- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі заняття
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Зміст теми заняття
- •Короткий зміст теми.
- •4. Зелена категорія - 3 години
- •Інтенсивна терапія на догоспітальному етапі при травмах
- •Ланцюг виживання
- •Час виконання процедур залежить від медичного сортування постраждалих:
- •1. Червона категорія (впродовж 1 хв)
- •2. Помаранчева категорія - 15 хв
- •Базові заходи слр, згідно алгоритму авс, включають наступну послідовність дій:
- •Забезпечення прохідності дихальних шляхів методом Саффара та проведення швл методом «рот в рот» для медичних працівників (більш складна методика):
- •Непрямий масаж серця.
- •3.3. Список рекомендованої літератури
- •3.4. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі Теоретичні питання для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю:
- •8. Виконання алгоритму авс не включає забезпечення?
- •Типова задача для самоконтролю
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на основному етапі практичного заняття для оволодіння практичними навиками та професійними вміннями
- •4.2. Професійні алгоритми (інструкції) для оволодіння практичними навичками та професійними вміннями
- •4.3. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів на основному етапі практичного заняття
- •5. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи.
- •Професійні алгоритми щодо формування вмінь та навичок (орієнтовна карта дій студента при проведенні слр)
Базові заходи слр, згідно алгоритму авс, включають наступну послідовність дій:
1. Переконайся, що потерпілий, усі свідки події і ти сам перебуваєте у безпеці. За необхідності самостійно припинити вплив пошкоджуючих факторів (перервати контакт з електричною напругою, вивільнити повішеного з петлі, відновити прохідність дихальних шляхів при вдавлені тощо) або викликати рятувальну службу (при ДТП, катастрофах).
2. Перевір реакцію потерпілого. Делікатно потряси його за плече і голосно запитай (про стан його здоров’я, наприклад: „Як ви себе почуваєте?”
3. Якщо реагує на Ваші питання: спробуй дізнатися якомога більше про його стан та якщо буде потрібна виклич допомогу.
4. Якщо не реагує на питання:
Поклич на допомогу.
Утримуючи прохідність дихальних шляхів, оціни, чи є правильне дихання одночасно: за допомогою зору – оціни рухи грудної клітки, слуху – спробуй відчути дихальні шуми біля рота потерпілого та дотику – рух повітря по твоїй щоці. У перші хвилини, потерпілий може слабко дихати або виконувати голосні, одиничні зітхання. Не можна їх приймати за правильне дихання. Одночасно спробуй визначити пульс на сонній артерії (хоча в останніх рекомендаціях для не медичних працівників – оцінка пульсу не є обов’язковою).
На оцінку витрачай не більше 10 секунд. Якщо маєш будь-які сумніви, чи дихання правильне, дій так, як при неправильному диханні.
Якщо дихання правильне: поклади потерпілого в безпечній позиції. Звернись по допомогу або виклич службу екстреної медичної допомоги. Регулярно перевіряй його стан.
Якщо дихання неправильне:
Звернись по допомогу і попроси викликати службу екстреної медичної допомоги (якщо ти один виклич сам).
Поверни потерпілого на спину і вклади на тверду поверхню.
Розпочни натискання грудної клітки (непрямий масаж серця):
Поєднай натискання грудної клітки зі штучним диханням: необхідно виконувати натискання грудної клітки та рятувальні вдихи у співвідношенні 30 : 2 (згідно рекомендацій Європейської Ради реанімації). Необхідно також мінімізувати перерви в натисканні грудної клітки, які з’являються при проведенні ШВЛ, дефібриляції чи оцінюванні ритму.
Віднови прохідність дихальних шляхів та виконай потрійний прийом Саффара (більш спрощений метод відновлення прохідності дихальних шляхів - відгинання голови та піднімання щелепи). Затисни крила носа потерпілого вказівним та великим пальцями руки, розміщеної на чолі потерпілого. Залиш рот трохи відкритим, одночасно утримуючи піднесення щелепи. Набери звичайний вдих і щільно охопи вуста потерпілого своїми. Поступово вдмухуй повітря до вуст потерпілого впродовж 1 секунди, переконуючись, що повітря не виходить назовні і одночасно спостерігаючи, чи грудна клітка піднімається, такий рятувальний вдих - ефективний. Спостерігай, чи підчас видиху грудна клітка опускається.
Якщо постраждалий почне правильно дихати можна перервати СЛР з метою оцінки стану потерпілого.
Якщо рятувальні вдихи не викликають піднімання грудної клітини, як при нормальному диханні, перед наступною спробою: перевір ротову порожнину потерпілого й очисти за потреби, а також перевір, чи правильно забезпечена прохідність дихальних шляхів
Зламані ребра виявлені на етапі первинного та вторинного обстеження не є протипоказанням до виконання непрямого масажу серця, як і переломи ребер, які виникли при проведенні СЛР.
Вентиляція методом «рот до носа» становить ефективну альтернативу для вентиляції способом «рот до рота». Пам’ятай про цю техніку на випадок, коли вуста потерпілого серйозно ушкоджені або не можуть бути відкриті, коли вентиляція ведеться у воді або складно утримати щільність методом «рот до рота».
Дослідження показали, що натискання грудної клітки як єдиний елемент СЛР впродовж кількох перших хвилин тривання зупинки кровообігу може бути так само ефективним, як поєднання вентиляції та натискань грудної клітки, якщо зупинка кровообігу була викликана іншою причиною ніж асфіксія. Тому не медичних рятувальників треба заохочувати до виконання виключно натискань грудної клітки, якщо вони не можуть або неохоче роблять рятувальні вдихи (цей метод ефективний впродовж перших 5 хвилин).
Ознаки правильного проведення СЛР: звуження зіниць, нормалізація забарвлення шкіри, відчуття під пальцями артеріальної пульсації, синхронної з масажем та екскурсія грудної клітки при ШВЛ.
Щоб наголосити важливість натискання грудної клітки та спробувати зменшити кількість та час тривання перерв, до останніх міжнародних рекомендацій введено наступні зміни:
Зупинка кровообігу розпізнається, якщо потерпілий не реагує і не дихає правильно.
Рятувальників необхідно вчити розміщувати долоні на середині грудної клітки, щоб вони не втрачали час на знімання одягу.
Рятувальний вдих необхідно виконувати не більше 1 секунди.
Співвідношення натискань грудної клітки до вентиляції у дорослих осіб становить 30 : 2. Це саме співвідношення застосовується у дітей, якщо процедури виконуються не медичним рятувальником.
При початку СЛР необхідно пропустити два початкові штучні вдихи та виконати 30 натискань грудної клітки негайно після підтвердження зупинки кровообігу. При зупинці серцевої діяльності до початку СЛР можна виконати прекардіальний удар (не є обов’язковим).
Для уникнення втоми і збереження якості виконуваних заходів рекомендується, якщо на місці події більше одного рятувальника, змінювати кожні 2 хвилини (з якнайкоротшими перервами).
