- •Електронний начально–методичний комплекс
- •З дисципліни „Теорія літератури”
- •Зміст дисципліни
- •Перелік змістових модулів
- •Теми лекційних занять:
- •Теми семінарських занять:
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •Література
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •Література
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •2. Опрацювати статті:
- •Література:
- •Лірика як підсистема (рід) літератури План:
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •Література
- •Літературні межироди та міжмистецькі форми План:
- •1.Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •Література:
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •1. Підготуватися до співбесіди за питаннями семінарського заняття.
- •Зміст самостійної роботи Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Перелік індивідуальних науково–дослідних завдань
- •Система і критерії оцінювання знань, умінь, навичок студентів
- •Модульні контрольні роботи Контрольна робота №1
- •Контрольна робота №2
- •Контрольна робота №3
- •Контрольна робота №4
- •Зразки тестових завдань
- •Екзаменаційні питання:
- •Властивості мистецтва.
- •Функції мистецтва.
- •Зразок екзаменаційного білету Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
- •Екзаменаційний білет № 1
- •Рекомендована література
Контрольна робота №2
Проблема виховної та розважальної ролі літератури (за ст. Ю.Шереха).
З’ясувати трактування І.Франком естетичної природи літератури, суті естетичного ідеалу.
Трактування пафосу Ґ.В. Гегелем.
Суть і риси хронотопу за М.Бахтіним.
Трактування М.Чернишевським комічного та трагічного.
Суть і риси героїчного (за працями Ґ.В.Гегеля).
Контрольна робота №3
Феномен генія (за Ю.Шерехом та Є.Маланюком).
Розкрити основні філософські підходи до проблеми свободи.
Інтерпретація статті Ю.Шереха „Троє прощань і про те, що таке історія української літератури”.
Проблема поєднання національного – загальнолюдського у літературі.
Специфіка української масової літератури (за статтею О.Гриценка).
Б.–І.Антонич про можливість поступу в мистецтві.
Контрольна робота №4
Концепція Ф.Шиллера про два типи стилів – наївний і сентиментальний.
Інтерпретація статті Д.Чижевського „Культурно–історичні епохи”.
Література ХХ століття: проблема періодизації.
Специфіка реалістичного психологізму за М.Тарнавським.
Особливості імпресіонізму та експресіонізму за ст. О.Черненко.
Інтерпретація статті Н.Білоцерківець „Геніальна компіляція”.
Інтерпретація статті М.Павлишина „Українська культура з погляду постмодернізму”.
Зразки тестових завдань
1. Яке з наведених тверджень помилкове:
а) мистецтво – естетичне явище,
б) це один з видів пізнавальної діяльності,
в) втілення позиції і світогляду автора,
г) ігрова діяльність,
д) всі твердження правильні, але однобічні.
2. Ініціативна одухотворена діяльність людей в ім’я збереження, зміцнення і збагачення наявних цінностей. Це:
а) культура,
б) мистецтво,
в) творчість,
г) реміснича діяльність.
3. Яке з вказаних понять не стосується аспектів художньої творчості:
а) естетичний,
б) пізнавальний,
в) споглядальний,
г) етичний.
4. Яка з названих ознак є обов’язковою для характеристики естетичних емоцій:
а) естетичні емоції й оцінки утилітарні,
б) раціональні,
в) загальнозначимі,
г) суб’єктивні і випадкові.
5. Вкажіть, який з перелічених аспектів не стосується характеристики мистецтва як виду пізнавальної діяльності:
а) теорія наслідування,
б) теорія гри,
в) мимесис,
г) теорія символізації.
Екзаменаційні питання:
Визначення поняття “літературознавство”. Основні дисципліни літературознавства. Допоміжні літературознавчі дисципліни.
Взаємозв’язок літературознавства з іншими науками: розкрийте механізм взаємодії.
Предмет і завдання курсу "Теорія літератури".
Мистецтво і наука: спільне та відмінне в цих формах пізнання дійсності. Мистецтво та його види.
Властивості мистецтва.
Функції мистецтва.
Натхнення, його природа, рівні, специфіка. Творча фантазія.
Природа асоціативного мислення. Асоціативні фігури – контраст, легке асоціювання, градація, пуант, аналітичне асоціювання.
Поняття про художню літературу. Місце літератури серед інших видів мистецтва: спільне та відмінне в способах пізнання дійсності.
Художній образ: визначення поняття, основні ознаки, функції.
Проблема класифікації образів. Образ–тип як найвищий ступінь узагальнення. Національна специфіка образу–типу і його загальнолюдська сутність, "вічні образи".
Образи–картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту твору.
Образи–деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ. Образи–символи й образи–алегорії.
Визначення і сфери застосування понять “художній образ”, “герой”, “персонаж”, “дійова особа”, “характер”.
Засоби типізації художніх образів, характерів.
Поняття про тему та ідею. Ідейно–тематична основа твору, її складність. Основна і допоміжні теми. Мотив у ліричних творах.
