Таб. 3.3.3. Перебіг бойових дій національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 — 1657 рр.)

75

Рис. 3.3.4. Україно-польські договори періоду Визвольної війни

1648 - 1657 рр.

Умови повторюють Зборівський договір

76

Рис. 3.3.5. Березневі статті та їх оцінка в історичній літературі

У березні 1654 р. козацька делегація, відправлена до Москви гетьманом Б.Хмельницьким, передала на розгляд російській стороні проект договору з 23 пунктів. У відповідь на пропозиції української сторони цар затвердив 11 статей, а також видав жалувальні грамоти різним станам України, в яких затверджувалися їх давні права.

І

І

Основні засади договору

Україна увійшла до складу Росії на пра­вах широкої автоно­мії

Україна займала те­риторію Київського, Брацлавського, Че­рнігівського воєво­дств, частини Уман­ського; мала респу­бліканську форму правління

Встановлений 60-ти тисячний козацький реєстр

Введена платня старшині

Збережено місцеву адміністрацію, що збирала податки для царської казни

Підтверджувались права і привілеї володіння Запоро­зького війська та української шляхти

Підтверджувалось право війська За­порозького оби­рати гетьмана

Гетьман міг вести переговори з інши­ми державами, крім Польщі, Туреччини

Царські воєводи не втручались у внут­рішні справи Укра-

Зберігались права київського митро­полита

Встановлювались військові застави на кордоні України з Польщею та у фортеці Кодак

Оцінки договору в історичній літературі

Персональна унія (В.Сергеєвич) — об'єднання двох окремих держав в особі спільного мо­нарха

Автономія (Б.Нольде) — Укра­їна приєдналась до Москви на основі автономії

Інкорпорація (В.М'якотін) — вхо­дження України до Москви з деяким поширенням прав окремих суспільних станів

Союз

(В.Липинський) — договір був подіб­ний до тих, що укладались із Крим­ським ханством та Туреччиною

Союз двох самостійних держав (О.Оглоблін, І.Бор- щак) — гарантований протекцією російсь­кого царя

"Реальна"

унія

(Н.Дьяконов) — дві держави зливаються в одну

Васалітет (М.Грушевський, Д.Дорошенко, І.Кри- п'якевич) — договір установлював васаль­ну залежність Укра­їни від Москви

Номінальна васальна

залежність (А.Яков- влев) — російський цар лише номінально вважався царем "Малої Росії"

Військово-політичний союз (Ю.Мицик, В.Смолій, В.Степан- ков) — Україна от­римала більші права, ніж дають автономія чи протекторат. Від­булось об'єднання держав у конфеде­рацію, де Україна зберегла свій суве­ренітет

Акт воз'еднання України з Росією (офіційна радянська історіографія)

Кожна з сторін розуміла зміст договору і перспективи подальших взаємостосунків по-різному. Російська — приєднання України є про­довженням територіального об'єднання руських земель. Україн­ська — відносини з Росією будуть такими ж як з Річчю Посполитою (польський король гарантував певні права українській шляхті)

77

78

79

Полковник

Полкова ста­ршина (пи­сар, суддя, обозний, осавул, хорунжий)

Сотенна старшина (писар, осавул, хорунжий)

І

Найвища

верства

населення

і

Склада­лася із середніх і дрібних земле­власників

Самовря­дування міст

і

Духовенство

Звільнен­ня від панщини

і

Підтримка з боку держа­ви

Привілеї:

1. Право земле-

володіння.

2. Виборче право.

3. Звільнення від податків

Після укладення Зборівського договору (1649 р.) на території Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств була утворена козацька держава. її' територія простягалась на 250 тис. км². Столиця — м. Чигирин. Поділялася на 16 округів (полків). Населення — близько 1 млн. 300 тисяч чоловік. У козацькій державі утвердилася нова модель соціально-економічних відносин

80

Гетьман

(виборна посада, йому належала вища військова, адміністративно-політична, судова влада)

Очолював гетьманську канцелярію

Керував

артилерією

Охоронець

бойового

військового

прапора

Помічники гетьмана у військових справах

Керував фі­нансовими справами

Охоронець геть­манського бунчука

81

82

83

84

Перегляд умов Переяславського договору (1654 р.)

85

Рис. 3.4.2. Ліквідація Російською імперією української

автономії (XVIII ст.)

86

Почала заселятися з середини XVII ст.

Назва походить від поселень —

'слобід"

Адміністративно-територіальний

устрій.

Територія поділялася на 5 полків. На чолі полку стояли полковник і старшина — обозний, суддя, хору­нжий, писар. В адміністративних питаннях полки підпорядковувалися бєлгородському воєводі, а з 1688 р. — Посольському приказу

Становище козацтва.

Відбувається диференціація на по­вноправних, виборних козаків-ко- мпанійців, які відбували військову службу і козаків-підпомічників, які не мали свого господарства

Основні галузі господарства. Хліборобство, скотарство, промислиівинокуріння, пивоваріння, млинарство, виробництво смоли і дьогтю, видобування солі

Посилення царського тиску.

В усі міста призначались царські воєводи. Встановлюються повинності й оброки населення. Обмежуються козацькі права

Становище залежного селянства. Селяни, що проживали на землях феодалів, відбували "послушенство"— повинності на користь панів 1-2 дні на тиждень і сплачувати чинш (грошовий податок)

Розвиток феодально-кріпосних відносин.

Активно розвивається старшинське і монастирське землеволодіння. Про­довжується експлуатація населення: підданих селян ("пашенних мужиків"), козаків-підпомічників, міської бідно­ти, підсусідків, "робітних людей"

87

Рис. 3.4.4. Конституція П. Орлика — видатна пам'ятка української державно-політичної думки XVIII ст.

Укладена 1711 р. в Бендерах. Написана українською і англій­ською мовами

У розробці брали участь П. Орлик, І. Ломиковський

'Пакти і конституції' прав і

вольностей Війська

Запорозького"

Складається із вступу і 16 статей

У Вступі — огляд історії України аж до Переяславської Ради, причини переходу під шведську протекцію

Стаття 1. Закріплення православ'я як державної релігії

Стаття 2. Непорушність законів, привілеїв та кордонів України під протекторатом Швеції. Кордони встановлюються за умовами Збо- рівського договору 1649 р.

Стаття 3. Підтвердження союзу з Кримським ханством

Статті 4,5. Повернення козакам привілеїв, територій у Подніпров'ї; фортеці, побудовані Мазепою, ліквідовувалися

Статті 6,7,8,9. Визначаються осно­вні принципи державного управлін­ня. Закріплюються принципи взає­модії законодавчої, виконавчої, су­дової влади

Статті 10,11. Гетьман зобов'язує­ться захищати козацтво і населен­ня від надмірних податків і повинно- стей

Стаття 12. Проведення ревізій громадських і приватних земель, повинностей населення

Стаття 13. Підтвердження прав і привілеїв Києва і міст України

Статті 14,15,16. Упорядкування та скасування окремих податків для українського населення

Конституція мала яскраво виражен і демократичні тенденції, зокрема запровадження представницького органу — Генеральної ради, вибо­рності посад, розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову

■ ■■ ■■ ■■■ гілки і розмежування їх повноваже нь. Історик Д.Дорошенко вважав її “найцікавішою пам'яткою політичної думки того часу в Європі". Про­те, на думку І. Крип'якевича, вона мала на увазі задовольнити інтере­си перш за все козацької старшини . Хоча Конституція і не була за­проваджена в життя, вона стала видатною пам'яткою української державно-політичної думки в еміграції

88