- •«Особливості розведення коропа»
- •Розділ 1. Біологія і види коропа.
- •Розділ 2. Особливості розведення коропа в природних умовах.
- •2.1. Підготовка ставів господарства до проведення нересту.
- •2.2 Відбір та переднерестове утримування плідників.
- •2.3. Особливості проведення нересту.
- •2.4. Підрощування мальків.
- •Розділ 3. Особливості розведення коропа в заводських умовах.
- •3.1. Відбір плідників та переднерестове утримування в заводських умовах.
- •3.2. Особливості проведення гіпофізарних ін’єкцій.
- •3. 3 Методи відбору та запліднення статевих продуктів.
- •3.4. Інкубація ікри.
- •3.5. Вирощування мальків.
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
2.4. Підрощування мальків.
Залежно від температури води передличинки викльовуються з ікри на 3-5-й день (70 градусоднів) і висять на травинках, прикріпившись тяжем -біссусовою ниткою, живлячись за рахунок жовткового мішка. На активне живлення переходять на 3-4-й день, що свідчить про досягнення личиночної стадії розвитку. Після цього візуально перевіряють концентрацію личинок у нерестовику в прибережній і мілководній зонах ставу. Скупчення молоді на сонці добре помітні, але для більшої точності можна використати диск Секкі чи звичайну білу мілку тарілку. Проводячи їх на глибині 5-10 см уздовж берегової лінії, можна спостерігати, скільки на такій площі личинок і таким чином визначити їх концентрацію. Якщо виявилось, що засів ікри слабкий, процент запліднення низький, у ставі дуже мала концентрація молоді, нерестовики осушують, знову підготовлюють, заповнюють водою і саджають інших плідників.
Для розвитку природної кормової бази за умов, коли передбачається утримання личинок в нерестових ставах певний час через добу після метання ікри на ділянки глибиною не більше 25 см, де немає ікри, вносять добре перепрілий кінський гній-1-1,5кг/м , на другий день по всій площі ставу розподіляють бовтанку із свіжого коров'ячого гною - 2 кг на 10 м2 (2 кг гною розмішують у 6 л води), на третій день - суперфосфат (30кг/га). Якщо доводиться затримувати личинок, то з 7-8 дня вносять добрива у тому ж порядку. Для проведення запасів дафній їх можна вирощувати в одному з нерестовиків, або Обловлювати в інших ставах і природних водоймах. Молодь коропа у віці 5-7 днів має довжину 8,5-9,5 мм при масі 3,5-4,5 мг і потребує обережного поводження з нею під час вилову. На 4-5-й чи 7-8-й день личинок відловлюють і пересаджують у вирощувальні стави, що залежить від технології вирощування цьогорічок. На підставі досвіду рибницьких господарств, при пересаджуванні 5-8- денних личинок встановлені нормативи, які передбачають вихід личинок від однієї самки на рівні 100-150 тис. шт.
Ранніх нащадків у коропа можна одержати при відтворенні його в заволзьких умовах і безпосередньо в нерестових ставах. Для здійснення обох напрямків у кожному рибницькому господарстві необхідно створити виробничу базу, до складу якої належать інкубаційний цех, земляні саджалки-ставочки і стави-нерестовики. При цьому необхідно вирішити можливості регуляції температури води, точніше знайти можливості підвищення температури води раніше ніж це відбудеться природно в ставах.
Розділ 3. Особливості розведення коропа в заводських умовах.
3.1. Відбір плідників та переднерестове утримування в заводських умовах.
Технологія заводського методу відтворення задовольняє сучасні вимоги Індустріального рибництва і не має недоліків, притаманних традиційним методам розведення і одержання потомства. В умовах заводського відтворення повністю виключається спільне утримання плідників і потомства, завдяки чому личинки, одержані заводським способом, вільні від збудників інвазійних і та інфекційних захворювань, які притаманні плідникам. В умовах розповсюдження карантинних заходів і накладення їх на відповідне господарство і заборону на реалізацію личинок, за допомогою заводського відтворення, можливо тайги вихід з цього становища. Для цього необхідно забезпечити артезіанське водопостачання інкубаційного цеху поєднавши його з бактеріоцидними установками.
