4.10 Інтубація трахеї
Показання до інтубації трахеї на будь-якому з етапів первинної реанімації
Необхідність відсмоктати меконій або інший патологічний вміст із трахеї.
Вентиляція легень маскою неефективна або довготривала.
Потреба непрямого масажу серця.
Підозра на наявність діафрагмальної грижі.
Момент проведення інтубації трахеї може також визначатись кваліфікацією медичного працівника, який надає допомогу дитині.
У випадку глибоконедоношеної дитини інтубація трахеї рекомендується лише після спроби неінвазивної дихальної підтримки (ШВЛ/наповнення легень за допомогою маски (носової трубки, назальних канюль) у разі неефективності останньої [23].
Основні етапи виконання процедури
Забезпечити і фіксувати правильне положення голови дитини, зафіксувати час початку процедури (рис. 6).
Тримаючи ларингоскоп лівою рукою, увести клинок вздовж правого краю язика, відтискаючи його до лівої половини рота; потім просувати кінець клинка до заглиблення відразу за коренем язика (рис. 6-7).
Поволі піднімаючи клинок ларингоскопа, знайти і зафіксувати у полі зору вхід у трахею (голосову щілину):
уникати піднімання кінця клинка гойдальним рухом (рис. 7).
за потреби відсмоктати слиз.
Рис. 6 . Приготування до ларингоскопії. Рис. 7 . Техніка ларингоскопії.
Увести трубку з правого кута рота (якщо зв’язки зімкнуті, чекати, поки вони розімкнуться); кінець ендотрахеальної трубки провести у трахею, вирівнюючи позначку голосової щілини на трубці з голосовими зв’язками (рис. 8).
Вийняти клинок ларингоскопа з рота і провідник із трубки (якщо використовувався), надійно утримуючи трубку рукою (притиснути трубку пальцями до верхнього піднебіння або кута рота).
Приєднати до ендотрахеальної трубки реанімаційний мішок і розпочати ШВЛ, після чого негайно підтвердити (перевірити) місцезнаходження інтубаційної трубки у трахеї, враховуючи:
результат визначення СО2 у видихуваному повітрі (В) – може бути недостовірними у новонароджених зі значно порушеним кровообігом;
збільшення ЧСС (найважливіший клінічний показник) (С);
наявність симетричних рухів грудної клітки під час вентиляції;
дані аускультації аксилярних ділянок грудної клітки з обох боків і епігастральної ділянки;
запотівання трубки під час видиху;
відсутність ознак прогресивного збільшення живота;
поліпшення кольору шкіри й активності новонародженого.
Голосова
зв’язка
Позначка
голосової щілини
Рис. 8 . Уведення трубки між голосовими зв’язками до трахеї.
Якщо є підозра на неправильне введення трубки:
витягнути трубку, вентилювати легені мішком і маскою, щоб нормалізувати ЧСС і колір шкіри, а потім повторити процедуру інтубації.
Додатково перевірити правильність глибини введення трубки за формулою:
сантиметрова позначка на трубці на рівні верхньої губи = величина маси тіла дитини у кілограмах + число 6.
Зауважити сантиметрову позначку на рівні верхньої губи і прикріпити трубку лейкопластиром до лиця дитини.
Після стабілізації стану новонародженого вкоротити трубку, якщо вона виступає над рівнем верхньої губи більше, ніж на 4 см.
Тривалість однієї спроби інтубації трахеї не повинна перевищувати 30 с, оскільки під час її виконання припиняють інші реанімаційні процедури.
Якщо трахею новонародженої дитини не вдалося інтубувати протягом 30 с, слід зупинити спробу інтубації і відновити вентиляцію легень маскою до нормалізації ЧСС, а також кольору шкіри і слизових оболонок новонародженого.
Після цього, у разі потреби, можна повторити спробу інтубації.