- •2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права.
- •3. Поняття та класифікація функцій теорії держави та права як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук, її роль в оволодінні юридичними знаннями.
- •5. Суспільство, держава та право: поняття та співвідношення.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7.Поняття, структура та суб’єкти громадянського суспільства.
- •8. Причини та форми виникнення держави та права.
- •9. Теорії походження держави та права.
- •10. Поняття, ознаки та сутність держави.
- •11. Типологія держави: поняття та підходи.
- •12. Поняття, ознаки та структура механізму держави, його роль в реалізації державних функцій.
- •13. Поняття та ознаки державного апарату, його співвідношення з механізмом держави.
- •14. Структура державного апарату, принципи його організації та функціонування.
- •15. Державний орган: поняття, ознаки та класифікація.
- •16. Державне підприємство і державна установа: поняття, ознаки та співвідношення.
- •17. Теорія розподілу влади, її сутність та соціальне призначення.
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави. Місце і роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави.
- •21. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •22. Поняття,ознаки та види форми державного правління.
- •23. Поняття,ознаки та види форми державного устрою.
- •24. Поняття,ознаки та види державно-правового (політичного) режиму.
- •25. Особливості елементів форми Української держави.
- •26. Поняття та ознаки політичної системи суспільства. Особливості політичної системи суспільства.
- •27. Структурні елементи політичної системи суспільства: поняття та загальна характеристика.
- •28. Місце і роль держави та права в політичній системі суспільства.
- •29. Загальна характеристика сучасних концепцій держави.
- •30. Поняття, принципи та форми демократії.
- •31. Загальна характеристика концепцій виникнення права.
- •Поняття, ознаки та соціальна цінність права.
- •33. Поняття та класифікація принципів права.
- •34. Поняття та класифікація функцій права.
- •35. Сутність, зміст та структура права.
- •36. Поняття, ознаки та структура норми права.
- •37. Класифікація норм права.
- •38. Поняття та ознаки правотворчості. Співвідношення правотворення і правотворчості.
- •39. Принципи правотворчості.
- •40. Види правотворчості.
- •41. Поняття та стадії правотворчого процесу.
- •2. Рішення компетентного органа про необхідність видання акта, розробка його проекту, включення в план законопроектних робіт і т.П.
- •4. Розгляд проекту нормативного акта в тому органі, що уповноважений його прийняти.
- •5. Прийняття нормативного акта.
- •6. Доведення змісту прийнятого акта до його адресатів.
- •42. Поняття, ознаки та види джерел (форм) права.
- •43. Нормативно-правоий акт: поняття, ознаки та види.
- •44.Закон і підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки та види.
- •45. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •46. Співвідношення системи права та правової системи.
- •47. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •48. Предмет і метод правового регулювання.
- •49. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •50. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •51. Поняття та форми (види) систематизації нормативно-правових актів.
- •52. Зміст правових відносин.
- •53. Поняття, ознаки та склад правовідносин.
- •54. Поняття та види суб'єктів правовідносин.
- •55. Правосуб’єктність: поняття та елементи.
- •56. Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •57. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •58. Види правових відносин та критерії їх класифікації.
- •59. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •60. Поняття та форми реалізації норм права
- •61. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації: поняття та підстави.
- •62. Стадії правозастосування.
- •63. Вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття та класифікація.
- •65. Прогалини в праві та шляхи їх усунення. Аналогія права і аналогія закону.
- •66. Поняття, ознаки та необхідність тлумачення норм права.
- •67. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •68. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •69. Способи тлумачення норм права.
- •70. Акти тлумачення норм права: поняття та класифікація.
- •71. Правова поведінка: поняття, ознаки та види.
- •72. Поняття, ознаки та склад правопорушень.
- •73. Види правопорушень.
- •74. Юридична відповідальність та її види.
- •75. Принципи та функції юридичної відповідальності.
- •76. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності.
- •3. Реалізація службового обов’язку.
- •4. Виконання законного наказу.
- •77. Поняття, сутність та принципи законності.
- •78. Гарантії законності: поняття та класифікація.
- •Можуть існувати й інші юридичні гарантії законності, зокрема міжнародно-правові.
- •79. Правопорядок як результат дотримання законності.
- •80. Поняття та види дисципліни.
- •81. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •83. Поняття, форми та методи правового виховання.
- •84. Поняття співвідношення правового впливу та правового регулювання.
- •85. Стадії процесу правового регулювання.
- •86. Типи та межі правового регулювання.
- •87. Механізм правового регулювання: поняття та структурні елементи.
