Самостійна робота №3 (5 годин)

Тема: Просте речення. Пунктограми у складному реченні

Мета:

1 Навчальна: узагальнити і систематиззувати знання про просте і складне речення.

2 Розвиваюча: розвивати уміння вживати правильні розділові знаки в складних реченнях, вільно оперувати з великими обсягами навчального матеріалу.

3 Виховна: виховувати почуття поваги до української мови, її розвитку, історії.

Теоретичне обґрунтування

Ключові поняття та терміни до теми

Синтаксис (від гр. syntaxis- побудова, порядок) – частина мовознавства, що вивчає форми речень і словосполучень.

Словосполучення – це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів.

Речення – це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування.

Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр).

Підмет – головний граматично незалежний член двоскладного речення, що означає предмет (чи особу), про який говориться у реченні, і відповідає на питання хто? що?

Присудок – головний член двоскладного речення, який характерізує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить (підмет)? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто він такий?

Означення – це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? скількома? на скількох?

Додаток – це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків.

Обставина – другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії.

Односкладні речення – це речення з одним головним членом.

Складне речення складається з двох або кількох простих, об'єднаних за змістом та інтонацією.

Складносурядне речення – це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників.

Складнопідрядне речення – це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.

Безсполучникове речення – це речення, частини якого пов'язуються без сполучників і сполучних слів.

Пунктуація – це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.

Пунктограмами – знаки пунктуаційної системи. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.

Завдання для самостійної роботи №3

Завдання 1 Виконайте тестові завдання.

Варіант 1

1 На які типи поділяють речення за метою висловлення?

1.1 Стверджувальні, загальнозаперечні, частковозаперечні.

1.2 Розповідні, питальні, окличні.

1.3 Стверджувальні і заперечні.

1.4 Розповідні, питальні, спонукальні.

1.5 Питально-спонукальні, риторичні, окличні.

2. Вкажіть, у якому рядку подано риторичне питальне речення.

2.1 – А куди ти мандруєш, парубче? (Шевч.)

2.2 – Хіба ви не одержали мого послання? (Коцюб.)

2.3 – Хто ви, звідки і як зоветесь? (Олійн.)

2.4 Хто ж бо велич міряє метром?! (Гал.)

2.5 Ой дівчино, чим ти полонила юне серце в той вечірній час? (Нов.)

3 У якому реченні підмет виражений числівником?

3.1 Мені тепер здається, що нігде на цілім світі вже нема чужини, поки ми вдвох з тобою.

3.2 Один за всіх – всі за одного! (Нар. тв.)

3.3 Словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою... (Фр.)

3.4 Обом було радісно й легко на серці (Бедз.).

3.5 Мені двадцять вісім, я серед них найстарший і званням, і віком... (Збан.)

4 Виберіть речення, в якому наявна прикладка.

4.1 А на небосхилі – білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю (Подол.).

4.2 Хочу в батька-матері погостить (Кащ.).

4.3 Коли виросте син і під зорями – добра прикмета! – піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (Сокол.).

4.4 Рідна мова – не степ, не хата, а народу мого душа (Гончар.).

4.5 Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю ударити лихом.

5 Виберіть речення з обставиною часу.

5.1 Нема спочину думі хлібороба, допоки сонце й люди на землі (Кузьм.).

5.2 Не бійся досвітньої мли, – досвітній огонь запали, коли ще зоря не за­грала (Л. У.).

5.3 Поки сію – живу (Загр.).

5.4 Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе (Рил.).

5.5 Як проходили повз Федорчин город, справді спинились і загукали на подругу (Гол.).

6 У якому реченні додаток виражений іменником в родовому відмінку?

6.1 Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг! (Ткач)

6.2 Всяка пташка своїх пісень співає (Нар. тв.).

6.3 В сірих очах старого світиться радість (Цюпа).

6.4 Хтось із нетерплячих виривається вперед, але його повертає назад голос командира.

6.5 Далеко в тишині чулися важкі кроки вартового (Гонч.).

7 Знайдіть серед наведених речень узагальнено-особове.

7.1 Хай сумується серцю прекрасно серед свята обсипаних віт (Чуб.).

7.2 Літа, як стрілки, не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш (Сев.).

7.3 На кожну голову приходить своя хуртовина (Ст.).

7.4 Не хоче півень на чуже весілля, та несуть (Ст.).

7.5 Життя вдивляється в наші очі очима болю, очима втрат (Север.).

8 Визначте, яке речення односкладне.

8.1 Не спопеляй і не топчи отих краплин святої віти... (Яр.)

8.2 Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно (Стус).

8.3 Колеса глухо стукотять, мов хвиля об пором (Стус).

8.4 Найсвятіші в небо поривання падають до грішної землі (Криж.).

8.5 Бреде зоря – сновида і приблуда – одержаний задурно щедрий дар (Стус).

9 Укажіть, яке речення має однорідні додатки.

9.1 В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність.

9.2 Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (Сим.).

9.3 Поряд з творами російських письменників том за томом постали на по­лиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів... (Гонч.)

9.4 Наша література спроможна творити значне, довговічне (Гонч.).

9.5 Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами (Сав.).