Глава 10 підприємництво у ринковій економіці

1. Основні поняття та категорії

Афера — сумнівна угода, шахрайська бізнес-операція.

Безпека підприємства — стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства від мафіозно-тіньових структур, нечесної конкуренції і монополій, некомпетентних рішень органів влади, недосконалих законів, а також здатність протистояти цим загро­зам і реалізувати внутрішні цілі.

Бізнес — підприємницька, комерційна чи будь-яка інша ді­яльність, що не суперечить закону і спрямована на отримання прибутку.

Бізнесмен — ділова людина, що має власну справу.

Бізнес-план — документ, в якому дано комплексне обґрунту­вання стратегії (програми) діяльності підприємства на основі її поточного та перспективного планування.

Венчурні операції — господарські операції, пов’язані з кредиту­ванням і фінансуванням нововведень, досліджень і розробок, впро­вадженням винаходів і відкриттів, які здійснюються переважно інноваційними банками та пов’язані зі значними ризиками.

Відмивання грошей — сукупність нечесних операцій із гроши­ма, отриманими незаконним способом, які здійснюють таким чи­ном, щоб створити враження про легальні джерела їх появи в сус пільстві: фіктивні угоди, вкладення нетрудових доходів в інозем­

220

ні банки, підпільна купівля цінних паперів, перепродаж неру­хомості тощо. Найбільш лицемірною формою відмивання грошей є спонсорство, пожертвування, благодійництво тощо.

Гедоністична поведінка — прагнення індивіда до поліпшення власного добробуту задля максимізації насолоди від життя.

Ґешефт — торгова операція, прибуткова справа, вигідна угода.

Дерегулювання — скорочення державної регламентації під­приємницької діяльності.

Диверсифікати — багатогалузеві корпорації, об’єднані систе­мою участі, виробничою кооперацією, патентно-ліцензійними угодами, спільними виробничими та науково-дослідними програ­мами, єдиною системою фінансування.

Договір (контракт) — дво- або багатостороння угода між еконо­мічними суб’єктами щодо прав та обов’язків кожного з її учасни­ків.

Екаутинг — специфічна сфера бізнесу, пов’язана зі збором, об­робкою, аналізом, класифікацією та оформленням різних видів інформації у сфері фінансів.

Екологізація — процес послідовного впровадження нової тех­ніки і технології, нових форм організації виробництва, виконан­ня управлінських та інших рішень, які дають змогу підвищити ефективність використання природних ресурсів з одночасним збереженням і поліпшенням природного середовища.

Економічна безпека підприємництва — незалежність суб’єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції підприємств-монополістів, непередбачуваних договорами дій партнерів, нераціональної економічної і правової політики дер­жави та інших чинників, що дає змогу привласнювати більшу частину законно отриманих прибутків.

Експлерент — фірма-новатор, яка свідомо йде на значний ри­зик та ставить отримання прибутку у залежність від обдаровано­сті своїх інтелектуалів, їх плідних ідей та пропозицій.

Зона вільного підприємництва — частина території країни, на якій завдяки створенню державою сприятливих умов здійсню­ється спільна підприємницька діяльність. Похідними є зона віль­ної торгівлі, зона спільного підприємництва. Більш широке по­няття — вільна економічна зона.

Інжиніринг — надання послуг фірмою-консультантом фірмі- клієнту при будівництві промислових та інших об’єктів.

221

Інноваційна модель підприємництва — підприємницька ді­яльність, спрямована на оптимізацію потенціалу дохідності шля­хом застосування нових, нетрадиційних підходів, пошуку нових ресурсів та їх комбінацій, нових систем управління тощо, заохо­чення творчості, новаторства, ініціативи.

Інновація — нововведення в галузі техніки, технології, органі­зації праці та управління, засноване на досягненнях науки та пе­редовому досвіді, а також використання цього нововведення еко­номічними суб’єктами з метою отримання конкурентних пере­ваг.

Картель — угода (гласна або негласна) між підприємствами, які зберігають свою виробничу та комерційну самостійність, щодо проведення єдиної цінової політики, розподілу ринків та узго­дження умов збуту тощо.

