Плани семінарських занять:

Семінар 1. Тема 4. Трудові спори щодо поновлення на роботі та зміну формулювання причин звільнення

1. Трудові спори щодо поновлення на роботі: предмет доведення та докази.

2. Трудові спори щодо зміни формулювання причин звільнення: предмет доведення та докази.

Література: 3-5; 13; 15; 17; 20; 25;

Семінар 2. Тема 6. Трудові спори про право на оплату праці та задоволення грошових вимог

1. Трудові спори щодо виплати заробітної плати: предмет доведення та докази.

2. Трудові спори щодо виплати гарантійних та компенсаційних виплат: предмет доведення та докази.

Література: 3-5; 13; 15; 25;

Семінар 3. Тема 9: Трудові спори щодо матеріальної відповідальності сторін трудового договору

1. Трудові спори щодо матеріальної відповідальності працівників: предмет доведення та докази.

2. Трудові спори щодо матеріальної відповідальності роботодавця: предмет доведення та докази.

Література: 3-5; 15; 18; 24;

Семінар 4. Тема 10. Захист прав та інтересів працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)

1. Поняття та види колективних трудових спорів.

2. Етапи і порядок примирних процедур вирішення колективних трудових спорів.

3. Право на страйк та його реалізація. Правові наслідки законного та незаконного страйку.

Література: 3-5; 15; 21;

Форми, методи навчання та засоби поточного, проміжного та підсумкового контролю

В інтеріоактивній технології навчання змінюється методики стимулювання навчальної діяльності студентів. Основною формою роботи студентів на семінарських занять є малі групи, що включають 5-6 студентів.

З метою виявлення відмінностей в розумінні питань і встановлення істини проводяться навчальні дискусії з теми, яка розглядається.

Для розвитку творчих здібностей студентів та при вирішенні складних проблем може використовуватися метод мозкової атаки. Цей метод прийнятний в роботі з малими групами, командами та при індивідуальній роботі.

Використовується метод аналізу конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності правника. Проблемні ситуації викликають пізнавальний інтерес у студентів, активізують їх творчу діяльність.

Творчо використовувати здобуті знання для прийняття правильних рішень сприяє проведення занять методом випадків. Учасники занять, що проводиться за цим методом, здобувають уміння узагальнення та аналізу інформації, що є важливим для вирішення конкретних практичних завдань щодо вирішення трудових спорів. З групи активізаційних методик може використовуватися і метод інсценізації.

Для вироблення вміння вчитися використовуються навчальна гра з дидактичними текстами. Для формування у студентів нових умінь через реалізації процесу діяльності можуть проводитися симуляційна чи рольова дидактична гра.

Система поточного та підсумкового контролю. В залежності від місця та значення контролю в навчально-пізнавальній діяльності студентів із дисципліни у навчальному процесі застосовується поточний, періодичний (тематичний, модульний), підсумковий. Поєднання цих видів контролю дозволяє ефективно управляти пізнавальною діяльністю студентів.

Поточний контроль здійснюється з метою отримання оперативних даних щодо рівня знань, умінь, навичок та якості навчально-виховної роботи на заняттях. Цей вид контролю дозволяє визначити раціональні методи, прийоми, форм навчальної роботи студентів, дозування подачі навчального матеріалу.

Тематичний та періодичний (модульний) контроль проводиться з метою визначення рівня опанування системою знань, наскільки загальний рівень їх засвоєння відповідає вимогам програми.

Підсумковий контроль здійснюється за семестр з метою об’єктивної оцінки досягнутим результатам і успіхам кожного студента, перевірки логічної послідовності засвоєння ним навчального матеріалу, розуміння взаємозв’язків, понять, юридичних фактів. Формою підсумкового контрою є залік.

Функції контролю. Виокремлюємо п'ять функцій контролю, серед яких: контрольна, навчальна, виховна, розвивальна, методична. Контрольна (перевірочна) функція полягає у з'ясуванні стану знань, умінь, навичок, ступеня опанування студентами навчальною програмою з дисципліни, їх оцінки та підвищення рівня навчання та викладання.

Методи перевірки. Застосовуються наступні методи контролю знань, умінь, навичок студентів: усне, індивідуальне, комбіноване, фронтальне, ущільнене опитування; письмове опитування; самостійна робота та перевірка письмових, графічних і практичних робіт; програмований, стандартизований (комп'ютерний) контроль; тестування; самоконтроль; самооцінка; систематичне спостереження за студентами у навчальному процесі

Ці методи характеризуються як способи виявлення ефективності реалізації основних завдань навчання (засвоєння знань, умінь, навичок; оволодіння способами творчої діяльності; формування світогляду і моральних ідей та цінностей).

За змістом питання і завдання для перевірки (тестування) поділяються на репродуктивні, реконструктивні та творчі (проблемні).

Системи оцінювання та їх кратна характеристика. Оцінювання поточної роботи студентів у семестрі здійснюється за двома основними напрямами, а саме: оцінка виконання студентом обов'язкових завдань по темах навчальної програми; оцінка проходження модульного контролю знань.

Підсумковою формою контролю із навчальної дисципліни є залік. Підсумковий контроль знань студентів включає результати оцінювання поточної роботи, наслідків тестування та виконання індивідуального навчально-дослідного завдання. Метою підсумкового контролю знань є визначення рівня знань студентів з навчальної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати здобуті знання у практичній діяльності відповідно до моделі освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”.

Програмні питання, що складають зміст дисципліни, повідомляються студенту на початку семестру.

