4.Умови здійснення менеджменту:

1. Персональна відповідальність кожного працівника; наявність цілей діяльності підприємства; поділ праці; наявність службових повноважень; право менеджера на позитивні і негативні санкції працівників.

2. Наявність організаційних структур управління; поділ праці в апараті управління, інформаційне забезпечення управлінської праці; інженерно-економічне забезпечення.

3. Лінійно-функціональні зв’язки; порядок проведення ділових зустрічей у колективі; оптимальні розміри підприємства.

4. Планування, організація, мотивація, контроль.

5. Суб’єкт управління це:

1. Людина або група людей, які здійснюють управлінський вплив.

2. Сукупність інформаційних зв’язків у системі управління.

3. Люди, на яких здійснюється управлінський вплив, з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

4. Методи і підходи, що застосовуються в науці і техніці.

6. Об’єкт управління це:

1. Людина, або група людей, які здійснюють управлінський вплив.

2. Підсистема, якою управляють.

3. Сукупність інформаційних зв’язків у системі управління.

4. Засоби і знаряддя праці.

7.Початок розвитку теорії менеджменту, як науки:

1. З 1968 року.

2. З 1945 року.

3. З 1918 року.

4. З 1911 року.

8. Прихильники школи “адміністративно-бюрократичного підходу”.

1. Використовували методи і підходи, що застосовуються в науці і техніці для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління.

2. Намагалися створити універсальні принципи управління.

3. Використовували соціально-психологічні та емоційні потреби людини для підвищення ефективності виробництва і управління.

4. Намагались вдосконалити виконання певних видів робіт.

9. Основоположником наукового менеджменту є:

1. Мак-Грегор.

2. Мак-Клейлланд.

3. Герцберг.

4. Тейлор.

10. Школу “людських стосунків” заснували:

1. Тейлор і Форд.

2. Фоллет і Мейо.

3. Файоль і Мейо.

4. Тейлор і Файоль.

11. Першим теоретиком менеджменту вважається:

1. Тейлор.

2. Файоль.

3. Форд.

4. Мейо.

12. Першою школою менеджменту була:

1. “ Класична школа”.

2. Школа наукового управління.

3. Школа людських стосунків.

4. Адміністративна школа.

13. Фази розвитку менеджменту, як діяльності, як науки.

1. Співпадають.

2. Менеджмент, як діяльність виник пізніше наукового менеджменту.

3. Менеджмент, як діяльність виник раніше наукового менеджменту.

4. Науковий менеджмент виник на початку 60-их років ХХ ст..

14. Як наука менеджмент розвивався за наступними етапами.

1. Поділ праці, порядок, справедливість, єдиновладдя.

2. Школа наукового управління, класична школа, школа людських стосунків.

3. Підходи на засадах виділення різних шкіл, процесний підхід, системний підхід, ситуаційний підхід.

4. Планування, організація, мотивація, контроль.

15. Процесний підхід розглядає управління як:

1. Систему, яка складається з структури, завдань, технології, людей і цілей.

2. Процес, тобто сукупність безперервних взаємопов’язаних дій.

3. Ситуацію, тобто конкретний набір обставин, що діють на організацію протягом певного часу.

4. Комплекс шкіл управління.

16. Системний підхід розглядає управління як:

1. Процес, тобто сукупність безперервних взаємопов’язаних дій.

2. Ситуацію, тобто конкретний набір обставин, що діють на організацію протягом певного часу.

3. Систему, тобто сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємодіючи, визначають її характер.

4. Підхід на засадах відділення різних шкіл.

17. Ситуаційний підхід розглядає управління як:

1. Процес, тобто сукупність безперервних взаємопов’язаних дій.

2. Систему, тобто сукупність взаємопов’язаних елементів.

3. Конкретний набір обставин, що діють на організацію протягом певного часу.

4. Виробничо-господарську діяльність.

18. Прихильники “школи наукового управління”:

1. Використовували методи і підходи, що застосовуються організації у процесі управління. в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей

2. Намагалися створити універсальні принципи управління.

3. Використовували соціально-психологічні та емоційні потреби людини для підвищення ефективності виробництва і управління.

4. Застосовували кількісні методи аналізу.

19. Прихильники школи “людських стосунків”:

1. Використовували методи і підходи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління.

2. Намагання створити універсальні принципи управління.

3. Використовували соціально-психологічні та емоційні потреби людини для підвищення ефективності виробництва і управління.

4. Застосовували кількісні методи аналізу.

20. Функції менеджменту це:

1. Чітко визначене коло обов’язків, які виконує структурний підрозділ або окремий фахівець апарату управління.

