2. Вправа «Шосте відчуття»

Мета: перевірка ступеня єдності та згуртованості групи.

Учасникам групи пропонують відповісти на запитання, але не від себе, а ніби від усіх учасників групи, тобто так, як, на їхню думку, відповіла більшість учасників групи. Відповіді шко­лярі повинні мовчки записувати, не називаючи ніяких варіантів уголос. Пропоновані запитання:

– Який у більшості учасників групи улюблений день тижня?

– Яка улюблена пора року?

– Яке улюблене число?

– Яку геометричну фігуру вибрала б група?

– Що хотіли б робити учасники групи в даний момент? Потрібно записати або намалювати тільки одну відповідь на запитання. Потім керівник знову зачитує запитання, а школярі підносять руки в тому випадку, якщо пролунали їхні відповіді. Найбільша кількість однакових відповідей на запитання вва­жається думкою групи. Перевага даного завдання в тому, що підлітки одразу отримують інформацію про ступінь розвитку в них шостого відчуття.

3. Вправа «Допоможи виправитися»

Мета: самоаналіз якостей людини й самовиховання.

– Напишіть на аркуші принаймні три якості, які варто було б виправити.

– Тепер кожному учасникові групи скажемо, які якості в ньому нам не дуже подобаються і які хотілося б, щоб виправили.

– А тепер порівняємо результати та обговоримо їх.

Вправа має бути виконана в досить м'якій формі, щоб не об­разити жодного з учасників групи, щоб у кожного школяра ви­никло бажання виправити свої вади і стати кращим.

4. Вправа «Непотрібне продихайте»

Мета: розслаблення, зняття скутості і тривожності.

За поганим настроєм, непевністю, безпідставною тривогою та страхами ховаються, як правило, невидимі зовні напружен­ня гортані, глотки, діафрагми й черевного пресу. Ви не можете зняти це прямим розслабленням м'язів, але тут можуть допо­могти спеціальні дихальні вправи.

Щоб продихати страх, тривогу й інші емоції, виконайте «со­баче дихання» (швидке й поверхневе, горлом, через рот). Кілька хвилин такого дихання – і непотрібні емоції зникають. Іноді цього не вистачає, тоді потрібно додати вібрацій на вдиху. Зробіть кілька повних вдихів і видихів, потім затримайте по­вітря на вдиху та зробіть до десяти рухів діафрагмою. Відбу­вається масаж внутрішніх органів і спадає напруження там, де іншим шляхом домогтися розслаблення не вдається.

5. Вправа «Слухаємо себе»

6. Вправа «Подаруй усмішку»

III. Корекційний етап

Мета: зниження рівня шкільної тривожності; опанування прийомів і методів самоконтролю та саморегуляції; зміцнення віри в себе, свої сили та можливості; опанування способів взає­модії з людьми.

Корекційна робота на третьому етапі повинна вестися в де­кількох напрямках одночасно.

Перший напрямок: робота психолога з групою. Завдання, ігри та вправи повинні сприяти розвиткові комунікативних здібностей підлітків, підвищенню їхньої самооцінки, розвиткові здатності концентрувати увагу, умінню контролювати свої емоції та долати відчуття страху й тривоги.

Другий напрямок: робота з учителями. Звернути увагу вчи­телів на необхідність уважного ставлення до таких підлітків, ак­центувати на наданні їм допомоги під час опанування навчаль­ного матеріалу; на розуміння і терпиме ставлення до таких учнів, на надання їм моральної підтримки, зміцнення віри у свої сили. Неприпустимим є показ нетерплячості під час відповіді учнів і вияв невдоволення ними, важливими є терпіння й упев­неність у тому, що всі проблеми школярі подолають.

Третій напрямок: робота з батьками. Для підвищення фізіо­логічної опірності організму підлітка стресові батькам бажано організувати й контролювати виконання школярем наступних заходів:

• дотримання режиму дня;

• прогулянки на свіжому повітрі;

• контрастний душ;

• одержання достатньої кількості вітамінів;

• виконання спеціальних фізичних вправ або заняття у спортивній секції.

Крім того, в сім'ї не повинно бути культу оцінки. Психоло­гічний клімат у сім'ї дуже важливий для підлітка. Якщо дитина відчуває або знає, що не виправдала сподівань батьків і її за це засуджують, то ні про яку відкритість і довіру не може бути й мови. Підліток ще більше зневіриться у своїх силах. Тільки любов і віра батьків будуть тими сприятливими факторами, що допоможуть подолати тривожність школяра.