- •Тема 1: вступ загальна характеристика основних груп мікроорганізмів
- •2. Загальна характеристика основних груп мікроорганізмів.
- •3.Завдання і роль „Спецмікробіологігії" при виробництві маргарину і майонезу.
- •Тема 2: мікробіологія сировини
- •Джерела забруднення рослинної і тваринної сировини.
- •Шкідливі мікроорганізми при виробництві олії.
- •Тема 3: мікробіологія молочнокислих заквасок
- •Види заквасок. Методи їх приготування в лабораторіях. Оживлення заквасок. Приготування заквасок у виробничих умовах.
- •Основні критерії оцінки молочнокислих заквасок. Вимоги до стерильності проведення робіт.
- •4. Теплова обробка молока
- •5.Біохімія сквашування молока.
- •Підбір мікрофлори заквасок для маргарину.
- •Тема 4: мікроорганізми – шкідники виробництва
- •3.Мікрофлора молока. Джерела мікробіологічного псування молока, його вади. Способи запобігання мікробіологічного псування молока.
- •Тема 5: санітарно-бактерілогічний контроль виробництва
- •Виявлення окремих груп мікроорганізмів.
- •3.Мікробіологічні дослідження при виробництві маргарину.
- •4.Контроль санітарно-гігієнічного стану маргаринового заводу.
- •Література:
3.Мікробіологічні дослідження при виробництві маргарину.
Відбір проб.
Молоко, що надходить в рідкому вигляді.
Мікробіологічний аналіз молока необхідно проводити періодично, але не рідше трьох разів на місяць, а також при всіх відхиленнях у дії заквасок, при згортанні молока у ваннах і у випадках виявлення кишкової палички в маргариновій продукції.
Проба на бродіння дає можливість судити про характер мікрофлори, переважаючої в досліджуваному молоці. 10 мл молока наливають в стерильні пробірки і ставлять в термостат при 37°С, тобто в умови, що найбільш сприяють розвитку бактерій.
Спостереження проводять через 18—24 години, при цьому відзначають характер згустку по схемі, що відображає характеристику переважаючої мікрофлори за пробою на бродіння.
Мікроскопічний перегляд. Перегляд здійснюється періодично для додаткового контролю якості молока, що надходить на завод.
У свіжому молоці, що надходить на завод, можна провести приблизне визначення бактеріального обнасінення під мікроскопом. При цьому 0,01 мл молока беруть спеціальною капілярною піпеткою або бактеріологічною петлею, діаметр якої розраховують так, щоб крапля молока мала об'єм 0,01 мл (для цього зважують 10 петель молока; їх вага повинна складати 0,1 г. Діаметр петлі збільшують або зменшують відповідно). Молоко наносять на поверхню предметного скла так, щоб площа мазка відповідала 1 см2. Для цього під предметне скло підкладають міліметровий папір з точно обкресленим тушшю квадратом площею 1 см2. Мазок висушують при кімнатній температурі або при обережному підігріванні над полум'ям пальника, фіксують і забарвлюють метиленовим синім. Переглядають препарат під мікроскопом з имерсійним об'єктивом і окуляром 7х.
Для приблизних висновків про мікрофлору молока досить переглянути декілька зразків і встановити, скільки клітин в середньому знаходиться в кожному зразку.
Якщо у полі зору не більше двох бактеріальних клітин, то молоко можна вважати чистим; за наявності від трьох до десяти клітин - середнім за якістю, а при скупченнях мікробів або при виявленні більше 50 клітин в полі зору - молоко явно бактеріально забруднене.
Визначення титру бактерій групи Соli (бродильного титру). Вносять молоко в середовище Кеслера піпеткою 1,0 і 0,1 мл (три краплі) і петлею 0,01 мл. Посіви витримують при 42-43°С протягом двох днів.
Відсутність газоутворення вказує на відсутність бактерій групи кишкової палички. Якщо в одній з пробірок з 1,0 мл продукту виявлено бродіння, то титр 1,0 мл. При перегляді решти посівів за бродильний титр приймають кількість загравного молока в пробірці, з найменшим розведенням.
Молочні консерви (молоко сухе, вершки сухі).
Звичайний мікробіологічний аналіз сухого молока може бути обмежений визначенням бродильного титру, тобто констатацією наявності або відсутності бактерій групи Соli в цілому, без диференціації на різновиді Васt. аеrоgenes і Васt. coli commune.
Визначення титру бактерій групи Соli (бродильного титру). Вносять 1 г сухого продукту безпосередньо в середовище Кеслера і готують одне розведення — 1 г сухого продукту в 9 мл води — і беруть звідти піпеткою 1 мл (0,1 г) і 0,1 мл — три краплі (0,01 г) в пробірки з середовищем Кеслера.
Для посівів 1 г продукту середовище Кеслера повинне знаходитися а великих пробірках (не менше 10 мл середовища). Для розведень, що містять 0,1 і 0,01 мл молока, беруть пробірки, що містять звичайну кількість середовища. Посіви витримують при 42-43°С протягом двох днів.
