2.5 Психологічний аналіз особи працівники

До основних факторів, які характеризують особистість та її поведінку, відносяться:

- природні властивості індивіда;

- його індивідуально-психологічні особливості;

- сукупність його потреб, мотивів та інтересів;

- система управління особистістю, її "я - образ".

Природні властивості індивіда - це те, що закладено в ньому від народження і, як правило, характеризується ступенем вираження активності та емоційності.

Активність індивіда проявляється в прагненні до різного роду діяльності, силі та швидкості протікання психологічних процесів, рушійної реакції.

Емоційність проявляється в нервовій збудливості різних ступенів.

динаміці почуттів людини, які характеризують п ставлення до навколишнього світу.

Індивідульн о-психологічні особливості людини найчастіше визначаються її темпераментом і характером.

Темперамент - це сукупність емоційних характеристик із сполученням інтроверсії - екстраверсії.

Інтроверсія характеризується фіксацією уваги особистості на своїх власних інтересах, своєму внутрішньому світі.

Екстраверсія характеризується фіксацією уваги особистості на зовнішньому світі, інколи за рахунок своїх власних Інтересів, приниження особистої значущості.

Типи темпераменту представлені на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Типи темпераменту

Темперамент в поведінці людей проявляється по-різному:

- у холеріків - бурхливими реакціями, відкритістю, різкими змінами настрою, нестійкістю і загальною рухомістю, вираженою раціональністю;

- у меланхоліків - нестійкістю, легкою вразливістю, неконтактністю,

схильністю до глибоких переживань з будь-якого приводу;

- у флегматиків - повільністю, стійкістю, замкнутістю, слабким зовнішнім проявом емоційного стану, логічністю міркувань;

- у сангвініків - рухливістю, схильністю до зміни вражень, життєрадісністю, комунікабельністю, чуйністю.

Характер людини - це сукупність стійких психологічних властивостей, які визначають лінію поведінки особистості, ЇЇ ставлення до справи, речей, інших людей, до себе. Риси характеру (принциповість -безпринципність, працьовитість - ледарство, акуратність - неохайність та ін.) формуються в конкретних умовах соціального середовища людини і в значній мірі визначаються її природними властивостями та індивідуально-психологічними особливостями.

Сукупність потреб, мотивів та інтересів особистості визначає причини поведінки людини, допомагає пояснити рішення, які приймаються.

Потреба індивіда - це усвідомлення відсутності чогось, яке викликає у людини спонукання до дії. .

Мотив - це внутрішній порив до діяльності, пов'язаний із задоволенням певних потреб.

Інтерес - це форма проявлення пізнавальної потреби особистості, спрямована на той чи інший предмет, який викликає позитивні емоції.

Взаємоз'язок цих трьох понять представлений на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 - Взаємозв'язок понять "потреба-мотив-інтерес"

Сутність системи управління особистістю ("я - концепція") полягає в усвідомленні кожною людиною своєї індивідуальності, неповторності, свого "я" і будуванні відносин з оточуючим світом, виходячи з бачення свого "я".

Стабільність "я - образа" є передумовою послідовності та стійкості поведінки людини. Індивід намагається встановити і постійно підтримувати певний набір властивостей (Його уяву про себе, свої інтереси, самоповагу, впевненість в собі та Ін.) Відповідно до цього набору індивід будує свої стосунки з іншими людьми, формує самооцінку і дає оцінку іншим.

Проводити психологічний аналіз особистості працівника можуть безпосередні керівники, психологи та соціологи шляхом спостережень за людиною протягом певного часу і за допомогою різноманітних форм тестування і опитувань. Отримана інформація про темперамент працівника, його характер, потреби, і т.п. дає змогу при використанні конкретної людини в умовах організації спиратися на її позитивні риси і долати негативні, правильно обирати форму поведінки з нею.