Класична модель підприємництва — підприємницька діяль ність, спрямована на максимізацію доходу шляхом застосування підходів, вироблених на основі попереднього досвіду, мінімізації ризику, заохочення стабільності та ефективності.

Комерсант — особа, яка самостійно здійснює торговельну та іншу підприємницьку діяльність і укладає ринкові угоди.

Комерція — торговельна та торговельно-посередницька діяль ність, участь або сприяння продажу товарів і послуг; у широкому розумінні — будь-яка підприємницька діяльність.

Компанія — об’єднання юридичних і фізичних осіб, підприєм­ців з метою здійснення виробничої, торговельної, фінансової та іншої діяльності (об’єднання, товариство, фірма, корпорація тощо). Має статус юридичної особи.

Конгломерат — форма об’єднання підприємств на основі ін­тенсивної експансії головної фірми у численні, технологічно не пов’язані між собою галузі економіки, шляхом скуповування ак цій відповідних підприємств.

Концерн — об’єднання багатьох промислових, фінансових, торговельних та інших підприємств, які формально зберігають свою самостійність, але фактично підпорядковані фінансовому контролю головної фірми.

Кооператив — об’єднання громадян з метою сумісного вироб ництва та збуту продукції, закупівлі та споживання товарів і по слуг, будівництва та споживання житла тощо.

Корпорація (акціонерне товариство) — господарське товари ство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість

222

акцій однакової номінальної вартості, які посвідчують майнові права їхніх власників (акціонерів), зокрема право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та право на управління акціонерним товари­ством.

Корупція — комерціалізація посадовими особами своїх обо­в’язків; негативне соціально-економічне явище, тісно пов’язане з шахрайством, лобізмом, мафією, кумівством, хабарництвом, роз­краданням державного або колективного майна, кар’єризмом тощо, що є підґрунтям для тіньової підприємницької діяльності.

Лізинг — форма довгострокової оренди, де орендодавачем є лі­зингова компанія. Орендатор бере на себе відповідальність за збе­реження орендованого майна, сплату орендних платежів, подат­ків та страхових платежів. Термін оренди майна становить від 40 до 90 % звичайного терміну експлуатації об’єктів, що здаються в оренду.

Об’єкт підприємництва — сукупність певних видів економіч­ної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підпри­ємець домагається максимізації прибутку.

Підприємець — бізнесмен, що постійно генерує нові ідеї в еко­номічній діяльності, формує нові ресурси, ринки, продукує інно­ваційні управлінські рішення.

Підприємництво — складне, багатоаспектне поняття, яке в економічній літературі розглядається як: 1) економічна катего­рія, що виражає відносини між суб’єктами господарської діяль­ності, спрямованої на забезпечення комерційного успіху; 2) тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостійності, неза­лежності та повній відповідальності суб’єктів господарювання за наслідки прийнятих рішень, спрямованих на досягнення комер­ційного успіху; 3) мистецтво господарювання, пов’язане з нова­торством, організаторською та управлінською творчістю, які да­ють можливість домагатися комерційного успіху; 4) спосіб еконо­мічного мислення, властивий людям, здатним до інновацій, продукування оригінальних ідей та підходів до вирішення госпо­дарських проблем.

Підприємництво венчурне — підприємницька діяльність у сфері фінансування високотехнологічних проектів з метою отри­мання максимального прибутку.

223

Підприємство — господарська ланка, якій властива економіч­на відособленість, технологічна зумовленість факторів виробни­цтва, певне місце у системі суспільного розподілу праці та соціу­мі; юридична особа, що має певні права та зобов’язання.

Підприємство державне — підприємство, що перебуває у влас­ності держави. Керівники таких підприємств призначаються дер­жавними органами або працюють за контрактами.

Підприємство змішане (спільне) — підприємство, що перебу­ває у власності держави і недержавних власників.

Підприємство індивідуальне — підприємство, що є власністю однієї особи, яка несе фінансовий ризик та виключну відповідаль­ність за управління.

Підприємство колективне — підприємство, засноване на май­ні, що є власністю осіб, які його утворили.

