3. Облік загальновиробничих витрат, порядок їх розподілення і списання

Витрати на виробництво готової продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничі накладні витрати.

Виробничі накладні витрати є - витратами загально виробничого призначення, які пов'язані з обслуговуванням виробництва та управлінням роботою підрозділів основного та допоміжних виробництв.

До них відноситься:

- витрати на управління виробництвом (зарплата апарата управління цехами, витрати за відрахуваннями на соціальні заходи і витрати на службові відрядження персоналу цехів та інше);

- амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально - виробничого призначення;

- витрати на удосконалення технології та організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (зарплата загально виробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, витрати на здійснення технологічного контролю).

Накладні виробничі витрати можуть бути як змінними, так і постійними.

До змінних витрат відносяться витрати, які змінюються прямо пропорційно змінам обсягу виробництва. Всі змінні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності згідно з методом стандартних витрат і списуються в кінці місяця з кредиту рахунка 91 “Загально виробничі витрати” в дебет рахунка 23 “Виробництво”.

До постійних загально - виробничих (накладних виробничих) витрат відносять витрати, які залишаються незмінними за будь-яким обсягом виробництва.

Вони можуть бути як розподілені, так і нерозподілені.

Розподілені накладні витрати є елементом незавершеного виробництва і уявляють собою оцінені витрати, які грунтуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва.

Нерозподілені накладні виробничі витрати виникають лише тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності.

Такі витрати, згідно з методикою, викладеною в додатку до П(с)БО-16, підлягають розподілу між затратами на виробництво та собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг). Нормальна виробнича потужність є базою розподілу.

Різниця між сумою постійних загальновиробничих витрат та їх сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає включенню у собівартість реалізованої готової продукції.

Розподілена сума загальновиробничих витрат списується з кредиту рахунка 91 на дебет рахунка 23 “Виробництво”, нерозподілена - на собівартість реалізації – дебет рахунка 90.

Загальновиробничі витрати, які знайшли відображення на рахунку “Виробництво”, розподіляються між видами продукції (робіт, послуг).

Базою розподілу названих витрат між окремими видами продукції може бути:

основна заробітна плата робітників, сума зарплати і витрат на утримання машин, обладнання, інші.