43. Нормативно-правоий акт: поняття, ознаки та види.

Найбільшу кількість існуючих у суспільстві норм закріплено саме у нормативно-правових актах. Вони є найбільш поширени­ми, навіть домінуючими джерелами права. Ця ситуація є типовою і для України - держави, яка розвивається за принципами романо-германської правової сім'ї.

Нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийня­тий компетентним уповноваженим органом держави або безпо­середньо народом у суворо встановленому порядку, що містить правові норми, виконання якого у разі необхідності забезпечуєть­ся силою державного примусу.

Головною сутнісною особливістю нормативно-правового акта як джерела права є те, що він має конкретний зміст, тобто чітко встановлює моделі належної, дозволеної та забороненої поведінки суб'єктів, та абстрактний адресат, тобто поширює свою дію на невизначене коло суб'єктів, не є персоніфікованим. Так, норма Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за кра­діжку не дає вказівки на конкретний адресат власної дії. Відпові­дальність за таємне викрадення майна будуть нести всі суб'єкти, в діях яких міститься склад злочину. Настання відповідальності не залежить від інших супутніх ознак, вона є невідворотною для того, хто вчинив злочин.

Іншими особливостями (ознаками) цього джерела права є такі:

1) є результатом правотворчої діяльності держави (приймається або санкціонується уповноваженими органами держави або безпосередньо народом шляхом проведення референдуму);

2) його приписи виражають державну волю суспільства;

3) містить у собі загальнообов'язкові правила поведінки-норми;

4) приймається та реалізується в особливому державно-про­цесуальному порядку;

5) має суворо визначену документальну форму письмового акта-документа та реквізити (вид акта — закон, указ, постанова; найменування органу, який прийняв акт - парламент, прези­дент, уряд, орган місцевої влади; заголовок; дата прийняття; номер акта; відомості про посадову особу, що підписала акт);

6) публікується у спеціалізованих офіційних виданнях;

7) урегульовує найсуттєвіші за значенням суспільні відносини;

8) розрахований на постійне або тривале використання;

9) система нормативно-правових актів є диференційова­ною - вони розподіляються залежно від державного орга­ну, який видав акт, за предметом правового регулювання;

10) їх система є ієрархічною, тобто нормативно-правові акти роз­поділяються за юридичною силою (підзаконні акти мають відповідати положенням закону, закон має перевагу над підзаконними актами, конституція є основним законом).

Нормативно-правові акти є головним джерелом національного права України. Тому питання їх класифікації є принциповими для навчального курсу теорії держави та права. Існують такі кри­терії поділу нормативно-правових актів на види, як юридична си­ла, галузева належність, характер волевиявлення, сфера суспіль­них відносин, строк дії, сфера дії.

Дуже важливе значення має класифікація нормативно-право­вих актів за юридичною силою. Юридична сила є особливою якістю нормативно-правового акта, яка визначає його місце та роль у системі законодавства, залежить від статусу та повно­важень органу, що видав акт. Отже, вона встановлює співвідно­шення одного акта з іншим та дає пряму вказівку на ієрархію (вер­ховенство або підпорядкування) нормативно-правових актів.

За юридичною силою всі нормативно-правові акти поділяють­ся на закони та підзаконні акти.