Фізико-географічне районування

У межах Атлантичного океану яскраво виражені всі фізико- географічні пояси, крім арктичного і субекваторіального.

Субарктичний пояс характеризується низькими зимовими температурами води (до -1°) та повітря (до -20°), а також великою кількістю криги взимку. Утворення криги викликає додаткове підвищення солоності верхнього шару води і занурення його на глибину. Весною і влітку води поясу отримують значну кількість сонячної радіації, крига інтенсивно розтає, поверхнева товща опріснюється, температура ії досягає +6°.

У центрі поясу відбувається дивергенція і підняття вод. Улітку в результаті прогрівання поверхневого шару утворюється підповерхнева товща різкої зміни температури. Тому глибоке перемішування відсутнє. Велика кількість сонячної радіації викликає у воді, де є багато біогенів, потужну фотосинтезуючу діяльність і масовий розвиток фітопланктону. Вода набуває зеленого кольору. Потім починається інтенсивний розвиток зоопланктону.

Таким чином, незважаючи на низькі температури води і повітря, цей пояс виділяється високою продуктивністю і має важливе промислове значення.

Північний помірний пояс. Зазнаючи впливу Північно-Атлантичної течії, цей пояс у північно-східній частині океану поширюється далеко за Полярне коло, у межі Північного Льодовитого океану. Для поясу характерні незначні коливання температури протягом року, що обумовлено входженням у помірний пояс теплих водних мас. Найпомітніші контрасти температур на західних окраїнах океану. У цьому поясі панують західні вітри. Тут перемішуються тропічні і полярні водні маси. Цей пояс (особливо його шельф) має багатий органічний світ і здавна відомий як один з найпродуктивніших промислових районів.

Північний субтропічний пояс знаходиться приблизно між 25° і 40° пн. ш. Взимку у пояс проникають повітряні маси помірних широт, а влітку - тропічне повітря, що є причиною значних коливань температури і ці сезони року. Звідси повітря рухається в помірні широти (південно - західний вітер) та до екватора (північно-східний пасат Північної півкулі).

Природні умови більшої частини поясу визначаються течією І ольфстрім, яка переносить великі маси теплих (+26°, +30°) тропічних вод значної солоності (понад 36%) у більш високі широти. Пояс виділяється, перш за все, підвищеною солоністю та високою температурою води. Органічний світ у ньому значно бідніший, ніж у північних поясах. І Іромислове значення поясу незначне, проте в Середземному морі рівень риболовного промислу досить високий.

Північний тропічний пояс знаходиться між 10° і 25° пн. ш. в зоні дії пасату Північної півкулі - одного з найстійкіших вітрів на Землі, який у результаті обертання Землі навколо своєї осі північно-східний напрям. Для поясу характерний високий атмосферний тиск та низхідні рухи повітря, що веде до температурної інверсії, відсутності хмарності, а. отже, до формування сухого тропічного повітря.

Це сприяє прогріванню поверхневих водних мас. Товща теплої води па сході 10-15 м, а на заході 75-150 м. Солоність води висока (36-36,5%), максимальна солоність (близько 37% ) відмічена на глибинах 50-200 м. Хоча шторми тут бувають рідко, але щорічно в сезон максимального нагрівання поверхневих вод виникають кілька тропічних циклонів (не більше чотирьох), у яких вітер досягає ураганної сили. Це буває влітку і восени і, як правило, в західних районах океану, які більш теплі. Температура води на поверхні океану всюди більша +20° і це сприяє поширенню коралових поліпів та мангрів. Органічний світ тут багатий лише в басейні Карибського моря, а у відкритому океані він досить бідний.

Екваторіальний пояс виділяється постійністю температурних умов, значною кількістю атмосферних опадів і досить багатим органічним світом. Для нього характерні висока температура поверхневої товщі води, складна система циркуляції вод з переважанням підняття, відносно висока біопродуктивність. Дощі йдуть протягом усього року, проте більше їх навесні і восени, коли Сонце над екватором знаходиться в зеніті. Солоність близька до середньоокеанічної, у районах впадання великих річок на 1- 3% понижена.