Заводський спосіб у коропівництві дає змогу відмовитись від високої вартості нерестових ставів, скоротити площі літньо- і зимовоматочних ставів за рахунок більш раціонального використання самців. При цьому практично реалізується можливість дійового управління процесами, пов'язаними з підготовкою плідників, одержання статевих продуктів, штучним осіменінням і інкубацією ікри, одержанням личинок, що досить вагомо в селекційно-племенній роботі. Впровадження ефективної системи терморегуляції дає можливість збільшити тривалість вегетації на один місяць за рахунок раннього здержанням потомства, що забезпечує суттєве збільшення рибопродуктивності і вирощувальних ставів, сприяє поліпшенню якості рибопосадкового матеріалу і в решті-решт різко поліпшує рибницько-економічні показними при виробництві товарної риби.
Зазначені переваги заводського відтворення можуть бути реалізовані за наявності відповідних теоретичних знань і практичних навиків в галузі біотехніки штучного риборозведення, яка базується на глибоких знаннях біології розмноження відповідних видів риб в природних умовах. У зв'язку з цим, доцільно розглянути деякі особливості розмноження коропа і рослиноїдних риб у природних умовах.
Вихідною формою існуючих порід і порідних груп коропів є сазан, від якого культурні породи коропа успадкували особливості біології розмноження, яка не зазнала суттєвих змін у процесі доместикації.
Короп - теплолюбива риба, характеризується весняно-літнім нерестом, має здатність утворювати популяції напівпровідних форм у дельтових ділянках річок, залежно від умов спостерігається одночасне чи порційне відтинання ікри. Щодо нерестових субстратів короп типовий фітофіл, відкладає ікру в стоячій чи слабопроточній прісній воді, на вегетуючі рослини чи відмерлі залишки рослинності, яка вегетувала в попередні роки. Статевозрілим стає звичайно у віці 3+, 4+, при особливо сприятливих умовах можливе досягнення статевої зрілості на другому році життя. Самці стають статевозрілими на один рік раніше від самок.
Залежно від того, які апарати використовують у процесі заводського методу інкубації, ікра коропа проходить різну передінкубаційну обробку. Незалежно від способу інкубації ікри технологічні процеси заводського розведення коропа, що передують інкубації, ідентичні й складаються з ряду послідовних етапів.
Ранньою весною після танення льоду проводять облов зимувально-маточних ставів, ретельно оглядаючи при цьому плідників. Під час весняного бонітування плідників роблять жорстке вибракування, вилучаючи з відтворення особин хворих, травмованих і з вадами екстер'єру. Одночасно плідників розділяють за статтю і розсаджують їх у відповідні стави. Краще мати спеціальні переднерестові стави. Можна використовувати зимувальні, які до цього часу як правило звільнилися. При цьому глибина води повинна бути близько 1 м, а на кожні 2-3 екземпляри повинно припадати не менше 100 м2 площі водного дзеркала.
При відборі самок для відтворення слід керуватись такими ознаками: черевце помітно збільшене, ділянка тулуба між грудними і спинними плавними тонка, мілка, без жирових відкладень; зовнішні поверхні тіла блискучі, добре покриті слизом. При відборі самців для відтворення слід керуватись такими ознаками: черевце помітно вужче від спинної частини; ділянка тулуба між грудними і спинними плавцями щільна, товста, тіло тверде й м'ясисте, зонні шия частина зябрової кришки, спинні і черевні плавці мають шлюбний наряд (горбки) чи шорсткість, при м'якому натисканні витікає сперма, статевий отвір вузький, блідий. Плідників із незадовільно вираженими вторинними статевими ознаками вибраковують, використання їх у роботі по заводському відтворенню недоцільне.
Для запобігання довільному нересту неприпустима у переднерестових ставах наявність нерестових субстратів, свіжозалитої наземної рослинності, а також спільне утримання самців і самок. Дотримання цих умов повністю їм гарантує від передчасного викидання ікри.
Неодноразово в процесі витримування плідників спостерігались випадки довільного нересту самок при температурі води 18°С, коли були відсутні самці і не було нерестових субстратів. Для уникнення такого явища доцільно знижувати у переднерестових ставах рівень води на 20-25 см протягом доби з наступним його підняттям, це ефективно запобігає передчасному викиду ікри.
Бонітуванням і розсаджуванням плідників (самців і самок) передбачають створення двох груп серед особин різних статей: 1 група - плідники з яскраво вираженими вторинними статевими ознаками, найбільш підготовлені до нересту; 2 група - плідники з вираженими вторинними статевими ознаками, менше підготовлені до нересту. Для заводського розведення використовують у першу чергу матеріал 1 групи, а потім 2 групи, який до того часу, пробувши значно більший термін в переднерестових ставах ніж представники 1 групи, як правило, дозріває і дає добрі результати при відтворенні.