При перегляді посівів за бродильний титр приймають кількість загравшого молока в пробірці, з найменшим розведенням.
У докладніший бактеріологічний аналіз (арбітражний) входить визначення наявності бактерій типової кишкової палички (Васt. соli commune). З пробірок з середовищем Кеслера, яке заграло, проводять посів на середовище Ендо і подальшу ідентифікацію. Для уточнення результатів (при арбітражних аналізах) посів з кожного розведення проводять в три паралельні пробірки з середовищем Кесслера.
Визначення загальної кількості бактерій (арбітражний метод). Визначають кількість колоній, що виросли на твердому поживному середовищі, вважаючи, що кожна колонія утворюється з однієї клітки.
З розведень, що містять в 1 мл 0,1, 0,01 і 0,001 г продукту, 1 мл вносять до стерильної чашки Петрі і заливають мясо-пептонним агаром або агаром на гідролізованому молоці. Посіви витримують при 30°С не менше трьох днів. З чашок з посівами відбирають ту, на якій виросло 100—200 колоній, підраховують їх і перераховують на 1 г продукту. Чашки, на яких виросло дуже мало або дуже багато колонії, не враховують.
Молоко після пастеризації.
Визначення титру бактерій групи Соli (бродильного титру). При тепловій обробці молока більшість мікроорганізмів, включаючи бактерії кишкової групи, відмирає; тому приготування великих розведень, що містять молока менше 0,01 мл, недоцільно: зазвичай виходить негативна відповідь. Не готуючи розведень, роблять посіви шляхом внесення молока в середовище Кеслера піпеткою 1,0 мл (три краплі). Результати аналізу враховують, як при визначенні титру в сирому молоці.
Сквашене молоко і закваска.
Характеристика мікрофлори за мікроскопіюванням. Бактеріологічною петлею наносять сквашене молоко або закваску на поверхню предметного скла. Забарвлюють препарат метиленовим блакитним. При мікроскопуванні звертають увагу на кількість клітин — інтенсивність розвитку культури, морфологію і наявність сторонньої мікрофлори (дріжджових клітин, молочної цвілі).
Мал. 20. Характеристика закваски за мікроскопіюванням:
1 – активна закваска; 2 – ослаблена закваска; 3 – закваска, забруднена сторонньою мікрофлорою.
У препаратах з активної закваски при мікроскопуванні спостерігається наявність великої кількості клітин, яких не можливо підрахувати (тобто більш ніж 50—100 кліток в полі зору). Якщо в полі зору менше 10—20 клітин, то це вказує на ослаблення закваски і необхідність її заміни закваскою нової партії. Морфологічно в препаратах із закваски повинне бути переважання кокових і стрептококових форм, останні можуть складатися з ланцюжків різної довжини. Кількість паличок не повинна складати більше 10-20% від загальної кількості клітин. У препаратах не повинно бути дріжджових клітин, наявність яких свідчить про забруднення закваски і необхідності її заміни.
Визначення титру бактерій групи Соli (бродильного титру). Вносять піпеткою 0,1 мл (три краплі) закваски і 0,01 мл (одну петлю) в пробірки з середовищем Кеслера.
Закваска не повинна давати бродіння на середовищі Кесслера. Бродіння свідчить про забруднення закваски і неприпустимость її подальшого застосування.
За наявності бродіння в середовищі Кеслера з посівами сквашеного молока потрібна перевірка обробки молока на всіх його етапах для виявлення джерела забруднення молока бактеріями кишкової групи.
Цукор-пісок, сіль куховарська
Визначення загальної кількості бактерій і цвілі. Готують розведення, що містить в 1 мл 0,1 г продукту. З 0,1 мл цього розведення роблять поверхневий посів на чашки Петрі, залиті солодовим агаром або агаром на відварі овочів. Матеріал розподіляють по поверхні шпателем Дригальського. Чашки витримують при кімнатній температурі протягом трьох днів. Підраховують колонії, що виросли, і перераховують на 1 г продукту.
Маргарин, масло вершкове. Перед дослідженням банку з відібраною пробою маргарину або вершкового масла розплавляють на водяній лазні при температурі 40—45°С, і перемішують до отримання однорідної, напіврідкої консистенції.
Визначення титру бактерій групи Соli (бродильного титру). Бродильний титр визначають, вносячи в дві пробірки з середовищем Кеслера по 0,5 мл розплавленого продукту, оскільки внесення 1 мл маргарину створюватиме, завдяки товстому шару жиру, анаеробні умови, що пригноблюють розвиток кишкових бактерій.
