- •1.1 Загальна характеристика та типи нейроциркуляторної дистонії
- •1.2 Фізіологічні особливості жіночого організму
- •1.4 Методи та засоби, які використовуються при нейроциркуляторній дистонії
- •1.4.1 Фітотерапія та лікування адаптогенами
- •1.4.2 Лікувальна фізична культура
- •1.4.3 Лікувальний масаж
- •2.1 Завдання дослідження
- •2.2 Методи дослідження
- •2.3 Організація дослідження
- •4.1 Аналіз потенційних небезпек
- •4.2 Заходи по забезпеченню безпеки
- •Застосування індивідуальних захисних засобів та запобіжних пристроїв (дсту 7239:2011 «Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація»).
- •4.3 Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
- •4.3.1 Гігієна лікувально-профілактичних закладів
- •4.3.2 Розрахунок освітлення в залі лікувальної фізичної культури
- •4.4 Заходи з пожежної безпеки
- •4.5 Поведінка в надзвичайних ситуаціях у лікувально-профілактичних закладах
Заміна небезпечного обладнання безпечним.
Правильне розташування тренажерів та інвентарю у залі ЛФК.
Періодичні випробування виробничого обладнання, тобто тренажерів та додаткового інвентарю.
Застосування індивідуальних захисних засобів та запобіжних пристроїв (дсту 7239:2011 «Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація»).
Разом з технічними заходами проводяться організаційні заходи, до яких відносяться наступні:
Точне дотримання трудового законодавства.
Ретельне розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань.
Своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання.
Проведення оглядів з охорони праці.
Навчання робітників і проведення інструктажів з техніки безпеки та гігієни праці (НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»).
Організація кабінетів і куточків охорони праці.
Проведення лекцій з охорони праці, показ кінофільмів з охорони праці.
Розробка місцевих інструкцій по техніці безпеки.
Застосування плакатів, попереджувальних написів і знаків (ГОСТ 12.4.026-76* "Цвета сигнальные и знаки безопасности").
Проведення лекцій, семінарів і консультацій з охорони праці [44].
Кожен працівник повинен дотримуватися заходи з охорони праці, до яких належать дотримання правил техніки безпеки та особистої гігієни, дотримання виробничої дисципліни і правил внутрішнього розпорядку, утримання в чистоті і порядку робочого місця, дотримання місцевих виробничих інструкцій, застосування індивідуальних захисних засобів.
Згідно вимог НАОП 9.2.30-1.08-99 «Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури та спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» безпека на заняттях з ЛФК передбачає:
У залі ЛФК необхідно займатися тільки в спортивній формі.
На заняттях пацієнтам заборонено займатися в годинниках та прикрасах.
Вправи на спортивних снарядах виконуються з дозволу інструктора з ЛФК.
Перед виконанням вправ провести тренування і розігрівання м'язів.
Дотримання дисципліни у залі ЛФК.
Не стояти близько до снаряда при виконанні вправ іншим пацієнтами.
Всі гострі і виступаючі предмети повинні бути примушені матами та захищені.
Заняття повинні проходити під керівництвом інструктора з ЛФК [45].
4.3 Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
4.3.1 Гігієна лікувально-профілактичних закладів
Створення гігієнічних умов є важливим фактором у запобіганні госпіталізації, перш за все внутрішньолікарняній інфекції. Це актуально не лише для інфекційних, але й усіх інших відділень. Так, у стаціонарах різних країн на госпітальну інфекцію хворіє від 3,9 до 9,9 % усіх осіб, які лікуються.
Особливо високого рівня гігієнічного забезпечення вимагають впровадження таких нових методів діагностики і лікування, як радіонукліди та інші джерела іонізуючих випромінювань, електронні мікроскопи, лазери, бароопераційні, найновіші фізіотерапевтичні устаткування, операції з трансплантації органів, застосування різноманітних полімерних матеріалів, бактерицидних барвників, дезінфекційних, мийних засобів тощо.
Влаштування та організація діяльності лікувально-профілактичних закладів, згідно з гігієнічними вимогами, дають можливість створити найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; сприяють впровадженню лікувально-охоронного режиму; запобігають виникненню внутрішньолікарняних інфекцій; полегшують лікувальну роботу медичного персоналу; сприяють якнайшвидшому видужанню хворих та забезпеченню оптимальних умов для діяльності медичних працівників. Адже без відповідних гігієнічних умов терапевтичні дії є безсилими. Існують чотири основні системи забудови лікарняних комплексів: децентралізована, централізована, змішана та централізовано-блочна (ДБН В.2.2-9-99 «Здания и сооружения. Общественные здания и сооружения. Основные положения») [46].