Підприємство комунальне — підприємство, що перебуває у власності органів влади адміністративно-територіальних утво­рень.

Принципи підприємницької діяльності — спрямованість під приємницької діяльності на задоволення запитів, смаків та упо­добань споживачів; прагнення підприємців до інновацій, макси­мального використання конкурентних переваг, дотримання при­нципів ділової етики; постійний творчий пошук, прагматизм, дотримання демократичних традицій.

Синдикат — форма об’єднання підприємств однієї галузі, які зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Технопарк — одна з форм венчурного підприємництва (ризи- кових фірм).

Товариство (партнерство) — об’єднання фізичних та/або юри­дичних осіб для спільної господарської діяльності. Розрізняють: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, змі­шане (командитне) товариство.

Товариство з обмеженою відповідальністю — об’єднання гро­мадян та/або юридичних осіб для здійснення сумісної господар­ської діяльності, що ґрунтується на відповідальності, обмеженій капіталом підприємства.

Товариство змішане (командитне) — спрямоване на здійснен ня сумісної діяльності договірне об’єднання фізичних і/або юри­дичних осіб, які поділяються на дійсних членів (комплементарів), що несуть повну (необмежену) відповідальність за зобов’язаннями

224

товариства, та членів-вкладників (командитістів), котрі відпові­дають за зобов’язаннями товариства лише своїми внесками.

Товариство повне — об’єднання громадян та/або юридичних осіб для здійснення сумісної господарської діяльності на основі угоди (договору) між ними. Члени такого товариства зберігають повну самостійність та несуть повну солідарну відповідальність за його зобов’язаннями всім своїм майном.

Торговельна мережа — два чи більше магазини, які перебува­ють у загальному володінні та під загальним контролем, прода­ють товари аналогічного асортименту, мають спільну службу за­купівель та збуту а, можливо, й аналогічне архітектурне оформ­лення.

Трест — форма об’єднання підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають юридичну та економічну самостійність у виробництві та збуті продукції.

Фінансово-промислові групи (ФПГ) — форма об’єднання вели­ких промислових підприємств з банками, торговельними фірма­ми, страховими, пенсійними, інвестиційними й іншими компані­ями, кожний учасник якого зберігає самостійність; водночас є стратегічний і фінансовий центр, який контролює діяльність гру­пи, спрямовує її розвиток та забезпечує його інвестиціями.

Франчайзинг — найпоширеніша форма інтеграції малого і ве­ликого підприємництва в галузі збуту, за якої головна велика компанія (франчайзер) заключає угоду з малими та середніми не­залежними підприємствами (франчайзі) щодо надання їм ви­ключного права на продаж товарів чи послуг під торговельною маркою компанії-франчайзера.

Юридична особа — ділове підприємство, що має власний ста­тут, рахунок у банку та внесене у державний реєстр, тобто про­йшло процедуру офіційного заснування.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

2. Тестові завдання

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Осіб, які займаються господарською діяльністю в умовах нестабільності та непередбачуваності цін (ремісників, купців), за­раховував до підприємців:

й 10-352

225

а) Р. Кантільйон;

б) А. Сміт;

в) А. Маршалл;

г) И. Шумпетер.

2. Поняття “підприємець” у науковий вжиток увів:

а) К. Маркс;

б) Ж.-Б. Сей;

в) Р. Кантільйон;

г) А. Маршалл.

3. Найважливішими ознаками підприємництва є:

а) самостійність і нестандартність;

б) новаторство, сміливість і винахідливість;

в) виправданий ризик, орієнтація на ефективність;

г) усі відповіді правильні.

4. Підприємницька діяльність мотивується прагненням:

а) допомогти людям;

б) збільшити обсяги виробництва;

в) поліпшити якість продукції;

г) задовольнити власні та виробничі потреби.

5. Першим зауважив, що підприємець не обов’язково є влас­ником капіталу:

а) Р. Кантільйон;

б) Ж.-Б. Сей;

в) А. Маршалл;

г) Й. Шумпетер.

6. Найважливішою функцією підприємництва є:

а) творча;

б) ресурсна;

в) організаційна;

г) усі відповіді правильні.

