3.5. Вирощування мальків.

У процесі інкубації при значних відходах в окремих апаратах доцільно близьку за стадіями розвитку ікру концентрувати в одному апараті. Викльовування передличинок як правило розтягується на 10-15 год, що в значній мі­рі ускладнює роботу, але форсувати викльовування шляхом зменшення водообміну і відповідно зниження вмісту кисню розчиненого у воді не слід, бо та­ке регулювання викльову передличинок може негативно позначитись на їх життєстійкості. У процесі викльову передличинки концентруються у приймайчі чи потрапляють безпосередньо в садки, призначені для витримування, де знаходяться 2-3 дні. Після закінчення цього строку і досягнення личинкової стадії розвитку, личинок використовують для зариблення лотків, басейнів, са­дків, малькових чи вирощувальних ставів, реалізують іншим господарствам.

Для інкубації ікри коропа можна використовувати апарати Садова-Коханської, морозильну камеру Войнаровича та інші апарати, де інкубація ік­ри здійснюється у приклеєному стані на субстратах чи лотках різних констру­кцій, але перевага віддається апаратам Вейса, або іншим, де використовується принцип, застосований в апаратах цієї конструкції.

Висновки

Одна з основних умов успішного розвитку ставкового рибництва - благополуччя водойм по заразних хворобах риб й інших водних організмів. Тому в кожному рибгоспі необхідно суворо дотримувати міри профілактики. У тих господарствах, де виявилися заразні хвороби, варто якомога швидше зробити все для їхньої ліквідації.

Організація нерестової компанії в умовах повносистемних господарств чи Спеціалізованих риборозплідників включає систему підготовчих робіт із плід­никами з метою створення оптимальних умов для відкладання ікри і розвитку Потомства у нерестових ставах.

Заводський спосіб у коропівництві дає змогу відмовитись від високої вар­тості нерестових ставів, скоротити площі літньо- і зимовоматочних ставів за рахунок більш раціонального використання самців. При цьому практично ре­алізується можливість дійового управління процесами, пов'язаними з підготовкою плідників, одержання статевих продуктів, штучним осіменінням і ін­кубацією ікри, одержанням личинок, що досить вагомо в селекційно-племенній роботі. Впровадження ефективної системи терморегуляції дає мо­жливість збільшити тривалість вегетації на один місяць за рахунок раннього здержанням потомства, що забезпечує суттєве збільшення рибопродуктивності і вирощувальних ставів, сприяє поліпшенню якості рибопосадкового мате­ріалу і в решті-решт різко поліпшує рибницько-економічні показними при виробництві товарної риби.

Отже, можна зробити висновок, що короп - теплолюбива риба, характеризується весняно-літнім нерестом, має здатність утворювати популяції напівпровідних форм у дельтових ділян­ках річок, залежно від умов спостерігається одночасне чи порційне відти­нання ікри. Щодо нерестових субстратів короп типовий фітофіл, відкладає ік­ру в стоячій чи слабопроточній прісній воді, на вегетуючі рослини чи відмерлі залишки рослинності, яка вегетувала в попередні роки. Статевозрілим стає звичайно у віці 3+, 4+, при особливо сприятливих умовах можливе досягнення статевої зрілості на другому році життя. Самці стають статевозрілими на один рік раніше від самок.