Клімат, його вплив на організм людини. Акліматизація

Найважливішим компонентом природного середовища є клі­мат. Він впливає на господарську діяльність людини, її побут, умови життя, здоров'я і структуру захворюваності. Від кліматич­них умов залежить наявність у навколишньому середовищі збуд­ників інфекційних хвороб, шляхи їх поширення.

Кліматичні умови треба враховувати, обґрунтовуючи реко­мендації пацієнтам щодо житла, одягу, режиму дня, запобігання різним захворюванням.

Клімат формується географічною широтою, що визначає над­ходження сонячного випромінювання.

На клімат впливають висота місцевості над рівнем моря, ре­льєф земної поверхні, особливості циркуляції повітряних мас, близькість до морів і океанів.

Акліматизація — вплив клімату на організм людини, який за­лежить від мікроклімату житла, харчування, одягу, режиму дня.

Акліматизація — соціально-біологічний процес активного пристосування людини до нових кліматичних умов. Повторні впливи кліматичних чинників на організм людини призводять до утворення стереотипу, що найліпше адаптує людину до певного клімату. Фізіологічні механізми пристосування до клімату зале­жать від:

• температури навколишнього середовища;

• швидкості повітря;

• вологості;

• сонячного випромінювання;

• тривалості світлового дня. Розрізняють 3 етапи акліматизації:

1-й — початковий етап. В організмі виникають реакції з боку серцево-судинної системи. В умовах спекотливого клімату збіль­шується виділення поту шкірою, зменшується частота пульсу і дихання, знижується обмін речовин на 10—15 %. Вплив хлору призводить до підвищення обміну речовин і посилення вироблен­ня тепла, зростає об'єм циркулюючої крові.

2-й — етап перебудови динамічного стереотипу. Може бути сприятливим і несприятливим.

3-й — етап стійкої акліматизації.

Якщо 2-й етап несприятливий, то 3-й характеризується реак­ціями декомпенсації. Це проявляється невралгією, артралгією, міалгією, зниженням загального тонусу і працездатності, заго­стренням хронічних захворювань. У разі посилення патологічних проявів людині потрібно змінити кліматичні умови проживання.

Акліматизація настає тоді, коли фізіологічні процеси ор­ганізму людини пристосовуються до нових кліматичних умов. Адже змінюється режим дня, харчування, людина починає носи­ти одяг, що відповідає холодному або спекотливому клімату. До­помагає пристосуватися людині кліматотерапія.

Гігієнічне значення окремих компонентів повітряного середовища

Для забезпечення високого рівня здоров'я населення, розви­тку майбутнього покоління потрібне чисте атмосферне повітря. У суміші газів атмосферного повітря міститься:

• 78 % азоту;

• 20,9 % кисню;

• 0,93 % аргону;

• 0,03 % вуглекислого газу.

Людині передусім потрібен кисень — джерело збереження життя. Кисень має велике значення в обміні речовин, поліпшує кровообіг, засвоєння поживних речовин, нормалізує процеси травлення і виділення. Завдяки кисню заспокоюється нервова система, підвищується працездатність, відбувається очищення крові. Достатня кількість кисню дає можливість організму від­новлюватися і зміцнювати імунну систему. Що більше людина отримує кисню, то більше виділяється енергії, а це особливо важ­ливо нині, коли погіршується екологія, забруднюється атмосфер­не середовище. Зниження надходження кисню в організм призво­дить до порушень — від непритомності до тяжких хвороб.

Науковці стверджують, що людина пристосована до жит­тя, якщо в атмосферному повітрі міститься 38 % кисню. Значне зменшення кількості кисню в атмосфері спричинює занепокоєн­ня. Відповідно до однієї з розроблених теорій старіння організму, зменшення кисню в організмі призводять до збільшення кількос­ті травмованих клітин, накопичення токсинів у крові та раннього старіння органів і систем.

Проблема зменшення кисню в атмосферному повітрі зумов­лена збільшенням кількості хімічних чинників виробництва, ви­користанням палива, вирубуванням лісів, хімічним обробленням продуктів харчування, хлоруванням води, виділенням в атмосфе­ру газів і смол.

Водночас зменшення кількості кисню в організмі людини зу­мовлене:

• перенесеними грибковими, вірусними, бактеріальними ін­фекційними хворобами;

• малорухливим способом життя;

• шкідливими звичками (курінням, вживанням алкоголю);

• стресовими ситуаціями;

• невмінням правильно дихати.

Людині у стані спокою потрібно 2,5 кг кисню на добу. За 1 хв через легені людини проходить 9 л атмосферного повітря. Це свідчить про те, що навіть дуже малі дози домішки шкідливих ре­човин у повітрі, пилу, мікроорганізмів спричинюють негативні реакції в організмі людини.

У процесі еволюції між повітрям і людиною створилася рівно­вага, що має важливе гігієнічне значення, а саме:

• джерело кисню — забезпечення життя людини;

• дихальні шляхи — резервуар накопичення мікроорганізмів;

• організм людини — резервуар накопичення хімічних речо­вин техногенного походження;

■ повітря — чинник кліматоутворення;

• повітря — чинник, що визначає умови перебування в при­міщеннях;

• повітря — чинник терморегуляції в організмі;

• середовище, в якому відбувається очищення від твердих ре­човин і газів;

• джерело забруднення води і ґрунтів;

• джерело вмісту вуглекислого газу, який потрібен для фото­синтезу рослин і утворення органічних речовин, біомаси планети.

Зі зменшенням кисню в атмосферному повітрі збільшується вміст вуглекислого газу, що створює проблему зі здоров'ям сус­пільства.