- •Управління персоналом:
- •Поняття про менеджмент персоналу
- •Трудові ресурси, робоча сила
- •Персонал, кадри організації
- •2 Соціально-трудові відносини в колективі
- •2.1 Загальна характеристика соціально-трудових відносин
- •2.2 Різновиди соціальних груп
- •2.3 Формальні та неформальні групи
- •2.4 Поведінка людей у групах
- •2.5 Психологічний аналіз особи працівники
- •2.6 Соціально-психологічний клімат, згуртованість колективу
- •2.7 Соціальний розвиток колективу
- •2.8 Методи збирання соціальної інформації в колективі
- •2.9 Громадські організації, стосунки з профспілками
- •3.1 Суть кадрової політики, її завдання, види та елементи
- •3.2 Кадрове планування
- •3.3 Добір кадрів і наймання персоналу
- •3.4 Профорієнтація і трудова адаптація персоналу
- •3.5 Оцінка і атестація персоналу
- •3.6 Професійний розвиток і навчання персоналу
- •3.7 Трудова кар'єра
- •3.8 Формування резерву керівників
- •3.9 Управління плинністю кадрів
- •4 Служба управління персоналом (суп)
- •4.1 Завдання служби управління персоналом
- •4.2 Функції служби управління персоналом
- •4.3 Види служб управління персоналом
3.6 Професійний розвиток і навчання персоналу
Професійний розвиток персоналу - це набуття працівниками нових компетенцій, знань, умінь і навиків в процесі підготовки, перепідготовки і
підвищення кваліфікації працівників з метою виконання ними нових виробничих функцій, завдань і обов'язків нових посад.
Завдання управління безперервним професійним розвитком персоналу полягає в забезпеченні:
- професійного рівня працівників відповідно до вимог робочих місць (посад);
- умов для мобільності працівників, тобто для їх можливого переміщення на нові робочі місця, як передумови раціональної зайнятості та використання працівників;
- можливості просування працівників як в професійній, гак і а службовій кар'єрі.
Підготовка і перепідготовка працівників здійснюється, як правило, двома шляхами:
- навчання на робочому місці;
- навчання поза робочим місцем.
На рисунку 3.2 наведені найбільш поширені методи професійного навчання.
Підготовка і перепідготовка робітників поза робочим місцем здійснюється в професійно-технічних училищах, на цільових курсах виробничо-технічного навчання або у відділі виробничо-технічного навчання на підприємстві.
Перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів і керівників здійснюється у вищих навчальних закладах, на курсах, семінарах, стажуваннях, конференціях тощо.
3.7 Трудова кар'єра
Кар'єра означає успішне просування в службовій, науковій чи виробничій діяльності, в досягненні слави, більш високого статусу, влади, матеріальних цінностей.
Успіх в кар'єрі можна розглядати і як просування від однієї посади до іншої, більш високої, і як оволодіння суміжною професією, новими знаннями, досвідом і навиками. Види кар'єри наведені на рисунку 3.3.
Рисунок 3.2 - Методи навчання, які використовуються в процесі підготовки та перепідготовки працівників
Внутрішньоорганізаційна кар'єра означає, що працівник в процесі своєї професійної діяльності проходить всі стадії розвитку поступово в межах однієї організації.
МіжорганІзаційна кар'єра означає, що працівник в процесі своєї професійної діяльності проходить всі стадії розвитку, працюючи на різних посадах в різних організаціях.
Спеціалізована кар'єра характеризується тим, що розвиток і просування працівника відбувається в межах однієї сфери діяльності, обраної на початку професійного шляху.
Рисунок 3.3 - Види ділової кар'єри
Неспеціалізована кар'єра характеризується розвитком і просуванням працівника в процесі транспрофесіоналізації (оволодіння іншими сферами діяльності).
Вертикальний напрям кар'єри означає професійний та посадовий ріст в одній сфері діяльності по сходинках зростання.
Горизонтальний напрям кар'єри характеризується просуванням в інші підрозділи одного рівня або ускладненням виконуваних завдань у тому ж підрозділі.
Дентрострімкий напрям кар'єри означає просування, наближення до ядра керівництва, зростання довіри та поваги з боку керівництва, участь в прийнятті рішень.
Формування трудової кар'єри здійснюєгься поетапно.
Підготовчий етап (до 25-ти років) пов'язаний з одержанням середньої або вищої освіти і пошуком виду діяльності, яка б найкраще задовольняла людину.
Адаптаційний етап (25-30 років) - це період освоєння здобутої
професії, набуття досвіду, навиків, підсилення прагнення до незалежності, збільшення свого доходу.
Етап просування (30-45 років) характеризується зростанням потреби в самоствердженні, досягненні більш високого статусу. В цей період, в більшості випадків, особливо бурхливо іде процес росту, просування по службі.
Етап збереження (45-60 років) характеризується найвищим рівнем кваліфікації, знань, умінь, майстерності. Людина досягає вершин незалежності і самоствердження, тому намагається якомога довше підтримувати цей статус.
Завершальний етап (60-65 років) - це пошук заміни, передача знань і умінь молоді, підготовка до виходу на пенсію.
