План семінарського заняття

1. Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).

2. Основні сфери суспільного життя, їх характеристика.

3. Соціальний простір та соціальний час.

Питання для самостійної роботи студентів

1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?

2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”.

3. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.

4. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

5. Визначите основні рівні суспільного буття та розкрийте їх зміст.

6. Дайте характеристику соціального часу та соціального простору.

7. Доведіть, що соціальна група є основною структурною одиницею суспільства.

8. Проаналізуйте місце і роль малих соціальних груп у формуванні соціальної "природи" індивіда.

9. Якщо соціум – нова якість стосовно окремої людини, то чи не означає це нівелювання в ньому індивідуального? Ваші аргументи.

10. Людина і відчуженість: взаємодоповнення чи взаємовиключення? Проаналізуйте на конкретних прикладах.

11. Визначите особливості взаємозв’язків суспільства та природи.

12. Охарактеризуйте проблеми співвідношення людини та суспільства. Які моделі взаємовідношення індивіда і суспільства можна виділити в історії філософсько-правової думки?

13. Розкриваючи зміст поняття „суспільство”, охарактеризуйте сутність концепцій „соціального універсалізму” (Платон, Паскаль) і „соціального атомізму” (Епікур, Гоббс).

14. Чому філософський аналіз основ суспільного життя не втрачає своєї актуальності, більш того, його значення підсилилося на рубежі XX – XXI століть?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства.

2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу.

3. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

4. Системний характер функціонування суспільної організації життя.

5. Традиції як форми соціального відтворення.

6. Система природи і суспільства: загальне, особливе, одиничне.

7. Власність і експлуатація: сучасна філософська інтерпретація.

8. Людина і суспільство: актуальні проблеми взаємозв’язку.

9. Місце і роль людини в сучасному суспільстві.

Дискусія

“Свобода та необхідність людини у суспільстві”

Обґрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему співвідношення свободи та необхідності людини в суспільстві.

Проблема свободи і необхідності в історії філософії має два крайніх варіанти рішення – фаталізм і волюнтаризм. Фаталізм визнає повну залежність людини від того, що є вище її. Така, наприклад, точка зору Платона на людину як іграшку богів, свого роду маріонетку, усі вчинки і справи якої визначають за своєю сваволею боги, смикаючи за ту або іншу нитку. У Новий час цю точку зору підтримував Г. Лейбніц, який вважав, що «в людині усе наперед відомо і визначене, так само як і в усіму іншому, і людська душа в деякому роді є духовний автомат ... але тому що ми не знаємо ні того, як воно визначено, ні того, що саме передбачено або вирішене, то ми повинні виконувати свій борг згідно розуму, даного нам Богом, і відповідно до правил, що нам запропоновані».

Волюнтаризм, навпроти, припускає повну свободу людської думки і дії, що яскраво виражено в екзистенціалізмі.

В античності й у середньовіччі проблема співвідношення свободи і необхідності вирішувалася насамперед як проблема свободи індивідуальної людської волі. Найбільшу популярність у даному аспекті ця проблема набула в розробленій Аврелієм Августином концепції божественної благодаті, відповідно до якої за всі лиха і нещастя, що трапляються в людському житті, відповідає сама людина, котра неправильно разпорядилась даром вільної волі, а до всього доброго людину визначає Бог, наділяючи для цього особливою благодаттю деяких обраних громадян Граду Божого на землі. У філософії Нового часу на проблему співвідношення свободи і необхідності нова точка зору з'являється завдяки Т. Гоббсу, і свобода починає розумітися не тільки як свобода волі, але й як свобода або несвобода людини в суспільстві. Найбільш розповсюджений погляд на розглянуту проблему (Б. Спіноза, Г. В. Ф. Гегель, К. Маркс) затверджував, що «воля – це усвідомлена необхідність», тобто здатність діяти не за сваволею, а на підставі знання об'єктивних природних і соціальних закономірностей.

Завдання дискусії – виділити специфіку розглядання проблеми співвідношення свободи та необхідності людини у суспільстві на протязі розвитку філософської думки. Використовуючи рекомендовану літературу, покажіть, з якою з приведених точок зору ви згодні? Аргументуйте свою відповідь.

Форма проведення дискусії – змістовне розкриття у виступах основних напрямків розуміння проблеми співвідношення свободи та необхідності людини у суспільстві. Обмін думками та публічна суперечка при аналізі і порівнянні уявлень з даного питання.

Література: [7; 57; 82; 97; 105; 113; 123; 129; 130; 131; 135; 137; 151].