Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TsP_oporny_konspekt_lektsiy.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
773 Кб
Скачать
☆

6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Підставою для визнання такого акта незаконним та його наступного скасування є дві умови:

  1. такий акт не відповідає законові;

  2. порушує права власника.

Позивач повинен довести вказані дві умови у суді. У судовій практиці практично відсутні справи про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, але поширеними є справи про скасування рішень ненормативного характеру.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідачем за даним позовом виступають державні органи, наділені владними повноваженнями чи органи місцевого самоврядування. Оскарженими можуть бути як акти індивідуального. Так і загально нормативного характеру.

До даних вимог не застосовується позовна давність.

7. Визнання правочину недійсним як спосіб захисту права власності

Захищаючи своє право власності через визнання правочину недійсним, власник може вимагати:

1) повернення майна, що стало предметом правочину, в натурі;

2) якщо майно не збереглося в натурі, власник вправі вимагати відшкодування його вартості за цінами, які існують на момент відшкодування;

3) власник має право на відшкодування збитків, завданих недійсним право чином, та моральної шкоди.

Відмінність даного позову від віндикації.

8. Зобов’язально-правові засоби захисту права власності

Для зобов’язально-правових способів захисту права власності характерним є те, що вимоги про захист права власності ґрунтуються не на праві власності як такому, а випливають з інших правових інститутів. Власник і особа, чиєю неправомірною поведінкою порушене право власності, перебувають між собою у зобов’язальних правовідносинах договірного чи недоговірного характеру.

До договірних способів захисту права власності належать:

  • вимоги покупця у разі передання йому товару неналежної якості;

  • вимога про розірвання договору найму житла з підстав і в порядку, визначених законодавством та виселення наймача та інших осіб, які проживають у помешканні;

  • вимога наймодавця про повернення речі у разі припинення договору припинення договору найму і сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

До недоговірних способів захисту права власності належать:

  • вимога учасника конкурсу про повернення йому речі, поданої на конкурс;

  • вимога про відшкодування шкоди, заподіяної майну особи;

  • вимоги про повернення майна, набутого без достатніх правових підстав.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]