- •11. Класифікація міжурядових організацій у сфері охорони праці у сфері охорони праці
- •12. Загальна характеристика моп
- •13. Загальна характеристика вооз.
- •14. Загальна характеристика магате.
- •15. Структура законодавства єс з охорони праці.
- •16. Основні напрямки міжнародного співробітництва в сфері охорони праці.
- •17. Міжнародні стандарти з охорони праці, розроблені та ухвалені моп
- •18. Загальна характеристика нормативно-правового забезпечення в сфері оп в юриспруденції.
- •19. Загальна характеристика законів в сфері оп
- •20. Загальна характеристика закону «Про оп»
- •22.Загальна характеристика підзаконних нормат.-прав.Актів.
- •24.Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нпа оп на підприємстві
- •25. Порядок розробки і, зміст і виклад інструкцій з охорони праці
- •26. Види інструкцій:
- •28.Державний реєстр з охорони нпа з питань оп.
- •29.Загальна характеристика Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки , гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018р.
- •30.Загальна характеристика положення про організацію системи управління охорони праці в галузі юриспруденції
- •31. Загальна характеристика Міжнародного стандарту моп-суоп 2001 «настанова з систем управління охороною праці»
- •32.Міжнародний стандарт ohsas серії 18000 з оцінки діяльності у сфері охорони здоров’я та забезпечення безпеки праці
- •33.Поняття та структура суоп
- •34.Поняття та функції суоп
- •35. Основні завдання управління оп
- •36.Поняття та рівні суоп
- •37. Суоп на загальнодержавному рівні. Суб’єкти
- •38.Суоп на галузевому рівні у сфері юриспруденції
- •39. Суоп на локальному рівні.Поняття, зміст
- •43. Загальна характеристика Положення про суоп у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ.
- •45.Концепція управління охороною праці спрямована на реалізацію
- •51.Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків.
- •52.Загальний порядок розслідування та обліку професійного захворювання.
- •53.Правовий статус комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання.
- •54.Поняття та категорії аварій на виробництві.
- •55.Правовий статус комісії із розслідування аварій на виробництві.
- •56. Загальна характеристика заходів, які проводяться роботодавцем за результатами розслідування аварій на виробництві.
- •57. Заходи профілактики нв на виробництві.
- •58. Поняття та ознаки професійного захворювання.
- •59. Поняття та класифікація умов праці.
- •60.Загальна характеристика умов праці в юриспруденції.
- •61. Загальна характеристика вимог безпеки до розміщення обладнання.
- •62. Загальна характеристика вимог безпеки до утримання робочих місць.
- •63. Загальна характеристика санітарно – гігієнічних вимог до умов праці в галузі юриспруденції.
- •64. Загальна характеристика психофізіологічних умов праці юридичних професій.
- •65. Загальна характеристика заходів безпеки у поводженні з табельною вогнепальною зброєю.
- •71. Характеристика загальнодержавних напб
- •72. Загальна характеристика галузевих і міжгалузевих напб
- •73. Пожежна профілактика:поняття та види
- •74. Загальна характеристика вимог щодо евакуації персоналу з зони надзвичайної ситуації
- •75.Поняття та види навчання з питань пожежної безпеки
- •77.Загальна характеристика державного пожежного нагляду.
- •79.Загальна характеристика державного нагляду(контролю) за оп.
- •81. Загальна характеристика з ядерної та радіаційної безпеки
- •82. Загальні принципи нагляду та контролю за оп
- •83. Завдання та структура Держгімпромнагляду України
- •85. Права та обов’язки посадових осіб Держгімпромнагляду України
- •86. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України планових перевірок
- •87. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України позапланових перевірок
- •88. Періодичність здійсненняпланових перевірок органами держгірпром нагляду
- •89. Підстави та порядок заборони виконання робіт або виробництва посадовими особами Дергірпромнагляду Укр
- •90. Загальна характеристика громадського контролю за станом оп
- •81. Загальна характеристика з ядерної та радіаційної безпеки
- •82. Загальні принципи нагляду та контролю за оп
- •83. Завдання та структура Держгімпромнагляду України
- •85. Права та обов’язки посадових осіб Держгімпромнагляду України
- •86. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України планових перевірок
- •87. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України позапланових перевірок
- •88. Періодичність здійсненняпланових перевірок органами держгірпром нагляду
- •89. Підстави та порядок заборони виконання робіт або виробництва посадовими особами Дергірпромнагляду Укр
- •90. Загальна характеристика громадського контролю за станом оп
87. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України позапланових перевірок
Позапланові перевірки здійснюються у разі:
Подання сг письмової заяви до територіального органу Держгірпромнагляду про здійснення заходу держ.нагляду за його бажанням; неподання у встановлений термін документів обов. Звітності, а також письмових пояснень щодо причин пропуску; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов. Звітності; перевірки виконання приписів, розпоряджень за результатами планових заходів; звернення ф/о чи ю/о про порушення; настання аварії, смерті внаслідок нещасного випадку,; ін.. випадки передбачені ЗУ. Перевіряються лише ті підстави, які стали підставою перевірки.