7. Підприємцю не притаманна:

а) раціональна поведінка;

б) готовність ризикувати;

в) безвідповідальність;

г) ініціативність.

226

I

8. Хто з науковців-економістів додав до трьох класичних чин­ників виробництва (землі, праці, капіталу) четвертий — підпри­ємницьку діяльність:

а) К. Маркс;

б) Д. Рікардо;

в) А. Маршалл;

г) Й. Шумпетер.

9. Об’єктом підприємництва є:

а) сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів суб’єкт домагається максиміза- ції доходу;

б) об’єднання юридичних та фізичних осіб з метою максиміза- ції прибутку;

в) об’єднання великих промислових фірм із банківськими структурами;

г) багатогалузеві корпорації, об’єднані системою участі та ви­робничою кооперацією.

10. На думку Й. Шумпетера, підприємець є насамперед:

а) господарником;

б) управлінцем;

в) новатором;

г) банкіром.

11. Класична модель підприємництва орієнтується на:

а) максимізацію доходу;

б) застосування інновацій;

в) усвідомлений ризик;

г) заохочення творчості.

12. Інноваційна модель підприємництва характеризується спрямованістю на:

а) оптимізацію потенціалу дохідності;

б) стабільність та ефективність;

в) максимізацію прибутку;

г) мінімізацію ризику.

13. Перевагою акціонерного товариства не є:

а) кращі умови залучення фінансових ресурсів;

227

б) менший ризик банкрутства;

в) низькі організаційні витрати;

г) ефективний менеджмент.

14. Ризик за умов інноваційного підприємництва:

а) абсолютно неминучий;

б) неминучий на початковому етапі діяльності;

в) відсутній за ефективного господарювання;

г) відсутній за наявності значних капіталів.

15. Недоліком товариства є:

а) недовіра кредитних установ;

б) обмежені фінансові можливості;

в) суперечності інтересів учасників;

г) усі відповіді правильні.

16. До основних типів об’єднань підприємств не належить:

а) картель;

б) синдикат;

в) конгломерат;

г) кооператив.

17. Перевагою товариства порівняно з одноосібним володін­ням є:

а) оперативність;

б) нижчі організаційні витрати;

в) більша довіра кредитних установ;

г) безпосередня зацікавленість у продуктивній праці.

18. Недоліком одноосібного володіння порівняно з корпора­цією є:

а) обмежені фінансові можливості;

б) значні витрати на організацію та ліквідацію;

в) складна організаційна структура управління;

г) розбіжності у прийнятті управлінських рішень.

19. Специфічним типом об’єднання великих промислових під­приємств з банками, торговельними фірмами, страховими, інве­стиційними й іншими компаніями є:

б) повні товариства;

228

б) змішані товариства;

в) фінансово-промислові групи;

г) товариства з обмеженою відповідальністю.

20. Корпорація є формою об’єднання:

а) капіталів учасників акціонерного товариства;

б) підприємств, які виробляють однорідну продукцію;

в) підприємств з метою проведення єдиної цінової політики;

г) економічних суб’єктів для спільної діяльності на основі до­говору.

21. Недоліком акціонерних товариств порівняно з одноосіб­ним володінням є:

а) обмежені фінансові можливості застосування досягнень НТП;

б) обмежені можливості застосування новітніх форм організа­ції праці;

в) складна організаційна структура та бюрокритазація управ­ління;

г) усі відповіді правильні.

22. Об’єднання, утворене шляхом гласної або негласної угоди між незалежними підприємствами щодо проведення єдиної ціно­вої політики та розподілу ринків збуту, має назву:

а) картель;

б) корпорація;

в) синдикат;

г) конгломерат.

23. Державне підприємство — це:

а) підприємство, основні засоби якого є державною власністю, керівники призначаються державними органами або працюють за контрактом;

б) організаційна форма об’єднання великих промислових фірм із банківськими структурами;

в) форма об’єднання, яка передбачає втрату юридичної та еко­номічної самостійності учасників як у виробництві, так і в реалі­зації продукції;

г) багатогалузеве об’єднання, яке виникає на основі інтенсив­ної експансії головної фірми у різні галузі економіки.

