Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 3. Валютні відносини та системи.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
296 Кб
Скачать
☆

4. Світовий грошовий товар приймається кожною країною в якості еквівалента вивезеного із неї багатства і обслуговує міжнародні відносини.

Першим міжнародним грошовим товаром виступало золото. Надалі світовими грошима стали національні валюти світу (кредитні гроші). В даний час в цій якості також розповсюджені композиційні, або фідуціарні (основані на довірі до емітента) гроші. До них відносяться міжнародні і регіональні лічильні одиниці (такі як СДР, ЄВРО).

Валюта - це не новий вид грошей, а особливий спосіб їх функціонування, коли національні гроші опосерековують міжнародні торгові і кредитні відносини.

Розрізняють поняття "національна валюта" та "іноземна валюта". Під національною валютою розуміється встановлена законом грошова одиниця даної держави. До іноземної валюти відносять іноземні банкноти і монети, а також платіжні вимоги визначені в іноземних валютах в вигляді банківських вкладів, векселів або чеків.

Класифікація валют.

Критерій

Види валют

  1. По статусу валюти.

Національна, іноземна, міжнародна, регіональна, Євровалюта.

  1. ПО відношенню до валютних запасів країни.

Резервна, інші валюти.

  1. По режиму використання.

Вільноконвертована, частково конвертована ( зовнішня конвертована, внутрішня конвертована) неконвертована.

  1. По видах валютних операцій.

Валюта ціни контракту, валюта платижу, валюта кредиту, валюта клірингу, валюта векселя.

  1. По відношенню до курсів інших валют.

Сильна (тверда), слабка (м"яка)

  1. По матеріально-речовій формі.

Готівкова, безготівкова.

  1. По принципу побудови.

"Кошикового" типу, звичайна.

Принято розрізняти міжнародну торгову та міжнародну резервну (ключова) валюту, функції яких виконують деякі національні гроші (валюта).

Міжнародна торгова валюта слугує для оцінки та опосередкування міжнародних торгових операцій, якими є експорт і імпорт товарів, послуг, капіталів, тощо. У даному випадку вона виконує ті ж самі функції, що й національна валюта, тобто міри вартості і маштабу цін (засобу платежу і нагромадження).

Однак резервна роль валюти, покладає і певні обов"язки:

  • необхідно підтримувати відносну стабільність цієї валюти.

  • не вдаватися до девальвації валютних і торгових обмежень.

Крім того, на міжнародних валютних ринках торгова валюта виступає як товар, є предметом купівлі-продажу. Її ціна (валютний курс) змінюється залежно від попиту, та пропозиції. Йдеться про операції переважно приватного характеру. На даному рівні державні органи використовують міжнародні гроші у тому випадку, якщо вони здійснюють подібні операції саме як приватні організації.

Інша сфера в якій обертаються Світові гроші, пов"язана із взаємодією країн як суб"єктів міжнародних економічних відносин. У даному випадку Світові гроші, будучи валютним резервом держави, використовується передусім для покриття дефіциту платіжного балансу позик, кредиту, допомоги, тощо. Це так звана резервна валюта.

Резервна (ключова) валюта - це особлива категорія конвертованої національної валюти ведучої розвиненої країни, яка виконує функції міжнородного платіжного і резервного засобу, служить базою для визначення валютного паритету та валютного курсу для інших країн, широко використовується для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн учасниць світової валютної системи.

У рамках Бреттонвудської валютної системи, статус резервної валюти було закріпленно офіційно за доларом США і фунтом стерлінгом.

У рамках Ямайської валютної системи долар фактично зберіг статус резервної валюти, а претендентами на цю роль була Дойчмарка з Німеччини, швейцарський франк, а в азіатському регіоні - японська ієна.

Зараз до резервної (ключової) валюти можна віднести:

  • долар США;

  • Німецьку марку;

  • французький франк;

  • ієну Японії;

  • фунт стерлінгів Англії та інші.

Об"єктивними передумовами перетворення національної валюти у валюту резервну (ключову) є:

  1. Ведуча позиція країни-емітента у світовому виробництві; зовнішній торгівлі; валютно-фінансових відносинах;

  2. розвинуті банківська (і страхова) системи;

  3. розвинутий ринок позичкових капіталів;

  4. валюта повина бути вільно обмінювана та інші грошові одиниці, без обмежень повинна використовуватись для надання і погашення міжнародних кредитів і позик.