Зараз частіше застосовують централізовано-блочну систему, при якій лікарня складається з декількох корпусів (терапевтичного, хірургічного тощо), зблокованих в одне ціле. У цьому випадку краще використовуються позитивні сторони централізованої системи будівництва. За допомогою підземних, наземних або поверхових переходів на каталках перевозять хворих, пересувну лікувально-діагностичну апаратуру і різноманітні вантажі, що дозволяє більш ефективно затосовувати можливості лікувального закладу (ДБН 2.09.04-87 «Адміністративні та побутові будівлі»).
До технічних заходів з виробничої санітарії відносяться наступні:
Правильне нормоване освітлення робочих місць і приміщень.
Раціональне опалення виробничих приміщень і захист від холоду або шкідливих теплових випромінювань.
Загальнообмінна і місцева вентиляція. Кондиціонування повітря.
Заходи по боротьбі з шумами і вібраціями.
Заміна шкідливих речовин і матеріалів менш шкідливими або нешкідливими для людини.
Раціональне обладнання водопостачання та каналізації.
Забезпечення чистоти робочих місць і виробничих приміщень.
Велике значення в житті людини, а особливо хворої, має гігієнічний режим. Під гігієнічним режимом хворого розуміють науково обґрунтовану систему правил, які регулюють його спосіб життя і поведінку з метою забезпечення найефективнішого лікування та відновлення здоров'я й працездатності. ЛПЗ також є школою особистої гігієни для хворого, а вироблення в нього гігієнічних навичок сприяє закріпленню результатів лікування після виписування [47].
У приміщеннях лікарняних відділень необхідно щодня проводити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів підлоги, витирання пилу з меблів, дверей, дверних ручок, панелей та підвіконників. Не менше одного разу на тиждень проводять генеральне прибирання приміщень: миття підлог, панелей тощо. Для прибирання використовують спеціально виділений і помаркований інвентар (ДСанПин 5.2.2-008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх, навчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу»).
Однією з найважливіших вимог щодо організації лікувально-охоронного режиму є створення тиші. Тому сила шуму в лікарняних палатах не повинна перевищувати 30 Дб (ДБН В.1.2-10-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму»). При цьому велике значення мають звукоізолювальні властивості стін і міжповерхових перекриттів, тиша на території лікарні, а також поведінка персоналу: тиха розмова, нестукання дверима, запобігання дзвенінню посуду тощо.
Під час санітарного обстежування різних приміщень лікарні (палат, коридорів, кабінетів лікаря, маніпуляційних, приміщень денного перебування хворих, кімнати старшої сестри), земельної ділянки та оцінки їх санітарно-технічного забезпечення складають акти санітарного обстеження. Він має 3 частини. У першій (паспортній) частині вказують прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здійснює перевірку, і присутніх, назву й адресу об"єкта, дату обстеження. У другій (констатуючій) частині наводяться дані огляду території, основних, допоміжних і службових приміщень та вказують результати Інструментальних досліджень. У третій частині (висновок) вказуються виявлені недоліки і наводять конкретні строки їх ліквідації, узгоджені з адміністрацією закладу. Акт підписують особа, яка перевіряє, і представник адміністрації.
Медичне, технологічне, санітарно-технічне та інше обладнання, меблі, інвентар повинні відповідати чинним технічним умовам і стандартам, перебувати в справному стані.
Все обладнання має бути з гігієнічним покриттям, яке дозволяє легко проводити вологе прибирання та дезінфекцію. Санітарно-технічні прилади й пристрої (раковини, унітази, крани) повинні бути в справному стані. Туалети повинні бути обладнані кабінами, вішалками, сушильними пристроями для рук, дзеркалами, раковинами. У жіночих туалетах повинна бути кабіна з біде. В палатах, процедурних кабінетах, кімнатах для персоналу повинні бути раковини і змішувачі для холодної і гарячої води. В санітарних кімнатах повинно бути устаткування для обробки та сушіння суден, церати. Кожне відділення має бути обладнане каталками, кріслами-каталками [48].