- •88. Поняття, ознаки, місце і значення правової системи в правовому житті суспільства.
- •89. Структура та функції правової сиситеми.
- •90. Загальна характеристика правових систем сучасності.
69. Способи тлумачення норм права.
Тлумачення норм права здійснюється за допомогою певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст норм права. Найуживанішими з них є:
Мовне (граматичне) тлумачення — це усвідомлення дійсного змісту правових норм шляхом дослідження їх з точки зору значення словесних формулювань, правил граматики та синтаксису. Класичним прикладом застосування граматичного тлумачення є завдання з формулою: "Стратити неможливо помилувати". Від того, де в ній ставити кому або тире, залежить вибір одного з двох взаємовиключаючих варіантів поведінки.
Логічне тлумачення — це усвідомлення змісту норми права шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки. При логічному тлумаченні досліджуються не окремі слова, а внутрішні зв'язки між частинами нормативного акта, логічна структура правових приписів. Необхідність логічного тлумачення випливає, насамперед, з особливостей оформлення норм права. Так, граматична форма речення, в якому міститься норма права, часом неточно виражає кількісну сторону норми. У нормі звичайно говориться про одну особу: "обвинувачений має право", "слідчий зобов'язаний" тощо. Проте норма права стосується не одного якогось обвинуваченого або слідчого, а всіх, хто підпадає під відповідне процесуальне положення. Тому ми розуміємо, що для надання наведеним формулам їх дійсного значення, логічно умовно до них додавати слова "кожний", "будь-який", в результаті чого і буде виявлено дійсну волю законодавця.
Систематичне тлумачення — це усвідомлення змісту норми права в залежності від місця, яке вона займає у нормативному акті, в залежності від її зв'язків з нормами інших інститутів та галузей права.
Історичне тлумачення — це усвідомлення змісту норм права на основі дослідження конкретних історичних умов, за яких вони були прийняті, яку мету на той час було поставлено перед ними. За цим способом тлумачення вивчаються відповідні державні документи, матеріали обговорень і приймаються проекти нормативних актів, протоколи засідань органів, які займалися підготовкою законопроекту. Відтак, при історичному тлумаченні інтерпретатор спирається на факти, пов'язані з історією виникнення норми права, вивчає соціально-економічну і політичну атмосферу, що обумовила прийняття даної правової норми.
70. Акти тлумачення норм права: поняття та класифікація.
Якщо офіційне тлумачення є, за сферою його дії, загальним (нормативним), воно завжди виражається в самостійному спеціальному (юридичному) документі — інтерпретаційно-правовому акті. Якщо ж тлумачення є індивідуальним (казуальним), тоді воно може включатися, «вписуватися» у відповідний правозастосовний акт, викладатись у його мотивувальній частині або ж фіксуватися в окремому документі (наприклад, у письмовій відповіді компетентного органу на запит зацікавленого суб'єкта про те, як правильно слід розуміти закон стосовно конкретної життєвої ситуації).
Інтерпретаційно-правовий акт (акт офіційного тлумачення правової норми) - - це спосіб зовнішнього прояву встановленого компетентними органами формально-обов'язкового правила розуміння змісту юридичної норми.
Види інтерпретаційно-правових актів:1) за «авторством» норми, яка є предметом тлумачення,— акти автентичного тлумачення; акти делегованого (легального) тлумачення;
2) за суб'єктами тлумачення - акти тлумачення державних органів (органів державної
влади, управління, суду, прокуратури та ін.); акти тлумачення уповноважених органів громадських об'єднань;
3) за сферою дії - - нормативні (загальні), казуальні (індивідуальні);
4) за галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться,— акти тлумачення норм конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального права та ін.;
5) за структурним елементом норми, яка тлумачиться,— акти тлумачення гіпотези, акти тлумачення диспозиції, акти тлумачення санкції;
6) за формою зовнішнього виразу — письмові, усні (тільки казуальні);
7) за юридичною формою — постанови, роз'яснення, ухвали та ін.
Юридичні властивості інтерпретаційно-правових актів:
- формальна обов'язковість (загальна або індивідуальна) для адресатів застосування і реалізації інтерпретованої норми;
- закріплення в таких актах правил розуміння норми (а не правил фізичної поведінки);
- можливість їх прийняття лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами;
- наявність (поряд із властивими нормативно-правовим актам) спеціальних письмових форм їх виразу: роз'яснень, інструктивних листів та ін.;
- не тільки пряма їх дія в часі, а й, звичайно, зворотна дія.