Пафос. Г.Гегель про пафос. Прекрасне – потворне. Комічне – трагічне.
Композиція як змістовна форма організації життєвого матеріалу, зв’язку і розташування складових частин літературного твору.
Багатоплановість композиції великих (епічних і драматичних) творів.
Своєрідність композиції ліричних творів.
Поняття про сюжет – основну частину композиції, втілення художнього конфлікту. Поняття про сюжетний вимисел.
Сюжет і фабула.
Основні елементи сюжету та основа їх виділення. Різні способи розташування елементів сюжету в залежності від ідейно–тематичного спрямування твору.
Позасюжетні елементи літературного твору, їх місце і функції.
Хронотоп. Основні положення статті М.Бахтіна “Форми часу і хронотопу в романі”.
Мова автора і мова персонажів художнього твору.
Неавторське слово в тексті. Поняття про інтертекстуальність.
Єдність змісту і форми художнього твору. Філософське осмислення категорій змісту і форми у літературознавчому аспекті. Елементи змісту і форми.
Вірш і проза як різновиди художньої мови.
Поняття про вид, рід, жанр у застосуванні до літературних творів. Загальна характеристика родів літератури.
Жанр як змістова форма. Виникнення родів і жанрів в історико–літературному процесі. Загальна характеристика героїчного народного епосу, епопеї, епічної поеми.
Епос як літературний рід. Міфологічний та героїчний епоси: час виникнення, специфіка відтворення дійсності та людини в ній.
Роман: визначення поняття, основні етапи розвитку, різновиди роману. Початки українського роману.
Повість як літературний жанр: загальна характеристика.
Оповідання й новела: спільне та відмінне у способах відтворення дійсності та людини в ній.
Нарис як літературний жанр: загальна характеристика.
Лірика як літературний рід: загальна характеристика. Поняття про медитацію, рефлексію.
Пісня: визначення, походження, різновиди, ознаки.
Дайте визначення й схарактеризуйте поняття “ода”.
Дайте визначення й охарактеризуйте поняття “сатира”. Прийоми сатиричного зображення.
Дайте визначення і схарактеризуйте поняття “елегія”.
Послання, медитація, епіграма.
Жанрові різновиди лірики за тематикою.
Ліричний герой, його художнє виявлення в ліричних творах.
Драма як літературний жанр: історія виникнення, основні ознаки. Різновиди драми.
Трагедія як літературний жанр: історія виникнення, основні ознаки.
Комедія як літературний жанр: історія виникнення, основні ознаки. Різновиди комедії.
Драма (шкільна драма, інтермедія, вертеп, комічна опера, водевіль).
Літературні межироди і міжвидові форми.
Байка як літературний жанр: визначення, історія розвитку, структура, різновиди.
Поема як вид мішаної форми.
Балада: визначення, історія розвитку, основні ознаки.
Драматична поема (етюд): визначення, історія розвитку, основні ознаки, різновиди.
Жанри літературної мемуаристики.
Поняття про кіносценарій та його специфіку.
Поняття літературного процесу: обсяг, періодизація, рушії художнього розвитку, художня взаємодія.
Закономірності розвитку літературного процесу. Поняття прогресу в літературі й мистецтві.
Проблема національної своєрідності історико–літературного процесу.
Літературна спадкоємність. Традиції і новаторство в літературі.
Поняття про масову та елітарну літературу.
Свобода митця та її межі.
Історична зумовленість літературних впливів.
Внутрішні фактори розвитку літературного процесу (запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, ремінісценція тощо).
Художній метод: визначення поняття, фактори впливу на його формування.
Літературний стиль: визначення поняття, стилетворчі чинники, носії стилю. Індивідуальний стиль письменника.
Літературний напрям: визначення поняття, історія розвитку, національна своєрідність літературного напряму.
Поняття про літературну течію.
Специфіка фольклору як напряму літератури.
Рання та пізня ґотика, монументалізм, орноменталізм.
Розвиток художніх методів і літературних напрямів в епохи Відродження і Просвітительства.
Поняття про бароко. Характерні риси барокових художніх творів.
Класицизм як художній метод і літературний напрям.
Сентименталізм, його характерні риси. Сентименталізм в українській літературі.
Поняття про романтизм. Характерні риси романтичних творів. Український романтизм: хронологічні межі, національні риси, митці–романтики.
Реалізм як художній метод і літературний напрям. Етапи розвитку реалізму.
Модернізм: причини його появи та філософські витоки.
Основні риси модернізму.
Три етапи розвитку модернізму – декаданс, власне модернізм, авангардизм.
Неоромантика і неокласицизм як течії модернізму.
Імпресіонізм як течія модернізму.
Експресіонізм як течія модернізму.
Неореалізм як течі модернізму.
Символізм як течія модернізму.
Футуризм як течія модернізму.
Сюрреалізм як течія модернізму.
Соцреалізм як специфічна течія модернізму.
Постмодернізм. Проблема постмодернізму в сучасній літературознавчій науці. Дискурс українського літературного постмодернізму.