Південний тропічний пояс знаходиться між 10° і 25° пд ш. У ньому панує південно-східний пасат, який є причиною формування Південної І Іасатної течії. Температура води на поверхні досягає +27°, а солоність 36%. Шельф тут вузький. Висока біопродуктивність властива для зони узбережжя, особливо на сході. На заході межа поясу проходить по 30° пд. ш., що пояснюється впливом теплої Бразильської течії, а на сході - 110 13° пд. ш., що пояснюється впливом холодної Бенгельської течії.

Південний субтропічний пояс знаходиться між зонами Південної

Пасатної та Антарктичної циркумполярної (Західних вітрів) течій. Теплі течії біля Південної Америки змішують межу поясу далі на південь, а холодні течії біля берегів Африки - до екватора.

У відкритому океані пояс характеризується інтенсивною сонячною радіацією, слабкими вітрами. Цим пояснюється відсутність потужних течій, формування теплих (+16°, +18°) високосолоних (36-37% ) малої біопродуктивності вод.

Південний помірний пояс починається на південь від 40° пд. ш. У ньому панують західні вітри, які несуть глибокі циклони і часто супроводжуються штормами. Повторюваність та сила штормів протягом року значна, особливо часто вони бувають восени та взимку. Тут дуже сприятливі умови для виникнення великих хвиль - нічим не обмежений водний простір відкритого океану і значні глибини. Висота хвиль у поясі складає до 20 м і більше. Цілий рік у поясі значна (8-10 бал.) хмарність, часті тумани, тривалі затяжні дощі. Температура повітря невисока - влітку +10°, взимку близько 0°. Температура поверхневої товщі води +15°,+18°.

Субантарктичний пояс знаходиться між 55° і 66° пд ш. Для нього характерні сезонне утворення криги, холодні води, течії, вітри та висока біологічна продуктивність. Влітку тут переважає шарувата хмарність, часто дмуть штормові вітри, температура повітря 0°, +3°, а поверхневої товщі води +5°, +6°. Взимку, коли панують холодні антарктичні повітряні маси, тут багато морської криги, айсбергів, а влітку, при проникненні в цей пояс помірного повітря спостерігається підвищення температури, айсбергів мало.

Взимку у воді накопичується значна кількість фосфору, кисню, мікроелементів, силікатів (останні необхідні діатомеям для створення кремнієвих скелетів). Влітку через значну хмарність кількість сонячної радіації на поверхні океану незначна, проте в результаті накопичення біогенів інтенсивно розвиваються фіто- і зоопланктон.

Від субарктичного цей пояс відрізняється незначною площею шельфу та переважанням широтного перенесення вод. Широтні потоки перешкоджають міграції риби у меридіанальному напряму. Велике багатство поясу - криль. Саме завдяки цим численним безхребетним тут гніздиться велика кількість птахів, багато риби.

Антарктичний пояс займає акваторію океану, що прилягає до Антарктиди. Тут, на поверхні води постійно знаходиться криг а та айсберги. Вітер і течії постійно виносять їх в більш низькі широти. З континенту на океан часто дмуть сильні холодні вітри. Взимку температура повітря знижується до -50°, вітри особливо сильні, нерідко ураганні. Цей пояс характеризується найбільшою суворістю природних умов і біомаси в ньому

шачно менше, ніж у субантарктичному поясі.

Слід підкреслити, що диференціація на широтні пояси на дні Атлантичного океану менше виражена, ніж у Тихому та Індійському океанах. Тут майже не виділяється північний полярний пояс, оскільки відсутня північна зона розвитку діатомових мулів. Зате чітко виділяється південний полярний пояс у зв'язку з розвитком айсбергових та діатомових відкладів на периферії Антарктиди. Велике поширення біогенних вапнякових глибоководних мулів нівелює межу між екваторіально- іронічним та південним помірним поясами.