Промисловий зразок

Промисловий зразок, як і винахід, являє собою результат твор­чої розумової діяльності, який може бути втілений у матеріальних об’єктах. Однак, на відміну від винаходу, який є технологічним (технічним) вирішенням, промисловим зразком визнається рішення зовнішнього вигляду виробу, в якому повинні поєднуватися як художні, так і конструкторські елементи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на про­мислові зразки» (далі – Закон) промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Використання у рішенні зовнішнього вигляду виробу одних ли­ше художніх (наприклад, зміна кольору) або конструкторських (наприклад, зміна розміру виробу) засобів для промислового зраз­ка недостатнє. Художні та конструкторські елементи повинні взаємно доповнювати один одного, при цьому зовнішній вигляд виробів, під якими розуміють найрізноманітніші предмети, при­значені для задоволення людських потреб, повинен визначатися виразністю і взаємним розташуванням основних композиційних елементів, формою і виконанням у кольорі.

Об’єктом промислового зразка в Україні може бути форма, ма­люнок або розфарбування чи їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. зовнішній вигляд килима, хустки, тканини зовнішній вигляд інформаційного табло, виставкової конструкції, циферблата годинника, фари, різноманітні ручки, сідло для велосипеда, набір інструментів, меблевий гарнітур, чайний або столовий сервіз, наприклад, два або кілька автомобілів, що відрізняються один від одного формою облицю­вання, ручок, фар; два або кілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою і кольором оббивної тканини.

Не можуть одержати правову охорону відповідно до Закону як промислові зразки:

- об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), про­мислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди. Малі архітектурні форми (наприклад, рішення зо­внішнього вигляду кіосків, наметів, транспортних зупинок, теле­фонних будок) визнаються промисловими зразками в загальному порядку;

• друкована продукція;

Деякі вироби можуть бути визнані як промисловим зразком, так і об’ємним товарним знаком (наприклад, форма флакона для парфумів, пляшки). У цьому випадку можлива одночасна охорона об’єкта і як промислового зразка, і як товарного знака.

Відповідно до ст. 461 ЦК Ук­раїни промисловий зразок вважається придатним для набуття пра­ва інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до за­кону, є новим.

4.4. Суб’єкти патентного права

Відповідно до ст. 463 ЦК України суб’єктами права інтелектуаль­ної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

1. винахідник, автор промислового зразка;

2. інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок за договором чи законом.

Автор – фізична особа, творчою працею якої створено винахід, корисну модель, промисловий зразок. Винахідником, автором про­мислового зразка може бути і громадянин України, й іноземний громадянин, і особа без громадянства. Вони усі мають рівні з осо­бами України права.

Якщо об’єкт патентного права створено декількома особами, всі вони вважаються його авторами. Для виникнення співавторст­ва достатньо самого факту того, що об’єкт промислової власності створений творчими зусиллями декількох осіб.

Співавторство може мати різноманітні форми (робота може бу­ти розпочата однією особою, продовжена другою, а завершена третьою) – необхідно лише, щоб кожний із співавторів зробив свій творчий внесок у спільну працю. Просте технічне сприяння (виготов­лення креслень, фотографій, макетів і зразків, оформлен­ня доку­ментації, проведення дослідної перевірки тощо), яким би важливим воно не було для досягнення результату, не породжує співавторства.

Порядок користування правами, що належать співавторам, визначається угодою між ними, а при виникненні суперечки – су­дом.

Особисті немайнові права автора.

Право авторства, тобто право вважатися творцем об’єкта па­тентного права, є найважливішим власним немайновим правом людини. Право авторства полягає у тому, що тільки справжній тво­рець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Право авторства не відчужуване і охороняється безстроково. Воно не може бути передане іншій особі ні за життя автора, ні після його смерті. Похідним від права авторства є право автора об’єкта винаходу (корисної моделі) на присвоєння їм свого імені, яке регламентується ч. 5 ст. 8 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Тобто, якщо автор подає клопотання про присвоєння свого імені винаходу (корисній моделі), за умови сплати зборів у зазначений Установою строк, його прохання повинно бути задоволене.

Майнові права автора. Якщо автор стає патентовласником, то відповідно до чинних законів у сфері патентного права він може розпоряджатися патентом на свій розсуд, тобто комерційна ре­алізація патенту залежить від нього самого. Крім того, йому нале­жить право на одержання винагороди за перевідступлення патенту та продажу ліцензій. Авторам службових винаходів і корисних мо­делей, які не є патентовласниками, належить право на відповідну винагороду від роботодавця.

Патентовласники

Патентовласником є фізична або юридична особа, що володіє па­тентом на винахід, корисну модель, промисловий зразок і виключни­ми правами на використання зазначених об’єктів, що випливають із патенту.

Патентовласником може бути автор винаходу, корисної моделі, промислового зразка, його спадкоємець чи інший правонаступ­ник у передбачених патентними законами випадках.

Якщо автор стає патентовласником, то відповідно до законо­давства він може розпоряджатися патентом на свій розсуд, тобто комерційна реалізація патенту залежить від нього самого.

Автору об’єкта патентного права далеко не завжди вигідно бути патентовласником, особливо якщо він не має достатніх фінансо­вих можливостей для сплати витрат, пов’язаних з одержанням па­тенту і підтриманням його чинності, не має і не бачить можливос­тей для організації свого підприємства. За таких обставин автору вигідніше перевідступити права патентовласника, наприклад, фірмі, забезпечивши собі за договором разові або систематичні платежі.

Винахідник (автор винаходу чи корисної моделі) має право на подання заявки і одержання патенту, якщо винахід (корисна мо­дель) не є службовим. При створенні службового винаходу (корис­ної моделі) винахідник має право на одержання патенту у таких випадках:

• договором між винахідником і роботодавцем передбачено право винахідника на одержання патенту;

• якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одер­жання від винахідника повідомлення не подає до Установи заявку на одержання патенту чи не передає право на його одержання іншій особі, або не ухвалить рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Патентовласниками можуть виступати водночас декілька осіб. Співвласниками патенту можуть бути й декілька спадкоємців.

Взаємини при використанні винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід, корисну модель, промисловий зразок на свій розсуд, але жоден із них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання цих об’єктів промислової власності та передавати право власності на них іншій особі без згоди решти власників патенту.

Правонаступник – фізична або юридична особа, відповідні права якої належним чином оформлені офіційним (юридичним) органом, наприклад, нотаріальною конторою, судом тощо.

Спадкоємці стають суб’єктами патентного права у випадку смерті автора або власника патенту. Успадкування проходить як за законом, так і за заповітом. На строк дії патенту успадковуються майнові права на об’єкти промислової власності: права на подан­ня заявки, видачу патенту і одержання винагороди або компен­сації, якщо патент одержав роботодавець померлого автора. Спад­коємець також має право перевідступити патент будь-якій заінте­ресованій особі.