Тема 13. Форми та методи наукового пізнання

Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філософія. Наука та релігія. Критерії науковості: об’єктивність, раціональність, системність, доведеність. Функції науки. Наука як продукування та систе-матизація істинних знань про світ.

Наука як об'єкт філософського дослідження. Філософські підвалини науки. Філософія як засіб включення наукового пошуку в широкий соціокультурний контекст. Проблема філософії науки в історії культури та в сучасній західноєвропейській філософії. Наука в сучасному світі (сцієнтизм і антисцієнтизм).

Співвідношення категорій “емпіричне” та “теоретичне” з категоріями “чуттєве” та “раціональне”. Структура емпіричного та теоретичного рівнів знання. Побудова й динаміка наукового знання.

Тема 14. Філософія та методологія соціального й економічного пізнання

Підвалини наукового знання. Ідеали та норми наукового пізнання. Логіка, методологія й методи наукового пізнання. Методологія науки як філософська проблема. Форми та засоби наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія. Основні види наукових досліджень: фундаментальні теоретичні дослідження, цілеспрямовані теоретичні дослідження, прикладні наукові дослідження. Рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний. Поняття наукового методу. Емпіричні методи. Загальнологічні методи.

Основні історичні етапи становлення методології науки (Ф. Бекон, О. Конт, Г. Спенсер, Д. Мілль, І. Кант, Е. Мах). Проблеми філософії науки в неокантианстві Марбурзької (Г. Коген, Наторп, Е. Кассірер) і Баденської (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт) шкіл.

Сучасні концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк). Концепція наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології, герменевтики, постмодернізму. Проблема цілісності сучасного наукового знання, кореляції природних і соціально-гуманітарних досліджень за умов глобальних проблем сучасності.

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається

Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософському осмисленні соціокультурного виміру світу. Міфологічна, релігійна, формаційно-стадіальна й цивілізаційна парадигми в дослід-женні суспільства. Екзистенціальна інтерпретація буття суспільства.

Поняття суспільства. Теоретична модель суспільства й реальність. Суспільство як система та принципи його функціонування.

Проблема логіки й динаміки всесвітньо-історичного процесу. Основні результати процесу становлення філософського знання про суспільство в людській культурі в цілому та головні підходи до його змісту на рубежі XX – XXI століть. Глобалізація сучасного суспільства: сутність, внутрішні й зовнішні протиріччя, основні перспективи й загрози. Глобальні проблеми сучасності та можливі шляхи їх подолання. Сучасні дослідження суспільства на метатеоретичному рівні як невід’ємний і стабільний компонент сучасної культури та основа для виживання людської цивілізації.