229

24. Показником рівня концентрації виробництва не є:

а) оборот капіталу;

б) чисельність зайнятих;

в) обсяги товарообороту;

г) продуктивність праці.

25. Найпоширенішою формою інтеграції малого і великого бізнесу у галузі збуту є:

а) лізинг;

в) інжиніринг;

б) франчайзинг;

г) мерчандайзинг.

26. Недоліком системи франчайзингу для головної компанії є:

а) фінансова залежність від франчайзера;

б) обмеження ініціативи франчайзером;

в) небезпека розголошення комерційної таємниці;

г) розширення ринків збуту продукції.

27. Систему надання послуг фірмою-консультантом фірмі- клієнту під час будівництва промислових та інших об’єктів слід зарахувати до:

а) лізингу;

б) інжинірингу;

в) франчайзингу;

г) мерчандайзингу.

28. Підприємства швидкого обслуговування “Мак-Дональде” є прикладом:

а) лізингу;

б) інжинірингу;

в) франчайзингу;

г) мерчандайзингу.

29. Лауреатом Нобелівської премії з економіки, який визна­чив умови збереження малих підприємств у конкурентних галу­зях виробництва та сформулював так званий принцип виживан­ня, що ввійшов у практику діяльності промислових підприємств США, є:

а) Ж. Дебре;

б) Дж.Дж. Стіглер;

в) Ф.Е. Модильяні;

г) Р.Дж. Стоун.

2. Завдання на встановлення правильності тверджень ( так/ні)

1. Теоретичні розробки Й. Шумпетера, Ф. Хайека, М. Вебера та В. Зомбарта є основою сучасних західних концепцій підприєм­ництва.

2. Перші спроби систематичного теоретичного осмислення підприємництва почались у XIX ст.

3. Чинне законодавство України обмежує можливість займати­ся підприємницькою діяльністю для деяких категорій громадян.

4. М. Вебер розглядав підприємництво як спосіб життя, за якого людина існує для справи, а не справа для людини.

5. Корпоративна форма підприємництва наочно відображає відокремлення функції підприємництва від функції власності.

6. Економічна поведінка підприємця не змінюється зі зміною технологічного способу виробництва.

7. Головними ознаками підприємницької діяльності є само­стійність, ініціативність, новаторство, творчість, діловитість, відповідальність, здатність до ризику.

8. За рівнем концентрації та централізації виробництва і ка­піталу підприємства поділяються на одноосібні, колективні та ак­ціонерні.

9. Концентрація капіталу — це процес добровільного об’єд­нання капіталів або поглинання одними капіталами інших, на­слідком якого є розширення виробництва.

10. Венчурне підприємництво є формою довгострокової оренди.

11. Технопарки — одна з найпоширеніших у СІЛА та Західній Європі форм венчурного підприємництва.

12. У галузях виробництва одягу, взуття, торгівлі можуть успішно працювати як дрібні, так і середні та великі підприєм­ства.

13. Партнерами венчурної компанії не можуть бути інститу- ційні інвестори та приватні особи.

14. Лізингові компанії висувають до орендарів ті самі вимоги, що й банки при наданні кредиту, але асортимент їхніх послуг зна­чно ширший.

231

15. Франчайзинг обмежує розширення ринків певного виду товарів та послуг.

3. Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між визначеннями підприємців та прізвищами економістів, які їх дотримувалися.

2. Установіть відповідність між назвами типів об’єднань під­приємств та їхніми визначеннями.

232

Теоретичні основи ринкової економіки

Закінчення табл.

3. Установіть відповідність між формами підприємництва та їхніми визначеннями.

233

Розділ II

3. Творчі завдання

Завдання 1

Відомий західний дослідник М. Кастельс розробив концепцію “мережевого підприємства” як структурної одиниці нової органі­зації виробництва та пошуку найбільш раціональних форм вико­ристання можливостей локалізації підприємництва з метою за­хисту від ризиків зовнішнього середовища.

Джерело: Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура : пер. с англ. / М. Кастельс. — М. : ГУ ВШЭ, 2000.

