Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
45_765.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
465 Кб
Скачать
☆

13. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.

ЗУ «Про землеустрій». Землеустрій фактично – сукупність техн. заходів, які включають підготовку, виконання. нагляд за виконанням проектної документації із раціонального використання…. Нечіткість понятійного апарату. Більшість норм про землеустрій має бланкетний характер (н-д, норма 25, 26, 33, 43, 44, 46, 47). Норма: «відповідно до закону» вживається 16 разів. Закон також не встановлює чіткого процедурного забезпечення землевпорядних дій. Процедура землевпорядкування Ст. 118, 123, 124 ЗК. Практично не врегульовано процедуру землевпорядкування володінь (мова йде про внутрішньогосподарс. землеустрій). Не врегульована процедура поділу та об’єднання земельних ділянок. Практично неврегульованими є технічні аспекти землеустрою. Надзвичайно важливе питання технічних вимог до проекту відведення зем. ділянки врегульовано не спеціальним законом, а Еталоном проекту відведення зем. ділянки юр. і фіз. особам для будь-яких потреб – акт, який не був затв. наказом Держкомзему, не зареєстр. в Мінюсті, підписаний заст. начальника Держкомзему. 1999 р., 129 стор. Перенасичений нормами, які дублюють норми ін. законів. Ст. 9 ЗУ «Про землеустрій», п. б, ст. 6 ЗК. П. в ст. 6 також про дубльований із ЗК.

ЗУ «Про плату за землю» від 19.09.1992 р. 25 статей, 10 розділів. Визначення поняття податку не відповідає чинному зак-ву і потребує уточнення. Податок – обов’язків платіж, що справляється з юр. і фіз. осіб за користування зем. ділянками. Розділ 2, ст. 6- Плата за землі с/г призначення. Колізія – Розділ «с/г призначення», а ст. 6 встан. ставки зем. податку за с/г угіддя. Т. ч. поза межами залишились не с/г угіддя.

ЗУ «Про розмежування земель держ. та комун. власності», 4 розділи, 15 статей. Розписана процедура, але не розмежовано землі комун. і держ. власності.

14. Рішення Конституційного суду.

МІРОШНИЧЕНКО:правовий прецедент (судовий чи адміністративний) — в Україні джерелом права загалом не визнається'. Хоча, на наш погляд, певні ознаки судового прецеденту мають рішення Конституційного Суду України, крім того, для України є обов'язковими судові прецеденти деяких міжнародних судових установ - наприклад, Європейського суду з прав людини (відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р., ратифікованою Законом України від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції-"64, а також п. п. а) та Ь) ст. 31 Віденської Конвенції "Про право міжнародних договорів" від 23.05.1969, ратифікованої Україною 14.05.1986 у складі СРСР). Крім того, хоча навіть акти-роз'яснення вищих судових інстанцій зараз не мають для судів формально-обов'язкового значення (п. З ч. 1 ст. 39, п. 1. ч. 2 ст. 44, п. 2 ч. 2 ст. 47, п. 6 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 ), тенденції судової практики є надзвичайно важливими, оскільки суди, як правило, орієнтуються на судові рішення по конкретним справам вищих судових інстанцій, а іноді - і судів того самого рівня.

Все викладене дозволяє С. Шевчуку (до якого ми приєднуємося) стверджувати, що в Україні існує судова правотворчість як джерело права (рішення Європейського суду з прав людини) та "квазіпрсцслснтнс" право - акти Конституційного Суду України та акти-узагальнсіїня судової практики. При цьому звертається увага на те, що обов'язковою с лише резолютивна частина рішень Конституційного Суду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]