19. Податкова політика держави

Податок – це обов'язковий збір, який стягується державою з юридичних і фізичних осіб. Відмінною ознакою податків є їх примусовий характер.

У розвиненій ринковій економіці податкова система побудована на інших принципах. Основні серед них такі:

1. Платоспроможність.Рівень податкової ставки повинен встановлюватись із урахуванням можливостей платника податків, тобто рівня доходів.

2. Ефективність. Податок не повинен перешкоджати активності виробника. Податок повинен стимулювати людей до роботи і до інвестицій у новий бізнес.

3. Простота. Система і процедура виплати податків повинна бути простою, зрозумілою і зручною для платників і економічною для установ, які збирають податки.

4. Обов'язковість сплати податків. Податкова система не повинна залишати сумнівів у платника податків у неминучості платежу.

5. Оподаткування повинно мати одноразовий характер.

6. Податкова система повинна бути гнучкою і легко адаптуватися до змін суспільно-політичних потреб.

7. Диференційованість в оподаткування різних сфер діяльності.

8. Пільговість для малозахищених підприємств, підприємств окремих видів діяльності, деяких інвестицій.

Сучасні податкові системи будуються на основі прагматичних компромісів, які враховують елементи вигоди і жертвування.

Розрізняють прямі та непрямі податки. Прямими податками обкладаються безпосередньо фізичні й юридичні особи, а також їх доходи, непрямими – ресурси, види діяльності, товари і послуги.

До розряду прибуткових податків відносяться майновий податок і податок на угоди з капіталом.

Непрямі податки існують сьогодні в трьох головних різновидах – акцизи, фіскальні монопольні податки, а також митні збори.

Податки виконують три важливі функції:

1. Забезпечення фінансування державних витрат.

2. Підтримання соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними.

3. Державне регулювання економіки.