3.2. Зміст теми заняття. Анамнез хвороби

Коли вперше захворіла дитина ?

З чим пов’язує?

Які були перші симптоми захворювання?

Динаміка симптомів?

Чи зверталися до лікаря? Якщо так, то які обстеження проводились (по-можливості ─ результати цих обстежень), який діагноз було виставлено?

Яке проводилось лікування? Його ефективність?

Анамнез життя

Включає відомості про сім’ю, де живе дитина, про умови проживання, як росла та розвивалася дитина, чим хворіла.

Для дітей до 3-х років збирають акушерський анамнез, який включає: антенатальний (про перебіг вагітності), інтранатальний (про перебіг пологів), постнатальний до 3-х років.

Чи проводились профілактичні щеплення?

Якими дитячими інфекціями хворіла дитина?

Чи проводилася реакція Манту (результати останньої).

Епідеміологічний анамнез

Чи була дитина за останні 3 тижні в контакті з інфекційними хворими?

Чи не виїжджала за межі місця проживання за останні 3 тижні?

Чи спостерігалися розлади стулу у дитини, чи членів сім’ї за останні 3 тижні?

Спадковий анамнез

Який стан здоров’я батьків та найближчих родичів?

Алергологічний анамнез

Чи спостерігались у дитини алергічні реакції? Якщо так, то на що?

У вигляді чого перебігала алергічна реакція?

Чим знімалася?

Чи є алергія на якісь медикаменти?

Чи хворіє дитина чи родичі на алергічні захворювання?

Критерії оцінки загального стану хворих дітей

Оцінка загально стану хворого проводиться за критеріями:

• положення в ліжку (активне, пасивне, вимушене)

• свідомість (ясна, потьмарена, сопор, ступор, кома)

• реакція на навколишнє середовище

• дані об’єктивного обстеження всіх органів та систем дитячого організму

• дані додаткових методів обстеження

Загальний стан може бути:

Задовільний стан - це коли відсутні скарги, при об’єктивному, лабораторному оглядах порушень не виявлено.

Середня ступінь важкості – наявні скарги, при об’єктивному огляді виявлені компенсовані порушення стану організму.

Важкий стан - велика кількість скарг, обмежена рухливість, загальмованість, декомпенсація фізіологічних систем організму.

Вкрай важкий (надмірно важкий) – ознаки захворювання виражені, з’являються симптоми загрозливі для життя дитини.

Новонароджена дитина

Гестаційний вік доношеної новонародженої дитини становить 38-41 тиждень

Маса тіла новонародженого: середня 3500 г. (хлопчики), 3350 г. (дівчатка); допустимі нормативні коливання маси тіла: від 2500 г. до 4000 г.

Довжина тіла новонародженого більше 46 см.

Окружність голови в середньому: 34-36 см.

Окружність грудної клітини в середньому: 32-34 см.

Перехідні стани новонароджених

Перехідні стани шкіри:

• фізіологічна ерітима – почервоніння шкіри в першу добу життя.

• токсична ерітема – плямисто-папульозний висип червоно-фіолетового кольору, яка виникає в результаті потрапляння в організм різних речовин.

• фізіологічна жовтяниця - внаслідок розпаду еритроцитів, проявляється жовтяницею з 2-3 доби життя.

Перехідні стани дихальної системи:

• перший вдих;

• транзиторна гіпервентиляція.

Перехідні стани нирок:

• анурія – відсутність сечі в перші 12-24 години;

• олігурія – зменшення кількості сечі;

• альбумінурія – наявність альбумінів у сечі новонародженого;

• сечокислий інфаркт – виділення з сечею солей сечової кислоти.

Перехідні стани крові:

• транзиторна поліцитемія – збільшена кількість формених елементів крові у новонародженого;

Перехідні стани кишечника:

• фізіологічна диспепсія – зміни з боку випорожнень дитини, які виникають в результаті заселення кишечнику мікроорганізмами.

Перехідні стани ССС:

• особливості пульсу;

• акускультативні відмінності.

Статева криза:

• міліа – дрібно крапковий висип переважно на крилах носу;

• десквамативний вульвовагініт – біло-сірі виділення з піхви новонародженої дитини;

• фізіологічна мастопатія – симетричне нагрубання молочних залоз;

• метрорагія – кров’янисті виділення з піхви дитини.

Транзиторна гіпертермія.

Фізіологічна втрата маси тіла до 7-10%, відновлення до 7-10 чи 14 дня.

Морфологічні ознаки недоношеності:

• шкіра зморшкувата, темно-червоного кольору;

• майже повна відсутніть підшкірної основи;

• м’які вушні раковини;

• багато пушкового волосся, особливо на обличчі, кінцівках, спині;

• низьке розташування пупка;

• малі статеі губи не прикриті великими (у дівчаток) та не опущенні в калитку яєчки (у хлопчиків);

• незарощення черепних швів;

• відкриті мале і бокове тім’ячка;

• нігтева пластинка не виповняє нігтеве ложе.

Фунціональні ознаки зрілості можуть бути присутні та відсутні як у доношеної так і недоношеної дитини.

Фунціональні ознаки зрілості:

• достання спонтанна рухова активність;

• фізіологічний гіпертонус згиначів;

• виражені вроджені безумовні рефлекси;

• активне смоктання;

• гучний крик;

• здатність утримувати сталу температуру тіла за певних умов зовнішнього середовища;

• адекватне функціонування всіх органів та систем.