Тема 8: Захист авторського права і суміжних прав

1. Співвідношення термінів охорона та захист прав; порушення, що дають підстави для судового захисту:

Юристам слід відрізняти такі поняття, як охорона авторських і суміжних прав та їх захист. Під охороною розуміють встановлення всієї системи правових норм, спрямованих на дотримання прав авторів, суб’єктів суміжних прав та їх правонаступників. Захист – це сукупність заходів, метою яких є відновлення і визнання цих прав у разі їх порушення. Отже, про захист права мова може йти, лише тоді, коли право вже порушено, а охорона має місце завжди і спрямована на запобігання порушенню відповідного права.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

1) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав з урахуванням обмежень авторських і (або) суміжних прав, що визначені Законом;

2) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав – це опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм та баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

3) плагіат – це оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

4) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

5) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

6) будь-які дії, свідомо спрямовані на обминання технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обминання;

7) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

8) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи в яких замінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Необхідно враховувати, що право на захист порушених авторських і (або) суміжних прав втрачається, якщо їх володільці придбали ці права з порушенням встановленого законом порядку, здійснюють їх виключно з наміром завдати шкоди іншій особі або допускають зловживання ними в іншій формі. Не користуються, наприклад, правом на захист своїх прав перекладачі, автори інших похідних творів та виконавці творів, якщо вони порушили, відповідно, права авторів творів, які було перекладено чи перероблено, або права авторів виконуваних творів.

2. Порядок, основні форми та способи захисту авторських і суміжних прав:

Захист авторських і суміжних прав та охоронюваних законом інтересів здійснюють у передбаченому законом порядку, тобто шляхом застосування відповідної належної форми, засобів і способів захисту. Під формою захисту розуміють комплекс внутрішньо узгоджених організаційних заходів для захисту суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Розрізняють дві основні форми захисту авторських та суміжних прав – юрисдикційну і неюрисдикційну.

Юрисдикційна форма захисту – це діяльність уповноважених державою органів, що спрямована на захист порушених або оспорюваних авторських і суміжних прав. Мається на увазі, що особа, права і законні інтереси якої порушені неправомірними діями, може звернутися за захистом цих прав до державного або іншого компетентного органу, наприклад до суду, господарського суду тощо, які уповноважені вжити необхідні заходи для відновлення порушеного права і припинення правопорушення. У рамках юрисдикційної форми захисту виокремлюють загальний і спеціальний порядки захисту порушених авторських і суміжних прав.

За загальним правилом захист авторських і суміжних прав і охоронюваних законом інтересів здійснюють у судовому порядку. Якщо обома учасниками спірних відносин при цьому є юридичні особи, то такий спір належить до компетенції господарського суду. Засобом судового захисту авторських і суміжних прав є позов, тобто звернена до суду вимога про здійснення правосуддя, з одного боку, і звернена до відповідача матеріально-правова вимога про виконання покладеного на нього обов’язку або про визнання наявності чи відсутності правопорушення, з іншого боку.

Спеціальною форою захисту авторських і суміжних прав слід визнати адміністративний порядок їхнього захисту, який застосовується як виняток. Потерпілий може на свій розсуд звернутися за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів до відповідного адміністративного органу, відповідача, творчої спілки або антимонопольного органу. Засобом захисту при цьому є скарга, порядок подання і розгляду якої регламентує адміністративне законодавство.

Неюрисдикційна форма захисту охоплює дії громадян і організацій, що спрямовані на захист авторських і суміжних прав і охоронюваних законом інтересів, які вони здійснюють самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. При цьому маються на увазі лише законні засоби захисту прав, у тому числі і за допомогою самозахисту.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або)суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;

е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. Суд також може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.

3. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав:

Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, що має специфічну форму реагування держави на адміністративне правопорушення і полягає у застосуванні уповноваженими органами державної влади або їхніми посадовими особами адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення і законами України. Адміністративна відповідальність, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за наступні види порушень авторських і (або) суміжних прав:

1) умисне порушення права інтелектуальної власності, у тому числі і авторське і (або) суміжне право (ст. 51² КУпАП);

2) демонстрування фільмів без державного прокатного посвідчення (ст. 164⁶ КУпАП);

3) розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без прокатного посвідчення;

4) порушення умов розповсюдження та демонстрування фільмів, передбачених прокатним посвідченням (ст. 164⁷ КУпАП);

5) незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних тощо.

Кримінальна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав передбачається ст. 176 Кримінального кодексу України. Умовою кримінальної відповідальності за цією статтею є завдання матеріальної шкоди таким злочином у великому або особливо великому розмірі.