Для посіву менших кількостей досліджуваного матеріалу готують розведення. Зазвичай роблять три розведення, що містять 0,1; 0,01 і 0,001 мл продукту. По 1 мл з кожного розведення вносять до пробірок з середовищем Кеслера. Посіви витримують 1—2 дні при 42—43°С. За наявності бродіння в третьому розведенні, що містить 0,001 мл продукту, в подальших зразках маргарину, що поступають на аналіз не обмежуються посівами вказаних трьох розведень, а роблять також розведення, що містять 0,0001 і 0,00001 мл продукту.
При необхідності ідентифікації типової кишкової палички (Васt. соli commune) з пробірок, що заграли, з середовищем Кеслера роблять висів на середовище Ендо і т. д., як вказано при визначенні титру типової кишкової палички.
За належних санітарно-гігієнічних умов на виробництві (чистота приміщень, апаратури і рук робочих) і дотриманні технологічних інструкцій (по пастеризації молока, підготовці цукрового сиропу і солоного розчину) в маргарині бактерії кишкової групи повинні бути відсутніми і на середовищі Кеслера бродіння бути не повинно.
Наявність бродіння в середовищі Кеслера при посівах маргарину або вершкового масла в кількості 0.1 г і менше, вказує на малу стійкість продукту до зберігання і можливість погіршення його смаку до кінця терміну дії сертифікату. Присутність бактерій кишкової групи в маргарині обумовлюється серйозними порушеннями технологічного режиму виробництва.
При високих титрах бактерій кишкової групи, що повторюються, необхідно ретельно перевіряти всі етапи виробничого процесу і звертати особливу увагу на якість, бактеріальну чистоту і технологію введення вершкового масла.
Визначення загальної кількості дріжджів і цвілі. З розплавленої при 40°С проби беруть стерильною піпеткою 0,1 мл (три краплі) і переносять на поверхню чашки Петрі, залитої солодовим агаром або агаром на відварі овочів; матеріал розподіляють по поверхні агару шпателем Дригальського. Такий же поверхневий посів роблять, узявши 0,1 мл (три краплі з першого розведення).
Чашки з агаром витримують при кімнатній температурі не менше трьох днів, після чого роблять підрахунок колоній дріжджів і цвілі і перераховують їх кількість на 1 г продукту.
Визначення характеру переважаючої мікрофлори. З першого розведення, що містить в 1 мл 0,1 г досліджуваного продукту, вносять по 1 мл в пробірки з молоком. Посіви витримують в термостаті при 30°С протягом двох днів.
За типом згустку, що утворюється в молоці, судять про характер переважаючої мікрофлори.
Визначення гнильних бактерій. Вносять піпеткою 0,1 мл (три краплі) розплавленого маргарину в пробірку з пептонною водою. Посів витримують в термостаті при 30°С два дні. Сильне помутніння вказує на розвиток гнильних бактерій. Поява зморшкуватої плівки вказує на наявність спороутворюючих гнильних бактерій.
Пергамент і підпергамент.
При узятті проб пергаменту і підпергаменту на аналіз відбирають проби і на мікробіологічне дослідження. В ході відбору проб пергаменту з рулонів або бобін від кожного листа або смуги відрізують профламбованими ножицями смужки розміром приблизно 50Х50 мм і опускають їх профламбованим пінцетом в стерильну банку або загортають в стерильний папір.
При мікробіологічному дослідженні вирізують профламбованим пінцетом і ножицями шматочки пергаменту такої величини, щоб вони могли поміститися на чашку Петрі, залиту солодовим агаром або агаром на відварі овочів. Шматки пергаменту обережно притискують до агару шпателем; для кращого прилягання їх можна змочити декількома краплями рідкого поживного середовища. Чашки витримують при кімнатній температурі не менше трьох днів. Підрахунок слід вести на самому початку спороутворення (у цвілевих колоній).
Вода.
Для визначення загальної кількості бактерій вносять 1 мл досліджуваної води до чашок Петрі, що заливаються м´ясо-пептонним агаром. Посіви витримують при 37°С протягом 24 годин. Підраховують кількість колоній, що виросли.
При визначенні титру бактерій групи Соli методом бродильних проб необхідно висівати по 100 мл води в три колби з концентрованим глюкозо-пептонним середовищем і по 10 мл води в три пробірки, що містять по 1 мл концентрованого середовища; по 1 мл води вносять до трьох пробірок з середовищем звичайної концентрації. Посіви витримують в термостаті при 42-4З°С протягом 24 годин.
За наявності помутніння і газоутворення в середовищі проводять посів на середовище Ендо зі всіх проб, в яких виявлено зростання хоч би тільки у вигляді помутніння.
За наявності на чашках типових колоній з металевим блиском, а також блідих або рожевих опуклих слизових оболонок роблять з них препарати, які забарвлюють за Грамом і мікроскопіюють. За наявності в мазках грамнегативних коротких бесспорових паличок роблять з колоній висів в пробірки з глюкозо-пептонним середовищем, яке витримують при 43°С протягом 24 годин. Наявність газоутворення свідчить про присутність в досліджуваній воді бактерій групи Соli.
