3. Обладнання робочого місця:

машини: КРН-2,1; ПРП-1,6; КСК-100А з жатками для збирання низько- і високостеблових культур та підбирачем валків; КІР-1,5; ППК-4; КОП-1,4; робочі органи грабель ГВК-6; плакати та схеми машин і обладнання для приготування й роздавання кормів, напування тварин і прибирання гною; плакати доїльної машини, схема роботи доїльного апарата, схеми первинної обробки молока.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія №5 зернозбиральних комбайнів та машин для післязбирального обробітку зерна кафедри сільськогосподарських машин, майданчик для зберігання сільськогосподарської техніки, лабораторії кафедри механізації тваринництва.

5.Загальні відомості

Процес заготівлі кормів з трав, кукурудзи, соняшнику є трудомістким, а технологічні операції, пов’язані з ним, виконуються в стислі агротехнічні терміни. Із трав одержують сіно (розсипне, пресоване в паках або рулонах), сінаж, трав’яні брикети, силос, а також високовітамінний корм – трав’яне борошно. Для одержання силосу вирощують кукурудзу, соняшник, багаторічні високостеблові трави.

Процес заготівлі сіна передбачає послідовне виконання таких технологічних операцій: скошування або скошування з одночасним плющенням; ворушіння; згрібання у валки; підбирання валків з формуванням копиць, рулонів (паків); транспортування.

Послідовне виконання аналогічних операцій передбачає заготівлю сінажу. Проте підбирання валків відбувається з одночасним подрібненням маси вологістю 50-55% і навантажуванням її у транспортні засоби; перевезення та завантажування подрібненої маси в траншеї або башти з наступним її трамбуванням і герметизацією.

Таким самим чином, як сінаж, заготовляють силос. Відмінність полягає в тому, що силосні культури збирають з одночасним подрібненням дещо більшої довжини січки і природної вологості (80-85%) з навантаженням у транспортні засоби. Наступні ж операції аналогічні, як під час заготівлі сінажу.

Косарки КС-2,1, КРН-2,1А (рис. 3.20) використовують для скошування трав з укладанням їх у прокоси. Бобові трави скошують з одночасним плющенням самохідними косарками-плющарками КПС-5Г, Е-302 та причіпними КПРН-3,0.

Складовими частинами косарок є різальні апарати, що опираються на башмаки та механізми їх приводу, зрівноваження і переведення в робоче або транспортне положення.

5

4

3

Рис. 3.21. Схеми робо-

ти граблів ГВР-6,0:

а – згрібання трави у валки; б – обертання валка.

6

Рис. 3.20. Технологічна схема косарки КРН-2,1А:

1 – колесо трактора; 2 – начіпний механізм; 3 – гідроциліндр з механізмом з піднімання різального бруса; 4 – механізм приводу роторів; 5 – ножі роторів; 6 – щиток польового подільника.

Граблі призначені для ворушіння свіжоскошеної або прив’яленої трави у покосах, згрібання її у валки та обертання валків сіна.

Граблі поділяються на колісно-пальцеві – робочими органами яких є пальцеві колеса, розміщені на рамах правої та лівої секцій; роторні (див. рис. 3.21) – складаються з двох роторів із граблинами, змонтованих на рамі двоколісних опорних візків; поперечні – робочими органами яких є зігнуті за логарифмічною спіраллю зуби, що жорстко утримуються на брусах зуботримачами.

Прес-підбирачі призначені для підбирання з валків прив’яленого сіна, соломи і формування з них паків (машина ПС-1,6) або рулонів (машина ПРП-1,6).

Кормозбиральні комбайни призначені для скошування зелених і підбирання прив’ялених трав, скошування кукурудзи, соняшнику та інших високостеблових культур з одночасним їх подрібненням і навантажуванням у транспортні засоби, що перевозять масу до місць приготування силосу, сінажу, трав’яного борошна, брикетування, гранулювання або безпосереднього згодовування тваринам.

Кормозбиральні комбайни можуть бути самохідними, які комплектуються змінними жатками для скошування трав і кукурудзи на силос та підбирачами валків для заготівлі сінажу або причіпними (рис. 3.22).

Рис. 3.22. Силосозбиральний комбайн КСС-2,6А:

1 – мотовило; 2 – подільник; 3 – важелі; 4 – платформа жатки (хедер); 5 – силосопровід; 6 – подрібнювальний барабан; 7 – протирізальний брус; 8 – живильний валець; 9 – барабан бітерний; 10 – вивантажувальний елеватор; 11 – причіпна сниця; 12 – транспортер жатки; 13 – різальний апарат.

Під час руху комбайна нахилений мотовилом і зрізаний різальним апаратом стеблостій укладається на транспортер жатки, яким переміщується до живильного апарата. Під час обертання подрібнювального барабана його ножі притискають стиснену бітером і вальцями масу до протирізальноого бруса, відрізають січку і повітряним потоком та інерційною силою спрямовують її силосопроводом на транспорт, що рухається поруч.

Кукурудзу на зерно збирають двома основними способами: з відокремленням качанів і подрібненням листостеблової маси; з одночасним обмолотом качанів і подрібненням листостеблової маси.

Під час першого способу за допомогою самохідних (КСКУ-6) і причіпних (ККП-3, ККП-2) кукурудзозбиральних комбайнів послідовно виконують такі технологічні операції: відривання качанів, зрізування стебел, подрібнення листостеблової маси, очищення качанів від обгорток.

Другий спосіб реалізовується зернозбиральними комбайнами, обладнаними спеціальними приставками ППК-4, КМД-6. У цьому разі послідовно виконують наступні операції: відривання качанів, зрізування стебел, подрібнення листостеблової маси спеціальною жаткою з транспортуванням її у транспортні засоби, обмолот качанів дообладнаним молотильним апаратом комбайна, виділення та очищення зерна з нагромадженням його у бункері.