II. Залежно від характеру взаємовідносин і суб’єкта:

1. Внутрішній - суб'єкт і об'єкт належать до однієї системи, Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль організацій, підприємств, установ як за власною фінансовою діяльністю, так і за фінансовою ді­яльністю підрозділів, що входять до їх складу. Він є елементом управління організацією і тому проводиться на її розсуд на осно­ві рішень даної організації. Зокрема, внутрішнім контролем мож­на назвати внутрішній аудит.

2. Зовнішній - суб'єктом контролю є орган, що на­лежить до іншої системи, ніж об'єкт. Відповідно, зовнішній контроль здійснює сторонній орган, уповноважений на компетентні дії у сфері перевірки стану дотри­мання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансо­вих відносин. У його проведенні беруть участь як органи загаль­ної компетенції, так і спеціальної у сфері фінансових відносин.

III. За часом проведення (ритерій розмежування цих форм полягає у зіставленні часу контрольних дій із процесами формування й використання фондів фінансових ресурсів. Вод­ночас вони тісно взаємопов'язані, відображаючи безперервний характер контролю):

1. Попередній. Його здій­снюють на етапі розгляду і прийняття рішень із фінансових пи­тань, у тому числі на стадії розробки й прийняття законів та ак­тів органів місцевої влади і місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності, насамперед — бюджетів на поточні роки. Попередній контроль проводять на основі глибокого аналізу й розрахунків фінансових результатів, що сприяє об'єктивності оцінки доцільності прийняття або неприйняття певних рішень у сфері фінансової діяльності, дотриманню фінансової дисциплі­ни тощо. Як приклад попереднього фінансового контролю можна назвати парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, що їх проводять у Верховній Раді України за представленим Кабінетом Міністрів України проектом Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетною резолюцією).

У межах своїх повноважень Рахункова палата України здій­снює експертизу проектів Державного бюджету України, а та­кож проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших доку­ментів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України. Також фахівці Рахункової палати аналізують і дослі­джують порушення і відхилення бюджетного процесу, готують і вносять до Верховної Ради України пропозиції щодо їх усунен­ня, а також удосконалення бюджетного законодавства загалом.

2. Поточний. Його здійснюють під час фінансо­во-господарських операцій, тому він охоплює короткі проміжки часу. Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку й інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюють­ся, запобігати збиткам і втратам. Він має систематичний характер.

3. Наступний. Характеризується поглиб­леним вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити вади попереднього й поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюють після вико­нання фінансових операцій за певні проміжки часу шляхом ви­вчення даних обліку та звітності, планової нормативної докумен­тації. Контролю підлягають фактичні справи, дійсна наявність коштів і матеріальних цінностей. Цей вид фінансового контро­лю допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні аспек­ти фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки загалом. Він дає змогу всебічно проаналізувати на­громаджений досвід, об'єктивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення. Основними напрямами є: аналіз виконання планів і бюджетів; перевірка кошторисів, звітів і балансів; виявлення випадків незбереження майна тощо.