Ознайомившись із концепцією дослідника, обґрунтуйте влас­ну думку щодо впливу мережевої логіки змін соціальної системи на еволюцію підприємництва.

Завдання 2

Чи сприяє кластерна форма організації виробництва розвитку інноваційних процесів в економіці? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання З

На думку Нобелівського лауреата з економіки К. Ерроу, кожна комерційна операція має елемент довіри, особливо, коли вона за­ймає певний проміжок часу. Водночас відомий західний футуро­лог Ф. Фукуяма стверджує, що довіра слугує фундаментальною запорукою стабільності соціальної структури. При цьому її неста­чу можна частково компенсувати втручанням держави в госпо­дарське життя, однак це негативно відобразиться на розвитку підприємництва.

Джерело: Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к про­цветанию / Ф. Фукуяма. — М. : А.С.Т. : Ермак, 2004.

Проаналізуйте позиції дослідників та обґрунтуйте власну дум­ку щодо ролі та значення довіри в процесі розвитку підприємни­цтва у світі та, зокрема, в Україні.

Завдання 4

Аналізуючи специфіку підприємницької діяльності, відомий західний дослідник Й. Шумпетер звертав увагу на те, що “тут ми

234

маємо справу з мотивами поведінки, які принципово відрізня­ються від суто економічних. Вони далекі від економічного ratio та його законів”.

Джерело^-. Шумпетер ЙЛ. Теория экономического развития. Капита­лизм, социализм и демократия : пер. с нем. / Й.А. Шумпетер. — М. : Эксмо, 2007. — С. 166—167.

Проаналізуйте підхід вченого до висвітлення сутності підпри­ємництва та обґрунтуйте власну думку щодо мотивації сучасної підприємницької діяльності.

4. Задачі

Задача 1

При створенні фірми за участю іноземного інвестора підприє­мець має два варіанти капіталовкладень: за першим варіантом об­сяг капіталовкладень (Кв) становить 500 тис. дол. СІЛА, а очіку­ваний прибуток (Пр) — 130 тис. дол., за другим — відповідно 600 тис. і 175 тис. дол. СІЛА. Визначте, який варіант капіталовкла­день є вигіднішим для підприємця.

Задача 2

Із метою створення сприятливих умов для збільшення обсягу збуту продукції керівництво фірми послаблює вимоги щодо роз­рахунків клієнтів. Це дає змогу додатково отримати 60 тис. грн прибутку. Водночас за цих умов за рахунок дебіторів з обороту фірми випадає 90 тис. грн. Крім того, послаблення умов розра­хунків створює ризик збільшення безнадійних боргів з 30 тис. грн до 58 тис. грн. Діюча процентна ставка на залучені ресурси стано­вить 10 % на рік.

Зробіть необхідні розрахунки та обґрунтуйте доцільність при­йнятого управлінського рішення.

5. Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте сутність та значення підприємницької діяль­ності в ринковій економіці.

2. Охарактеризуйте основні етапи еволюції теорії підпри­ємництва.

235

3. У чому полягає головна причина успіху підприємницької діяльності згідно з теорією відомого західного дослідника И. Шумпетера?

4. Розкрийте сутність та специфіку організаційно-право eux форм підприємницької діяльності.

5. Охарактеризуйте основні форми підприємницької діяль­ності в Україні.

6. Розкрийте спільні та відмінні риси підприємництва у роз­виненій та перехідній економіці.

7. Охарактеризуйте основні функції та принципи підприєм­ницької діяльності.

8. Розкрийте основні підходи до класифікації підприємни­цтва.

9. Що визначає доцільність вибору певного виду підприєм­ницької діяльності?

10. Дайте порівняльну характеристику класичної та іннова ційної моделей підприємництва.

11. Розкрийте сутність поняття “концентрація виробни цтва” та назвіть основні показники визначення її рівня.

12. Розкрийте основні переваги малих підприємств.

13. Охарактеризуйте основні напрями державного регулю­вання підприємництва в Україні.

14. Чим, на вашу думку, зумовлена політика дерегуляції під приємництва?

15. У чому полягає сутність лізингового підприємництва?

16. Дайте порівняльну характеристику оперативного та фі нансового лізингу.

