1. Контролюючі суб’єкти:

а) органи загальної компетенції: (ВРУ, Президент України, Рада національної безпеки й оборони, КМУ, Міністерство фінансів, Фонд Державного майна, Міністерство економіки, праці та соціальної політики, Держ комітет статистики, Антимонопольний комітет, ВР і Рада міністрів АРК, органи місцевого самоврядування, та ін.., тобто ті, які поряд з виконанням інших функцій наділені контрольними повноваженнями). Контрольна функція для них є другорядною.

б) спеціальні контролюючи суб’єкти: РП, ДПС, НБУ, Митна служба, Держ казнач служба, Держ фін інспекція, Аудиторська палата, Держ комітет фінан моніторингу, Держ коміс з регулювання ринків фін послуг (здійснює, згідно із законами України, державне регулю­вання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторин­гових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (окрім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування щодо їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Дер­жавного казначейства України й державних цільових фондів). Ця Комісія:

- забезпечує контроль за достовірністю інформації, яку на­дають учасники ринків фінансових послуг;

- здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страху­вальниками;

- проводить самостійно чи разом з іншими уповноважени­ми органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансо­вих установ;

- установлює порядок та умови вживання заходів впливу згідно із законом;

- надсилає фінансовим установам і саморегулювальним ор­ганізаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усу­нення порушень законодавства про фінансові послуги та вима­гає надання необхідних документів та ін..

2) Підконтрольний суб’єкт – це підприємства, установи, організації, держ органи та органи місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, що беруть участь у формуванні, розподілі та використанні публічних фондів коштів, управлінні державним чи комунальним майном.

Слід звернути увагу на доцільність відмежування поняття «підконтрольний суб'єкт» від об'єкта та предмета контролю (Еріашвілі вважає що це не приниципово).

Об'єкт – це фінансова та пов’язана з нею господарська діяльність підконтрольних суб’єктів, стан їх внутрішнього контролю, на яку спрямовуються дії контролюючих суб’єктів, публічні та місцеві фінанси, майно, що належить державі чи органам місцевого самоврядування.

Предмет - це окремі аспекти фінансової і пов’язаної з нею господарської діяльності підконтрольних суб’єктів, фінансові, бухгалтерські документи.

2. Види фінансового контролю.

I. Залежно від суб'єктів контролю:

1. Державний фінансо­вий контроль здійснюють органи державної влади, насамперед законодавчої й виконавчої; він спрямований на об'єкти, що під­лягають контролю незалежно від їх відомчого підпорядкування.

- загальнодержавний:

- парламентський (ВРУ ст. 85 КУ, БК);

- інституційний (здійснення зовнішнього фінансового контролю РП);

- президентський;

- адміністративний (КМУ, міністерство фінансів та інші державні органи, які наділені контрольними повноваженнями та безпосередньо контр органами ДПС, Фін інспек тощо)

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці й аналізі фактично­го стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів дер­жави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовір­ності фінансової звітності, функціонування системи внутріш­нього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінку викладають у звіті. Компетенцією проводити держав­ний фінансовий аудит наділено органи Контрольно-ревізійної служби та Рахункову палату.

2. Відомчий фінансовий контроль здійснюють конкретні контрольно-ревізійні управління (відділи, групи) міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління. Він спрямований на забезпечення законності та фі­нансової дисципліни як підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями, так і всередині відомства. Робота кон­трольно-ревізійних підрозділів перебуває під наглядом Міні­стерства фінансів України. Не рідше ніж раз на рік міністерства й відомства інформують уряд держави про стан контрольно-ре­візійної роботи. Основними завданнями відомчого фінансового контролю є контроль за виконанням державних завдань, еконо­мним витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів, збере­женням державної власності, правильністю ведення бухгалтер­ського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, боротьба з приписуванням, безгосподарністю, марнотратством і надмір­ностями.

3. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль прово­дять економічні служби підприємств, установ, бухгалтерії, фінансові відділи, служби фінансового менеджменту та внутрішнього аудиту, відділи планування тощо). Він супро­воджує повсякденну фінансово-господарську діяльність. По­садовою особою, яка безпосередньо відповідає за дотримання фінансової дисципліни й організовує проведення внутрішньогос­подарського контролю, є головний бухгалтер. Разом із керівни­ком підприємства він у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фінансового законодавства, за правильність і повноту фінансових документів. Головний (старший) бухгалтер має право другого підпису на фінансових документах, що створює правові підстави для перерахування або зарахування коштів на відповідні рахунки або відпускання чи витрачання товарно-матеріальних цінностей

4. Муніципальний фінансовий контроль — вид недержавного фінансового контролю, який полягає в організації та здійсненні контролю за формуванням, розподілом і використанням коштів місцевого бюджету і комунального майна. Об'єктами контролю є підприємства, установи, організації, які сплачують платежі до місцевого бюджету, отримують і використовують його кошти, управляють комунальним майном, або якщо майно перебуває у них у повному господарському віданні. Суб'єктами є місцеві ра­ди, їх виконавчі органи, створювані органами місцевого само­врядування контрольні комісії.

5. Недержавний фінансовий контроль – вид фінансового контролю, спрямований як на забезпечення інтересів суб’єктів господарювання так і держави.

а) аудиторський – є незалежним, професійним, здій­снюють незалежні аудитори або аудиторські фірми, уповнова­жені суб'єктами господарювання на це;

б) громадський – здійснюється наглядовими радами, громадськими організаціями, проф. спілками на добровільній та безоплатній основі.