2. Нормативно-правове регулювання фінансового обліку в Україні.

Акти нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку можна об'єднати у п'ять таких пакетів:

1. Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили; в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" безпосередньо викла­дені принципи та форми організації бухгалтерсько­го обліку, основи його документального забезпе­чення та обсяг фінансової звітності, заходи щодо забезпечення достовірності річної фінансової звіт­ності і застосування подвійного запису. Сюди та­кож належать Господарський кодекс України, За­кон України "Про господарські товариства" тощо, в яких у загальному викладаються вимоги до ве­дення бухгалтерського обліку і подання звітності.

2. акти вищого органу у системі органів виконавчої влади, тобто постанови Кабінету Міністрів України; зокрема "Про затвердження Порядку подання фінансової, звітності" від 28 лютого 2000 р. № 419, в якій визначені адресу і терміни подання квартальної та річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що затверджуються Міністерством фінансів України.

За змістом питань, які регулюються ПБО, їх можна об'єднати у чотири групи.

1 група спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності і передбачала їх застосування з 2000 р.;

2 група орієнтована на прийняття п'яти ПБО, якими необхідно керуватися підприємствам при веденні бухгалтерського обліку його майна і зобов'язань - необоротних активів, їх амортизації та оренди, товарно-матеріальних запасів, зобов'я­зань по кредитах, позиках, боргів постачальникам, підрядникам, дебіторам. Ця група також запрова­джена з 2000 р.

3 група підпорядкована завданню врегулю­вати облікові процедури з формування доходів, витрат і фінансових результатів. ПБО з цих пи­тань затверджені і запроваджені з 2000 р.;

4 група передбачає зафіксувати правила об­ліку інвестицій, спільної діяльності, податків, ди­відендів, фінансових інструментів, впливу змін валютних курсів та інфляції. ПБО цієї групи за­тверджувалися у 2000-2002 роках.

Міжнародні стандарти фінансової звітності, не передбачають конкретного формату (з набором показників і послідовністю їх розміщення) звітно­сті, проте було визнано доцільним впровадження ПБО в Україні здійснювати разом із затверджен­ням формату фінансової звітності. Показники звіт­ності, які випливають з рекомендацій міжнарод­них стандартів, у максимально можливій формі збігаються з назвою та змістом операцій і рахунків бухгалтерського обліку Плану рахунків бухгал­терського обліку в Україні.

З четвертої групи документів нормативно-пра­вового забезпечення наказами Міністерства фінан­сів України затверджено План рахунків бухгал­терського обліку та Інструкція про його застосу­вання, спрощений План рахунків бухгалтерського обліку для представництв іноземних суб'єктів гос­подарської діяльності, для суб'єктів малого під­приємництва і для юридичних осіб, що не здійс­нюють підприємницької діяльності, та деякі інші інструкції. До цієї групи належать також затвер­джені Мінфіном Методичні рекомендації по засто­суванню регістрів бухгалтерського обліку (для се­редніх і малих підприємств), по перенесенню са­льдо на рахунки нового Плану рахунків бухгал­терського обліку і статті фінансової звітності, з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, Методичні рекомендації по застосуван­ню принципу суттєвості інформації у бухгалтерському обліку, по первинному обліку нематеріаль­них активів, оновлена Інструкція з бухгалтерсько­го обліку ПДВ.

Більшість принципів і характеристик, яким по­винна відповідати фінансова звітність, викладені у ПБО і сприймаються без особливих питань оскі­льки вони у повному чи меншому обсязі прита­манні сучасній методологічній базі - достовір­ність, послідовність, зіставність, повне висвітлен­ня, періодичність, єдиний грошовий вимірник, обачність, історична (фактична) собівартість, на­рахування. Застосування цих принципів фактично відображує система позабалансових рахунків бух­галтерського обліку, яка застосовувалась для об­ліку майна, що не належить на правах власності цьому підприємству і дані якого не відображують­ся в балансі підприємства.

4. нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Мінфіну та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності;

5) рішення (накази, розпорядження) щодо форм організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі попередніх чотирьох пакетів документів нормативно-правового забезпечення.