2. Способи впливу суб’єкта управління на об’єкт управління.

3. Засоби впливу об’єкта управління на суб’єкт управління.

4. Послідовність управлінських функцій, які виконуються у складі загального процесу менеджменту.

21. Ціль управління може бути встановлена:

1. Автократичним або демократичним шляхом.

2. Ліберальним або автократичним шляхом.

3. Демократичним або ліберальним шляхом.

4. Ліберальним шляхом.

22. Поняття контролю в організації системи управління:

1. Визначення особистості працівника, його ставлення до праці.

2. Обмін досвідом діяльності.

3. Встановлення відхилення від заданої програми, розробки заходів по їх усуненню.

4. Контроль методів роботи працівника.

23. Оперативний вплив це:

1. Система економічних показників господарсько-фінансової діяльності організації.

2. Спосіб визначення основних завдань менеджера на певний період.

3. Розробка раціональних рішень.

4. Конкретизація основних напрямків господарської діяльності та плани негайного втручання в господарський процес.

24. Послідовність функцій в “ колі менеджменту “:

1. Планування, організація, рішення, оперативний вплив, мотивація, цілевстановлення, контроль.

2. Цілевстановлення, планування, організація, мотивація, оперативний вплив, контроль.

3. Рішення, організація, планування, оперативний вплив, цілевстановлення, мотивація, контроль.

4. Цілевстановлення, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль.

25. Процесійні (процесні) теорії мотивації включають:

1. Теорія очікувань, теорія справедливості, теорія Портера-Лоулера.

2. Теорія Герцберга, теорія Врума, ієрархічна теорія.

3. Класична теорія, теорія Тейлора, адміністративна теорія.

4. Теорія потреб, теорія інтересів, теорія поведінки.

26. Вимоги до цілей управління:

1. Реальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, розмежованість.

2. Системність, реальність, оптимальність, вартість.

3. Зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, економічність.

4. Системність, ситуаційність, розмежованість, якісність, обґрунтованість.

27. Функції рішення формуються таким чином:

1. Планування, реалізація, мотивація, контроль.

2. Об’єктивність, наукова обґрунтованість, цілеспрямованість.

3. Скеровуюча, узгоджуюча, стимулююча.

4. Діагноз проблеми, оцінка альтернатив, аналіз альтернатив.

28. Методи управління це:

1. Способи цілеспрямованого впливу на колектив і окремих його членів.

2. Визначальні риси системи управління підприємством.

3. Система взаємодії між керівником і підлеглими

4. Організаційна структура об’єкту управління.

29.Методи управління поділяються на:

1. Фізіологічні, технічні, соціальні, гігієнічні.

2. Управлінські, об’єктивні, суб’єктивні, загальні.

3. Економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.

4. Технічні, загальні, економічні.

30. До економічних методів управління належать:

1. Планування, комплексні цільові програми, комерційний розрахунок, економічні регулятори господарської діяльності.

2. Регламентування, нормування, програмування,

3. Соціальне нормування, регулювання, прогнозування, планування.

4. Комплексні цільові програми, регламентування, нормування.

31.До організаційно-розпорядчих методів управління належать:

1. Планування, комплексні цільові програми, комерційний розрахунок, економічні регулятори господарської діяльності.

2. Регламентування, нормування, інструктування, розпорядження.

3. Соціальне нормування, регулювання, прогнозування, планування.

4. Нормування, інструктування, прогнозування, планування.

32. До соціальних методів управління належать:

1. Планування, комплексні цільові програми, комерційний розрахунок, економічні регулятори господарської діяльності.

2. Регламентування, нормування, регулювання, прогнозування.

3. Соціальне нормування, регулювання, прогнозування, планування.

4. Нормування, регламентування, регулювання, інструктування, розпорядження.

33. Мотиваційна характеристика організаційно-розпорядчих методів управління:

1. Вплив на економічні інтереси працівників.

2. Використання почуттів обов’язку, відповідальності.

3. Використання соціального механізму колективу.

4. Використання економічного розрахунку.

34.Перевагами лінійної структури управління є:

1. Швидка реакція на потреби ринку, розмежування управлінських функцій, підпорядкування вищій ланці управління.

2. Одержання підлеглими несуперечливих вказівок, повна відповідальність кожного керівника за результатами роботи; єдність керівництва зверху до низу.

3. Забезпечення наказів необхідними ресурсами, вивільнення лінійних керівників від знання всіх управлінських функцій.

4. Підвищення ефективності комунікацій, взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.