Глосарій

Авангардизм (фр. aυant-garde – передовий загін) – термін на означення так званих “лівих течій” у мистецтві, який виникає у кризові періоди історії мистецтва, розкриває хворобливі явища у мистецтві, які він подає у гіпертрофовано абсурдній формі, безперечно, виправдана і в конкретний кризовий момент еволюції естетичної свідомості – бажана, вбачається прояв “сміхової культури”, очищення мистецького руху від гальмівних тенденцій, по членування художнього явища на складові елементи і довільний їх монтаж. Але сам авангардизм не спроможний до створення неперебутніх художніх цінностей, оскільки він не має свого коріння, а живиться енергією епатованого ним самим напряму.

Неореалізм – стильова течія в українській літературі, яка відстоювала принцип між документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність та ліричною стихією, означає також подолання дистанції між суб’єктом та об’єктом зображення, притаманної класичному.

Соціалістичний реалізм – псевдохудожній унітарний метод (напрям) у радянській літературі, в якому визначальними були поза естетичні принципи: партійність як абсолютизований критерій класової доктрини марксизму-ленінізму, звульгаризована народність, пролетарський інтернаціоналізм, мистецтво розглядалося лише в утилітарному значенні.

Футуризм (лат. futurum – майбутнє) – один із напрямів авангардизму ХХ століття, як відгалуження модернізму, він протиставився йому неприйняттям вічних цінностей, захоплювався акцентуванням “грубих” речей, екстраполюванням сучасного в майбутнє, позбавлене “вантажу” будь-яких традицій, нібито зайвих при розбудові ні на що не схожої культури за останнім словом науки і техніки, в естетиці футуризму відбувався процес де естетизації та дегуманізації мистецтва, поєднувався принцип позитивізму та інтуїтивізму.

Питання для самоконтролю

1. Чому 20-ті роки ХХ століття в Україні вважають добою українського відродження?

2. Охарактеризуйте етапи українського відродження.

3. Які літературні осередки виникли в 20-х роках?

4. Схарактеризуйте український театр доби відродження.

5. Що спричинило репресійні заходи в Україні в 20-х роках ХХ століття?

Творчі пошукові завдання

1. З’ясуйте риси символізму, неокласицизму, футуризму в поезії 20-х років ХХ століття. Проілюструйте на прикладі поезій П.Тичини та М.Рильського. Який стиль, на ваш погляд, домінує у творчості митців?

2. Розкрийте специфіку драматургії 20-х років ХХ століття, її жанрову своєрідність. Свої міркування підтвердіть цитатами із п’єс.

3. Охарактеризуйте поняття “інтелектуально-психологічна проза”. Які чинники зумовили її виникнення? Наведіть приклади.

Література до теми

Історія української літератури ХХ століття: В 2-х книгах. – К.: Либідь, 1998. / За ред. В.Г.Дончика

Історія української літератури: У 2-х т. – К., 1987-1988.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1996.

Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ століття: Україна і Польща. ­– К.: Основи, 2002.

Кононенко П. Українська література. Проблеми розвитку. – К., 1997

Филипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1991

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1997

Ґроно нездоланих співців: Літературні портрети українських письменників ХХ сторіччя... – К.: Укр. письменник, 1997.

Агеєва В. Українська імпресіоністична прозі. – К., 1994

Бойко Л. ...З порога смерті... – К., 1991

Іваничук Р. Чистий метал людського слова: Статті. – К., 1991

Ковалів Ю. Літературна дискусія 1923-1928 рр. – К., 1990

Мельник В. Суворий аналітик доби (Валер’ян Підмогильний). – К., 1994

Мишанич О. Повернення. Літературно-критичні статті і нариси. – К., 1993

Наєнко М. Григорій Косинка. Літературно критичний нарис. – К., 1989

Семенчук І. Юрій Яновський. – К., 1990

Кудрявцев М. Ідеї, конфлікти, характери... (Фрагменти з історії української новітньої драматургії). – Кам’янець-Подільський, 1995

Кудрявцев М. Драма ідей в українській новітній літературі. – Кам’янець-Подільський, 1997

Кузякіна Н. Нариси української радянської драматургії. – К., 1958. – Ч.1Кузякіна Н. Українська драматургія початку 20 століття. Шляхи оновлення. – К., 1979

Курбас Л. Березіль: Із творчої спадщини. – К., 1988.