Здійснюються на підставі Наказів , де вказ.найменування СПД, строк та предмет перевірки.
10 робочих днів.Виробничі об»єкти – 1-2 днів
88. Періодичність здійсненняпланових перевірок органами держгірпром нагляду
Періодичність планових перевірок залежить від критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госп. Діяльності. Такими вважаються певні види госп.д-сті або виконуваних робіт, які можуть становити потенційну загрозу життю і здор. людей. Відповідно : високий 1 раз на рік, середній – 1 раз на 2 роки та низький - 1 раз на 5 років ступені ризику. Якщо під час останніх 2 років не виявлено порушено, то частота перевірок зменшується у 2 рази. Навпаки – збільшується у 2 рази. Якщо суб’єкта відносять одночасно до 2 чи більше груп ризику, то йому надається статус вищої. У разі порушення вимог щодо періодичності – можна не допустити особу до перевірки. Планові здійснюються за графіками (річними або квартальними). Позапланові здійснюються виключно за умови наявності підстав.
89. Підстави та порядок заборони виконання робіт або виробництва посадовими особами Дергірпромнагляду Укр
У випадку виявлення під час перевірки порушень вимог ЗУ з ОП та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників може бути заборонено виконання робіт. Якщо буде виявлено факти перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об’єкта або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю, здор. працівників роботи такого об’єкта можуть бути обмежені до допустимого. Заборона виконання робіт здійснюється на підставі відповідного акта. Застосовується пломбування відповідних об’єктів. Перевірка виконання такого припису здійснюється у вигляді позапланової перевірки.. Якщо є можливість документально все підтвердити, то без такої перевірки.
90. Загальна характеристика громадського контролю за станом оп
Здійснюють проф.спілки чи уповноважена працівниками особа.
Відповідно до цих актів профкоми здійснюють громадський контроль за дотриманням адміністрацією законодавства про працю, правил і норм з охорони праці. Вони контролюють забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, спецвзуттям, спецодягом та ін.
У разі загрози працюючим, профспілки мають право вимагати від роботодавця припинення робіт до усунення цієї загрози.
Профспілки беруть участь у формуванні розділу “Охорона праці” колективного договору, шляхом якого вирішуються важливі соціальні права та гарантії працюючих у сфері трудових правовідносин. Вони можуть проводити незалежну експертизу умов праці на об’єктах, що проектуються, будуються або експлуатуються на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці.
Профспілки (в особі громадського інспектора) мають право:
обстежувати стан робочих місць на відповідність їх умов праці нормативним актом;
приймати участь у розробці комплексного плану поліпшення умов охорони праці і санітарно-законодавчих актів;
вносити адміністрації пропозицію про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що порушили правила і норми охорони праці, а також про моральне заохочення осіб, які активно працюють над створенням здорових і безпечних умов праці;
Профспілки беруть участь у розслідуванні нещасних випадків і стежать за своєчасним складанням актів Н-І та контролюють виконання заходів, спрямованих на усунення причин нещасних випадків.
Професійні спілки мають захищати інтереси працівників у будь-яких конфліктних ситуаціях, що стосуються питань охорони праці, мають доступ до інформації про заходи, що вживаються з метою профілактики нещасних випадків і професійних захворювань.
Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених проводиться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.
Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.
Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.
Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:
— виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;
— забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють у межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;
— своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;
— використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням, та інше.
Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров'я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.
Уповноважені з охорони праці мають право:
— безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав;
— вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявлених порушень;
— вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих;
— вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.
Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.