17. Назвіть основні функції венчурного підприємництва.

18. Що таке франчайзинг? Розкрийте головні засади його створення та функціонування.

19. У чому полягають переваги та недоліки франчайзингу?

20. Розкрийте сутність та функції інжинірингових фірм, охарактеризуйте їх види.

21. Назвіть основні типи об’єднань підприємств та розкрий те їхню сутність.

22. Розкрийте основні переваги та недоліки сучасних організаційно-правових форм підприємництва.

236

ЛІТЕРАТУРА

1. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність : підручник / В.Д. Базилевич. — К. : Знання, 2006. — 431 с.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: осно­вні поняття і категорії: навч. посіб. / В.Д. Базилевич, К.С. Базиле­вич. — К. : Знання, 2008. — 263 с. — (Вища освіта XXI століття).

3. Господарський кодекс України. — К. : Парламент, вид-во, 2005. — 192 с.

4. Економічна теорія: Політекономія : підручник / [В.Д. Ба­зилевич, В.М. Попов, К.С. Базилевич, Н.І. Гражевська] ; за ред. д-ра екон. наук., проф. В.Д. Базилевича. — 7-ме вид., стер. — К. : Знання-Прес, 2008. — 719 с. — Гл. 10.

5. Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В.Д. Базилевича. — 3-тє вид., випр. і допов. — К. : Знання, 2006.

• Ч. 1. — 582 с. ; Ч. 2. — 575 с. — (Класичний університетський підручник).

6. Кастелъс М. Информационная эпоха: экономика, обще­ство и культура : пер. с англ. / М. Кастельс. — М. : ГУ ВШЭ, 2000.

7. Політико-правове регулювання підприємництва в Україні: теорія і практика / [З.С. Варналій, В.М. Кампо, 1.1. Мазур та ін.]; за ред. З.С. Варналія. — К. : Знання України, 2005. — 380 с.

8. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво : довідник. — К. : Знання-Прес, 2007. — 440 с.

9. Татеиси К. Вечный дух предпринимательства / Кадзума Татеиси. — К. : Укрзакордонсервис, 1992. — 204 с.

10. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капита­лизм, социализм и демократия : пер. с нем., англ. / Й. Шумпетер.

• М. : Эксмо, 1983. — 130 с.

237

ВІДПОВІДІ ТА РОЗВ’ЯЗКИ Тестові завдання

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання на встановлення правильності тверджень (так/ні)

Завдання на встановлення відповідності

1. — В; 2 — А; 3 — Д; 4 — Б; 5 — Г.

1. — Б; 2 — В; 3 — А; 4 — Д; 5 — Г; 6 — Є; 7 — Е;

1. — Г; 2 — Б; 3 — В; 4 — А.

Задачі

Задача 1

Р ентабельність капіталовкладень (Р_к) визначаємо за формулою

Р_к=— 100%. ^к Кв

З а першого варіанта капіталовкладень:

130000

Р_к1= 100% = 26%.

^к1 500 000

Теоретичні основи ринкової економіки

За другого варіанта капіталовкладень:

175 000

Р_к2= 100% = 27,1%.

^к2 600 000

Відповідь: другий варіант капіталовкладень є вигіднішим для підприємця.

Задача 2

1. Економічний зміст проведеної операції полягає у тому, що підприємство-виробник надає товарний кредит фірмі, яка реалі­зує його продукцію. Але за умови відсутності капіталів фірма- виробник змушена поповнювати власний оборотний капітал за рахунок залучених ресурсів — банківського кредиту, що надаєть­ся під 10 % . Це означає, що підприємство має додаткові витрати у обсязі:

90 000 10% _ч

= 9000 (грн).

100%

2. Можливе зростання збитків від збільшення безнадійних боргів становить: 58 000 - ЗО 000 = 28 000 (грн).

3. Доцільність прийнятого рішення визначається порівнян­ням величини очікуваного прибутку та очікуваних втрат: 60 000 - - (28 000 + 9000) = 23 000 (грн).

Відповідь: ухвалене рішення є доцільним та економічно об­ґрунтованим.

239