- •Рекомендовано
- •Харків 2003
- •1 Класифікація радіолокаційних систем
- •2 Тактичні та технічні характеристики
- •3 Розрахунки технічних характеристик
- •3.1 Аналіз завдання та послідовність ескізних розрахунків
- •3.2 Вибір довжини хвилі
- •3.4 Роздільна здатність та технічні характеристики рлс
- •3.5 Звязок точності оцінювання координат цілі з технічними
- •Вибір способу огляду простору та розрахунки характеристик
- •3.7 Обчислення епц протяжної цілі
- •3.8 Розрахунки неенергетичних параметрів зондувального та
- •3.9 Розрахунок порогової потужності радіолокаційного сигналу
- •3.10 Розрахунок потужності зондувального сигналу
- •3.11 Вибір та розрахунки вихідних пристроїв
- •4 Захист рлс від перешкод
- •4.1 Типи перешкод та шляхи захисту рлс
- •4.2 Селекція рухомих цілей
- •5 Приклади розрахунків технічних характеристик рлс
- •5.1 Розрахунки характеристик рлс виявлення цілей
- •5.2 Рлс точного вимірювання координат у неперервному режимі
3.5 Звязок точності оцінювання координат цілі з технічними
характеристиками РЛС
Точність оцінювання параметрів сигналу або пов’язаних з цими параметрами координат цілі характеризують величиною середньоквадратичного відхилення оцінки від її середнього значення (математичного сподівання), тобто середньоквадратичною помилкою.
Потенційна точність оцінювання – це гранично-досяжна точність, яка залежить від параметрів сигналу та відношення сигнал-шум і характеризується потенційною середньоквадратичною помилкою. Суттєво, що потенційна помил ка оцінювання за відсутності шуму дорівнює нулю.
Реальна середньоквадратична помилка оцінювання параметра або координати
,
(3.14)
де
– потенційна помилка;
– помилка внаслідок викривлення
траєкторії радіохвиль при поширенні в
атмосфері;
– помилка, обумовлена погіршенням
точності в
-му
вузлі РЛС;
– загальне число вузлів РЛС, що збільшують помилку вимірювання.
Співвідношення
між доданками у формулі (3.14), на відміну
від формули для роздільної здатності
(3.4), таке, що
менше суми всіх інших. При курсовому
проектуванні можна вважати
.
(3.15)
Співвідношення (3.15) обгрунтовується так. Алгоритм оптимального оцінювання параметра сигналу реалізує слідкуючий вимірювач параметра [1-3]. Якщо нерівність (3.15) не задовільняється, то вимірювач реагує не лише на повільні зміни параметра , але й на швидкі флуктуації сигналу, обумовлені шумовою перешкодою. Це не покращує точності вимірювань, але може вивести з ладу механічні пристрої, зокрема, механізми керування положенням антени, механічні елементи вузлів затримки за часом у вимірювачах дальності тощо.
У системах, не призначених для точного вимірювання координат, зокрема, в РЛС для виявлення повітряних цілей, все-ж таки може виконуватись наближене оцінювання координат з потенційною помилкою [8]
.
(3.16)
У цьому випадку система дозволяє лише визначити координати роздільного елемента, в якому знаходиться ціль.
Якщо треба визначити положення цілі усередині роздільного елемента, то система, крім пристроїв для виявлення сигналу, повинна мати додаткові пристрої обробки – такі, що реалізують алгоритми оптимального оцінювання одного або декількох параметрів сигналу. Тоді потенційна помилка відповідає найкращій точності, якої можна досягти при заданих енергії сигналу та спектральній густині шуму. Очевидно,
.
Потенційна середньоквадратична помилка вимірювання (оцінювання) часу запізнення сигналу
,
де – ефективна ширина спектра сигналу;
– параметр виявлення;
– енергія сигналу;
– спектральна густина потужності шуму.
Потенційна середньоквадратична помилка вимірювання дальності
,
(3.17)
де – швидкість світла.
Ефективна ширина спектра простого сигналу тривалістю з прямокутною обвідною
,
а з гаусовою обвідною
,
де
– тривалість імпульсу на рівні 0,46 від
максимуму напруги.
Потенційна середньоквадратична помилка вимірювання частоти за умови некогерентної обробки, тобто при вимірюванні протягом одного імпульсу тривалістю , дорівнює
.
(3.18)
Якщо оптимально
обробляється пачка імпульсів загальної
тривалості
,
то
.
(3.19)
Згідно з формулою (3.18) потенційна середньоквадратична помилка вимірювання радіальної швидкості цілі протягом імпульсу з прямокутною обвідною
,
(3.20)
де
– несійна частота.
При гаусовій обвідній
,
(3.21)
де – тривалість на рівні напруги 0,46.
Потенційна середньоквадратична помилка вимірювання кутової координати (у радіанах) моноімпульсною РЛС
,
(3.22)
де
– ефективна ширина розкриття антени у
відповідній площині;
– ширина діаграми спрямованості за потужністю на рівні 0,5.
Очевидно,
.
Якщо вимірювання кутової координати здійснює система, яка слікує за координатами цілі, помилка відповідає спввідношенню (3.22), але параметр виявлення обчислюється з урахуванням часу нагромадження енергії, тобто часу одержання некорельованого відліку кутової координати. Можна вважати, що цей час дорівнює сталій часу інтегрувальної ланки підсистеми супроводу траєкторії цілі.
У співвідношення (3.17)-(3.22) входить параметр виявлення, сутність якого пояснюють такі тотожні перетворення:
,
де та – відповідно потужності сигналу та шуму.
Отже, можна розуміти як відношення сигнал-шум за напругою.
В енергетичних
розрахунках параметр виявлення
– це величина, яка обчислюється в першу
чергу. Вихідними даними для визначення
є задана реальна
помилка вимірювання або ймовірності
правильного виявлення
та хибної тревоги
(у системах виявлення цілей).
В першому випадку за формулою (3.15) треба визначити потенційну помилку, а надалі скористатися співвідношеннями (3.17)-(3.22).
Якщо розглядається РЛС виявлення цілей, то помилку оцінювання координати виявленої цілі можна наближено визначити за формулою (3.16), а параметр виявлення – за характеристиками виявлення. Це питання детально розглядається у підрозділі 3.9.
