Т 88.6-повязаний з патологічною реакцією
на адектватно та правильно призначений
лікарський засіб
Абортивний
Гострий сприятливий
Гострий злоякісний
Рецидивний затяжний
Легкий
Середній
Тяжкий
Блискавичний
Нерідко наявні провісники шоку: відчуття
дискомфорту, хвилювання, страху смерті,
свербіння шкіри та висипів на ній,
відчуття приливу крові до язика та
обличчя, збудження, болю у грудній
клітці, головного болю, нудоти.
Провідним є синдром гострої
судинної недостатності: зниження АТ,
ниткоподібний частий пульс, холодний
піт, блідість, ціаноз, запаморочення.
Клініка
Чіткий зв'язок проявів шоку
з впливом алергену (через 3-60хв, іноді
- негайно, рідше - до 2 год. Виразність
симптомів швидко наростає. Провідними
у клініці шоку є синдроми гострої
судинної та дихальної недостатності.
Слід проводити моніторинг АТ та
кардіомоніторування (за можливості на
місці події) для ранньої діагностики
розвитку порушень серцевої діяльності.
Діагностика
Лікування
Препарат вибору-адреналін
0,1% - в/в крапельне введення у дозі
0,75-1,5мкг/кг за 1хв. При неможливості -
в/м введення 0,3-0,5мл при необхідності
повторні в/м введення адреналіну 0,3мл
кожні 5-15хв до виведення із шоку.
При персистуючому зниженні
АТ - в/в інфузію допаміну, добута міну.
допаміну.
Налагодити інгаляцію 100% кисню.
При важкому бронхіолоспазмі в/в
крапельне введення 2,4% р-ну еуфіліну
5-6 мг/кг протягом 20хв.
Глюкокортикоїди - при рефрактерному
бронхіоспазмі, артеріальній гіпотензії,
для упередження повторних реакцій.
Рекомендують в/в або в/м введення
60-120мг преднізолону 250-1000 мг гідрокортизону
або 8-16 мг дексаметазону.
Інфузійна терапія: 25-50мл/кг,
пізніше - 5-10мл/кг ізотонічного розчину
натрію хлориду.
За необхідності (відсутність можливості
самостійного дихання) проводиться
інтубація трахеї та переведення хворого
на ШВЛ.
Набряк Квінке
Анафана
Класифікація
Форми НК відповідно до етіопатогенетичних
особливостей:
1. Алергічний - прояв алергічної
реакції І типу (сенсибілізація до
медикаментів, харчових продуктів,
отрути, в т.ч. комах)
2. Псевдоалергічний - виникає без участі
імунних механізмів унаслідок
безпосередньої стимуляції певними
чинниками імунокомпетентних клітин
3. Комплемент-залежний:
а) спадковий - внаслідок успадкування
домінант-ної аутосомної ознаки дефіцити
інгібітора 1-го компонента комплементу;
б) набутий - при лімфопроліферативних
злоякіс-них новоутвореннях, що зумовлено
прискоренням метаболізму інгібітора
1-го компонента комплементу.
4. Ідіопатичний - причина невідома.
Клініка
Виникає раптово протягом
декількох хвилин та зберігається до
декількох діб, має вигляд асиметричного
блідо-рожевого щільного інфільтрату,
як правило не супроводжується зудом,
при натисканні не залишається ямка.
Типова локалізація – обличчя, зовнішні
статеві органи, кінцівки.
Особливо, небезпечним є
набряк гортані,
який зустрічається у 25% усіх випадків
та проявляється швидким розвитком
асфіксії.
Діагностика
Базується переважно на даних
анамнезу та клінічного обстеження.
Обов’язковим є моніторинг основних
вітальних функцій (ЧСС, АТ,
кардіомоніторування), оскільки НК може
передувати розвитку анафілактичного
шоку.
При набряку
гортані з'являються
глухість та охриплість голосу (до
афонії), "гавкаючий" кашель,
збудження, відчуття страху, поступово
наростає задишка, виникає ціаноз,
стридорозне дихання.
Лікування
При НК в ділянці обличчя, шиї, дихальних
шляхів та загрозі виникнення набряку
гортані використовують кортикостероїди
в/в (дексаметазон 8-16мг, преднізолон
90-180мг), фуросемід 40-80мг в/в (до 200мг/добу).
За умови розвитку набряку
гортані термінова
госпіталізація хворого у ЛОР відділення
або відділення реанімації та інтенсивної
терапії. До терапії на місці події слід
додати інгаляційне введення 0,1% розчину
адреналіну, оксигенотерапію, за
необхідності - інтубація трахеї коніко-
або трахеотомія.
