первісно-суспільні
рабовласницькі
феодальні
капіталістичні
соціалістичні
традиційні
сучасні
доіндустріальні
індустріальні
постіндустріальні
економічні
політичні
культурні (духовні)
правові
національні
(етнічні)
екологічні
техногенні
соціальні
індивідуальні
групові
колективні
суспільні
цивілізаційні
інституціоналізовані
неінституціоналізовані
матеріальні
нематеріальніФормаційний підхід
Теорія модернізації
«Концепція хвиль»
локальні
глобальні
Соціогенний
ризик – результат
виникнення у суспільстві ситуації
невизначеності унаслідок втрати з боку
суспільства контролю над соціальними
і в цілому соціетальними змінами.
політична
нестабільність
соціальна нерівність
корупція
організована
злочинність
соціальна
напруженість
ослаблення
державного суверенітету
3. Головні напрями стратегії підвищення якості життя в Україні та світі
Національна
стратегія
підвищення якості життя
населення
повинна забезпечувати
створення економіко-правових умов для
поліпшення індикаторів якості життя
усіх верств населення і
бути обов’язковою
до виконання
усіма органами влади.
відсутність
знедолених верств населення
наявність середнього
класу населення з досить високим рівнем
життя
надання державних
соціальних гарантії населенню
(безкоштовна медична допомога,
освіта,
соціальне житло,
пенсійне забезпечення)
відсутність різкої
диференціації прибутків різних верств
населення
наявність ефективних
партнерських форм взаємодії влади і
суспільства
Забезпечення
фізичного і морального здоров’я
суспільства
Забезпечення
населення якісними товарами
Охорона довкілля
Збільшення витрат
на підтримку ресурсного потенціалу
країни
зменшення
адміністративного впливу органів
державного регулювання на процес
взаємодії між економічними
суб'єктами;
реорганізація
органів державного регулювання на
місцях та
перегляд
їх функцій, спрямування
їх роботи на розробку
та реалізацію регіональної
державної стратегії подолання бідності;
зосередження
уваги на правових,
економічних і соціально-психологічних
методах державного
регулювання рівня та якості життя
населення;
посилення
роботи органів державного
регулювання з реалізації
інноваційно-інвестиційної моделі
розвитку економіки, збереження існуючих
і створення нових робочих
місць, заохочення роботодавців до
підвищення рівня оплати праці та
виконання соціальних зобов'язань
перед найманими працівниками тощо.
поліпшення
планування сім'ї, вдосконалення системи
надавання відповідної кваліфікованої
медичної допомоги сім'ям, які бажають
мати дітей;