V. Фізичні вправи при серцево-судинних захворюваннях

Застосування фізичних вправ (ФВ) при серцево-судинних захворюваннях (ССЗ) дозволяє використовувати всі 4 механізми їх лікувальної дії: тонізуючого впливу, трофічної дії, формування компенсацій і нормалізації функцій. При багатьох ССЗ обмежується руховий режим хворого. Хворий пригноблюваний, «занурений в хворобу», в центральній нервовій системі переважають гальмівні процеси. В цьому випадку ФВ мають велике значення для надання загальної тонізуючої дії. Поліпшення функцій всіх органів і систем під дією ФВ попереджає ускладнення, активізує захисні сили організму і прискорює одужання. Поліпшується психоемоційний стан хворого, що, поза сумнівом, також позитивно впливає на процеси саногенезу.

ФВ покращують трофічні процеси в серці і у всьому організмі. Вони збільшують кровопостачання серця за рахунок посилення вінцевого кровотоку, розкриття резервних капілярів і розвитку колатералей, активізують обмін речовин. Все це стимулює відновні процеси в міокарді, підвищує його скоротливу здатність. ФВ покращують і загальний обмін в організмі, знижує вміст холестерину в крові, затримуючи розвиток атеросклерозу. Дуже важливим механізмом є формування компенсацій. При багатьох ССЗ, особливо при важкому стані хворого, використовуються ФВ, надаючи дію через поза серцеві чинники кровообігу. Так, вправи для дрібних м'язових груп сприяють просуванню крові по венах, діючи як м'язовий насос і викликаючи розширення артеріол, знижують периферичний опір артеріальному кровотоку.

Дихальні вправи сприяють притоці венозної крові до серця за рахунок ритмічної зміни внутрішньочеревного і внутрішньогрудного тиску. Під час вдиху негативний тиск в грудній порожнині надає присмоктуючу дію, а внутрішньочеревний тиск, що підвищується при цьому, як би вичавлює кров з черевної порожнини в грудну порожнину. Під час видиху полегшується просування венозної крові з нижніх кінцівок, оскільки внутрішньочеревний тиск при цьому знижується.

Нормалізація функцій досягається поступовим і обережним тренуванням, яке укріплює міокард і покращує його скоротливу здатність, відновлює судинні реакції на м'язову роботу і зміну положення тіла. ФВ нормалізують функцію регулюючих систем, їх здатність координувати роботу серцево-судинної, дихальної і інших систем організму під час фізичних навантажень. Таким чином, підвищується здатність виконувати більший об'єм роботи.

Систематичні заняття ФВ роблять вплив на артеріальний тиск (АТ) через багато ланок регулюючих систем тривалої дії. Так, під впливом поступового дозованого тренування збільшується тонус блукаючого нерва і продукція гормонів (наприклад, простагландинів), що знижують АТ. В результаті у спокої зменшується частота серцевих скорочень і знижується АТ.

Особливо слід зупинитися на спеціальних вправах, які, надаючи дію в основному через нервово-рефлекторні механізми, знижують АТ. Так, дихальні вправи з подовженням видиху і зменшенням частоти дихання знижують частоту серцевих скорочень. Вправи в розслабленні м'язів і для дрібних м'язових груп знижують тонус артеріол і зменшують периферичний опір потоку крові. При захворюваннях серця і судин ФВ удосконалюють (нормалізують) адаптаційні процеси серцево-судинної системи, полягаючи в посиленні енергетичних і регенеративних механізмів, оновлюючих функції і порушені структури.

Активізація рухового режиму удосконалює функції систем, регулюючих кровообіг, покращує скоротливу здатність міокарду і кровообіг, зменшує вміст ліпідів і холестерину в крові, підвищує активність протизгортуючий системи крові, сприяє розвитку колатеральних судин, знижує гіпоксію, тобто попереджає і усуває прояви більшості чинників ризику основних ССЗ.

Для осіб, страждаючих ССЗ, ФВ є найважливішим реабілітаційним засобом і засобом вторинної профілактики. ФВ як засіб лікування і реабілітації показані при всіх ССЗ. Протипоказання мають лише тимчасовий характер. ФВ протипоказані в гострій стадії захворювання (міокардит, ендокардит, стенокардія і інфаркт міокарду в період частих і інтенсивних нападів болю, порушеннях серцевого ритму), при зростанні серцевої недостатності, приєднанні важких ускладнень з боку інших органів. При знятті гострих явищ і припиненні зростання серцевої недостатності, поліпшенні загального стану слід приступати до занять ФВ.