План семінарського заняття

1. Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.

2. Метафізичний та діалектичний підходи до вивчення суспільства.

3. Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.

Питання для самостійної роботи студентів

1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка?

2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму?

3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

а) дорівнює соціології;

б) не пов’язана зі соціологією;

в) є методологією соціології?

4. Чим відрізняються природні та суспільні закони?

5. Середньовічна концепція влади визначає її божественний характер. Н. Макіавеллі вперше вказує на те, що держава виникає як особливий суспільний стан. Чи можна вважати його теорію метафізичною? Чому?

6. Чому метафізичний підхід до вивчення суспільства сприяє виникненню утопічних поглядів та сподівань?

7. Чи вдалося Гегелю та Марксу повністю подолати метафізичний погляд на суспільство?

8. Як постструктуралізм оцінює результати протистояння людини та суспільства сучасності?

9. Як психоаналіз вплинув на розвиток соціальної думки ХХ ст.?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

1. Предмет та задачі соціальної філософії.

2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства.

3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпретації.

4. Проблема соціального прогнозування.

5. Соціологія та соціальна філософія.

6. Функції соціальної філософії.

7. Марксистська методологія соціального пізнання.

8. Неомарксистська концепція суспільства. Соціальні ідеї Ю. Хабермаса.

9. Концепція “соціального характеру” Е. Фромма.

Рекомендована тематика есе:

Обміркуйте наступні полемічні думки. Прокоментуйте їх та визначте власну позицію в есе на тему:

1. “Виховний потенціал соціальної філософії”

а) “… особистість можна змінити тільки за допомогою соціальних змін. Отже, дослідження значення соціальних установ має точний зміст та напрям… Яку реакцію викликає саме ця суспільна установа, який вплив вона має на тих, хто пов’язаний з нею?” (Д. Дьюї);

б) “Ми живемо у світі, де водночас намагаємося зробити суспільство прогнозованим, а себе – непередбаченими та вільними …” (А. Макінтайр).

2. “Специфіка та перспективи соціального пізнання”

а) “Там, де на поверхні [соціальних подій] відбувається гра випадковості, там сама ця випадковість завжди є підвладною внутрішнім, прихованим законам. Справа полягає в тому, щоб відкрити ці закони” (К. Маркс);

б) “В дійсності все буде відбуватися так, як вирішить сама людина… Наприклад … чи буде мати успіх усуспільнення само по собі? Я знаю лише, що я зроблю все для того, щоб воно мало успіх” (Ж.-П. Сартр).

Література: [7; 36; 46; 65; 81; 86; 88; 97; 129; 130; 140; 143].

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається

Лише в людях людина може знайти сховище. І той, хто хоче здаватися собі самотнім або анархістом, насправді – людина, яка палає бажанням, щоб її побачили інші.

А. Камю

Суспільство володіє об’єктивною фактичністю. І суспільство, по суті, створюється завдяки діяльності індивідів, що мають суб’єктивні значення. Саме подвійна природа суспільства в термінах об’єктивної фактичності та суб’єктивних значень надає йому характеру „себе продукуючої реальності”.

П. Бергер, Т. Лукман

Суспільство лише у масовому масштабі повторює те, що відбувається в індивідуальному житті людини.

З. Фрейд