- •Перелік питань на іспит з курсу «Проблеми земельного права» для студентів і року магістратури ( денна форма навчання)
- •1. Поняття та ознаки науково-правничої школи в Україні.
- •2. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м. Київ)
- •3. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м.М. Харків, Львів, Одеса)
- •4. Проблеми поняття землі як інтегрованого та диференційованого об'єкта правового
- •5. Проблеми класифікації земельних правовідносин.
- •6. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин.
- •7. Проблеми реалізації принципів земельного права.
- •9. Проблеми сучасного земельного права України.
- •10. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України.
- •8. Місце земельного права як галузі права в правовій системі України.
- •11. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в умовах сьогодення.
- •12. Проблеми 1 законодавчого врегулювання земельних відносин в контексті необхідності розмежування правового регулювання відносин, об'єктами яких виступають земельні ділянки та нерухоме майно.
- •13. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
- •14. Рішення Конституційного суду.
- •15. Стандарти та інші науково-технічні документи.
- •16. Право власності на землю:проблеми поняття, ознаки, функції.
- •17. Проблеми форм права власності на землю
- •18. Право власності на землю Українського народу.
- •19. Проблеми суб’єктно-об’єктного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку.
- •20. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації державної форми права власності на землю.
- •21. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю.
- •22. Проблеми змісту права власності на землю.
- •23. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки за різними правовими формами
- •24. Проблеми приватизації земельних ділянок.
- •25. Проблеми приватизації земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (повна модель приватизації).
- •26. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод.
- •27. Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
- •28. Проблеми набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
- •29. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду.
- •30. Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •31. Проблеми припинення права власності на земельну ділянку.
- •32. Проблеми механізму гарантування права власності на землю.
- •33. Право землекористування: проблеми поняття та видів.
- •34. Проблеми законодавчого регулювання використання земель на праві постійного землекористування.
- •35. Особливості та проблеми земельних орендних відносин.
- •36. Проблеми набуття та реалізації права оренди земельної ділянки.
- •37. Проблеми земельних сервітутних відносин.
- •38. Особливості права на користування чужою зем. Ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •39. Особливості права на користування чужою зем. Ділянкою для забудови ( суперфіцій).
- •40. Проблеми управлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •41. Проблеми організаційно-правового забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •42. Проблеми функціонально-правового забезпечення використання, відтворення та охорони земель.
- •43. Проблеми розподілу і перерозподілу земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •44. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі икористання відтворення та охорони земель.
- •45. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •46. Проблеми здійснення моніторингу земель та моніторингу грунтів' як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •47. Проблема ведення державного земельного кадастру як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •48. Проблеми здійснення контролю за використанням та охороною земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •49. Проблема розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •Глава 25 зк. Органи, що вирішують земельні спори
- •50. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.
- •51. Проблеми видів юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •52. Особливості застосування різних видів відповідальності за земельні правопорушення.
- •53. Проблеми класифікації земельного фонду України за цільовим призначенням.
- •54. Науково-методологічні підходи до поняття земель сільськогосподарського призначення.
- •55. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •56. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель населених пунктів.
- •57. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •58. Проблеми поняття та склад земель іншого природоохоронного призначення.
- •59. Особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •60. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •61. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •62. Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •63. Проблеми правового режиму земель водного фонду.
- •65. Проблеми та особливості правового режиму земель транспорту.
- •66. Проблеми та особливості правового режиму земель енергетики.
- •67. Проблеми та особливості правового режиму земель оборони.
13. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
ЗУ «Про землеустрій». Землеустрій фактично – сукупність техн. заходів, які включають підготовку, виконання. нагляд за виконанням проектної документації із раціонального використання…. Нечіткість понятійного апарату. Більшість норм про землеустрій має бланкетний характер (н-д, норма 25, 26, 33, 43, 44, 46, 47). Норма: «відповідно до закону» вживається 16 разів. Закон також не встановлює чіткого процедурного забезпечення землевпорядних дій. Процедура землевпорядкування Ст. 118, 123, 124 ЗК. Практично не врегульовано процедуру землевпорядкування володінь (мова йде про внутрішньогосподарс. землеустрій). Не врегульована процедура поділу та об’єднання земельних ділянок. Практично неврегульованими є технічні аспекти землеустрою. Надзвичайно важливе питання технічних вимог до проекту відведення зем. ділянки врегульовано не спеціальним законом, а Еталоном проекту відведення зем. ділянки юр. і фіз. особам для будь-яких потреб – акт, який не був затв. наказом Держкомзему, не зареєстр. в Мінюсті, підписаний заст. начальника Держкомзему. 1999 р., 129 стор. Перенасичений нормами, які дублюють норми ін. законів. Ст. 9 ЗУ «Про землеустрій», п. б, ст. 6 ЗК. П. в ст. 6 також про дубльований із ЗК.
ЗУ «Про плату за землю» від 19.09.1992 р. 25 статей, 10 розділів. Визначення поняття податку не відповідає чинному зак-ву і потребує уточнення. Податок – обов’язків платіж, що справляється з юр. і фіз. осіб за користування зем. ділянками. Розділ 2, ст. 6- Плата за землі с/г призначення. Колізія – Розділ «с/г призначення», а ст. 6 встан. ставки зем. податку за с/г угіддя. Т. ч. поза межами залишились не с/г угіддя.
ЗУ «Про розмежування земель держ. та комун. власності», 4 розділи, 15 статей. Розписана процедура, але не розмежовано землі комун. і держ. власності.
14. Рішення Конституційного суду.
МІРОШНИЧЕНКО:правовий прецедент (судовий чи адміністративний) — в Україні джерелом права загалом не визнається'. Хоча, на наш погляд, певні ознаки судового прецеденту мають рішення Конституційного Суду України, крім того, для України є обов'язковими судові прецеденти деяких міжнародних судових установ - наприклад, Європейського суду з прав людини (відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р., ратифікованою Законом України від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції-"64, а також п. п. а) та Ь) ст. 31 Віденської Конвенції "Про право міжнародних договорів" від 23.05.1969, ратифікованої Україною 14.05.1986 у складі СРСР). Крім того, хоча навіть акти-роз'яснення вищих судових інстанцій зараз не мають для судів формально-обов'язкового значення (п. З ч. 1 ст. 39, п. 1. ч. 2 ст. 44, п. 2 ч. 2 ст. 47, п. 6 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 ), тенденції судової практики є надзвичайно важливими, оскільки суди, як правило, орієнтуються на судові рішення по конкретним справам вищих судових інстанцій, а іноді - і судів того самого рівня.
Все викладене дозволяє С. Шевчуку (до якого ми приєднуємося) стверджувати, що в Україні існує судова правотворчість як джерело права (рішення Європейського суду з прав людини) та "квазіпрсцслснтнс" право - акти Конституційного Суду України та акти-узагальнсіїня судової практики. При цьому звертається увага на те, що обов'язковою с лише резолютивна частина рішень Конституційного Суду.
