V. Виконання вправ на закріплення.

*Попереджувальний диктант. Підкреслити короткі прикметники. Пояснити, чи змінюються вони за відмінками й числами.

У чистім полі біл камінь лежить, ой на тім каменю сиз орел сидить. Що там холод, як козак молод! Обмок, як вовк, обкис, як лис, голоден, як собака! Коли люб, гарний шлюб. Хто малого не шанує, той великого не варт. Як будеш годен, то не будеш голоден. Не винен цвях, що лізе у стіну, коли по голові обухом б’ють. Турбот повен рот.

Народна творчість.

* Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Короткі прикметники підкреслити.

Хто слав..н був, хто, може, і забутий. З..мля Ві..чизни, квітни і ж..ви! (Л.Костенко.) Стрімке ж..ття не візьмеш на пр..ков! Ще вчора серп, а нині пов..н місяць… (Є.Будницька.) Хмара вражая ро..тане, яс..н, крас..н день настане. (М.Рильський.) Сріб..н дощик прол..вається іскристо, і в..селка обіймає н..бокрай. (П.Перебийніс.) Піт не в хлібі, друзі, на чолі! Слав..н хліб на щедрому столі! (Л.Талалай.)

* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати повні форми прикметників, з-поміж них – стягнену і нестягнені. Пояснити, яка з цих форм є обмеженою у вживанні. Визначити рід, число та відмінок кожного з прикметників.

Небо глибокеє, сонце ласкавеє, пурпур і злото на листі в гаю, пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує… (Леся Українка.) Спала природа під ковдрою білою, снилось їй море наскрізь прозоре, дно його ясне й зелене... (Олександр Олесь.) Нічко лукавая, нічко цікавая, нащо людей чарувать? (О.Романова.) Як увійшов королевич у нову світлицю, то запитав свою милу на її лавиці: “Очі мої каренькії, чом не глянете? Уста мої сахарнії, чом не мовите? Ручки мої паперовії, чом не робите? Ніжки мої біленькії, чом не ходите?” (Нар.творч.)

* Вибірковий диктант. Виписати повні прикметники, що стоять в нестягненій формі, разом з іменниками, з якими вони пов’язані.

Купалися двоє братів. Хвиля морська закохалася в меншого брата й тягне в чудове підводнеє царство.

Хлопець гукає на старшого брата, щоб швидше ішов рятувати. “Нехай тебе Бог порятує!” – так старший сказав, а сам не посмів і зирнути, як брат потопає.

Розсердилась хвиля, догнала, знесла його в море, втопила.

Меншого брата сховала морськая цариця, і сльози його повернулися в чистії перли.

Старшого раки ущент рознесли, лиш серця ніхто не схотів. Таке було гидке оте полохливеє серце! А море гидує тим серцем, на берег його викидає, а там воно гине без сліду. (За Дніпровою Чайкою; 90 слів.)

* Творча робота. Усно переказати поданий у попередній вправі текст, використавши виписані словосполучення. Обгрунтувати доречність у тексті нестягненої форми повних прикметників.

Vі. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. З художніх творів виписати три речення з короткими прикметниками та три з нестягненою формою повних прикметників.

Урок № 44

Тема: Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

Мета: дати відомості про ступені порівняння прикметників та їх творення, формувати вміння їх розпізнавати, розрізняти, утворювати, правильно і доречно вживати в мовленні; розвивати увагу, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

* Робота з підручником. Колективне виконання вправи 216.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.24, с. 108 - 109).

* Робота біля дошки. Записати речення. Прикметники вищого та найвищого ступенів підкреслити. Яку міру ознаки кожен з цих прикметників виражає?

Свій сухар смачніший від чужих пирогів. Найсмачніший хліб від свого мозоля. Правда ясніша від сонця. Слово дорожче золота. Найдорожча пісня, якою мати колисала.

Народна творчість.

*Прочитати. Вказати прикметники вищого та найвищого ступенів. Яка відмінність між простою та складеною формами ступенів порівняння прикметників?

Добрий сусід – найближча родина. З усієї рідні мати найбільш рідна. Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту. Є знайомі й приятелі, та друг – більш надійний.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (таблиця на с. 109).

* Робота біля дошки. Від поданих прикметників утворити форми вищого й найвищого ступенів порівняння.

Мудрий, сильний, дужий, високий, малий.

ІV. Виконання вправ на закріплення.

* Самостійна робота. Від поданих прикметників утворити форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Пару утворених слів (вищий та найвищий ступінь) увести до самостійно складеного речення.

Гарний, хороший, низький.

* Переписати, від поданих у дужках прикметників утворюючи форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Використані суфікси та префікси виділити.

Любов (сильний) смерті. У друга вода (солодкий) від вражого меду. Долі і (швидкий) конем не об’їдеш. Здоров’я – (дорогий) скарб. Нащо (хороший) скарб, як у сім’ї лад? І (великий) люди мали (малий) колиску. Перші кроки (тяжкі). Слабий та малий (старший) в хаті. Зі всіх скарбів (цінний) є молодість.

Народна творчість.

* Попереджувальний диктант. Прикметники вищого й найвищого ступенів підкреслити, розібрати за будовою.

“Орле! Зглянься над моїми совенятами малими!.. Як між пташечок дрібніших ти побачиш найгарніших, щанайкращих, то ж напевне мої дітки!” Обминав пташок хороших, щонайкращих діток гожих. І поїв він щонайгірші там були, найпоганіші. Отже, доленька нещасна! Помилилась думка красна тої совоньки-матусі! Плаче, бідна, в горі, в тузі, бо якраз оті послідки та були її то дітки!

За Оленою Пчілкою.

* Пояснювальний диктант. Прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння підкреслити. Пояснити їх творення. Виділити суфікси та префікси.

І. Вже прилетіла голуба рибалочка, ніс в неї довгий, довший, ніж вона. (Л.Костенко.) Прекрасне те листя, що впало додолу. Ясніші стають небеса. Краса переходу – найвища краса. (В.Кобилянський.) Коли тихого вечора починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика. (О.Довженко.) Симфонію, яка чарує слух, нам не заступить і найкращий трактор. (Ю.Клен.) Людські пісні – найглибша мука, найвища радість на землі! (М.Рильський.)

ІІ. Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. (К.Ушинський). Я любив життя, але гідність була мені дорожча (Є.Гуцало.) Я не байдужий до чужих країв. Я в океані на найдальшім острові побуть хотів би, може б, і пожив. (П.Дорошко.) Чим більший тягар несемо на плечах, тим глибші лишаєм сліди! (Л.Талалай.)