Об'єктивність і точність виставлення оцінок при оцінці навчальної діяльності студента забезпечується відповідними критеріями. До таких критеріїв належать:

- обсяг (повнота) та глибина знань; міцність знань; оперативність знать; гнучкість знань; конкретність і узагальненість; систематичність і системність; вміння викладати знання; якість умінь та навичок.

Визначаючи рівень свідомого засвоєння знань під час опитування виявляються уміння: формулювати визначення понять і тлумачити їх; аналізувати та оцінювати факти, явища, події; застосовувати знання в різних ситуаціях; самостійно знаходити потрібну інформацію; порівнювати факти, явища, події; здобувати знання на основі аналогії, асоціації; самостійно виявляти причинні зв'язки.

Прийнято п'ятибальну систему оцінювання знань:

5 балів (відмінно) – за знання, які у повному обсязі відповідають вимог, що передбачені програмою;

4 бали (добре) – за знання в обсязі вимог програми з невеликим відхиленням;

3 бали (задовільно) – за знання, які потребують від студента подальшої роботи з навчальним матеріалом;

2 бали (незадовільно) - ставиться тоді, коли рівень засвоєння знань не дає змоги студенту опановувати наступний матеріал програми.

Виділяється чотири рівня навчальних досягнень студентів:

1-й рівень – початковий. Відповідь при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна – зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

2-й рівень – середній. Відтворюється основний навчальний матеріал, виконуються завдання за зразком, володіння елементарними вміннями навчальної діяльності.

3-й рівень – достатній. Знання істотних ознак понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійне застосування знань в стандартних ситуаціях, володіння розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням), вміння робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь студента повна, правильна, логічна, обґрунтована та без власних суджень. Студент здатен самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

4-й рівень – високий. Знання глибокі, міцні, узагальнені, системні та творчо застосовуються. Навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітті правничі ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати свою особисту позицію.

Поряд з бальною системою, для з'ясування якості знань, умінь і навичок застосовується рейтингова система оцінювання. Студент отримує певну кількість балів за різні види робіт, які підсумовуються і визначають рівень знань, умінь і навичок студента (таблиця А).

Поточний контроль здійснюється шляхом оцінки виконання тематичних та модульних завдань, за результатами якого відбувається допуск до заліку. Ці результати включаються до підсумкової оцінки разом із результатами письмового заліку. Підсумкова оцінка (в балах) це результат поточної роботи та результат письмового заліку.

Таблиця А

№ з/п	Об'єкт контролю (види робіт)	Кількість балів	Результат
1	Оцінка поточної роботи в семестрі, в тому числі:	Від 60 до 100 балів	Допуск до заліку за умови отримання не менше 59 балів.
1.1.	Активність на семінарських заняттях	До 5 балів на кожному занятті
1.2.	Виконання завдань для самостійного опрацювання	До 5 балів на кожному занятті
1.3.	Ведення конспекту лекцій та підготовки до занять	До 10 балів при їх перевірці
1.4.	Підготовка повідомлення	До 5 балів
1.5.	Опрацювання додаткової правничої літератури	До 5 балів
1.6.	Виконання додаткових завдань для корегування навчальної діяльності	До 5 балів
1.7.	Уміння мислити самостійно та аргументувати свою відповідь	До 10 балів
1.8.	Виконання модульних завдань	До 10 балів по кожному модулю
	Виконання КСР, реферату, участь у студентській конференції	До 30 балів
2.	Виконання письмової залікової роботи	До 10 балів по тесту	Проходження підсумкового контролю знань із дисципліни та отримання підсумкової оцінки

Максимальна оцінка за один проміжний контроль може дорівнювати 10 балам. Неявка студента на проміжний контроль за розкладом оцінюється нулем балів. У випадку неявки студента на проміжний контроль з поважних причин, підтверджених документально, викладач проводить контрольне опитування студента в усній чи письмовій формі під час консультації.

Оцінка знань та вмінь студента базується на сумі отриманих балів: за перший модульний контроль; за другий модульний контроль; за активність на семінарських заняттях; за виконання ІНДЗ; за залік. Сума отриманих балів за активність на семінарських заняттях розраховується таким чином: вільне володіння і користування понятійно-термінологічним апаратом (2 бала); критичний аналіз матеріалу прослуханої лекції (1 бал); обґрунтований аналіз джерел і рекомендованої літератури (2 бала).

Контроль під час семінарського заняття може бути реалізованим у формах: тестування за результатами роботи над індивідуальним і груповим проектом, участі в обговореннях, виступу з доповіддю тощо.

Правила звіту щодо самостійної роботи: всі види самостійної роботи необхідно подати у встановлений термін; після перевірки викладачем кожного завдання студент зобов'язаний ліквідувати допущені помилки, інакше він не допускається до складання заліку.

На самостійну роботу відводиться 36 годин. Самостійна робота студента може включати такі види діяльності:

- робота з літературою та підготовка до поточного та модульного контролю та виконання аудиторних робіт як одна з форм звітності про підсумки самостійної роботи;

- підготовка реферативного повідомлення на задану тему та рецензування наукової статті, есе на задану тему;

- підготовка до заліку.

Тему реферату для кожного студента визначає викладач в індивідуальному порядку. Повторення тем рефератів у академічній групі не допускаються. Орієнтовний обсяг реферату 10-12 сторінок формату А-4. Обов'язковими вимогами до реферату є наявність: плану (4-5 питань), вступу, висновків, списку використаних джерел з посиланнями у тексті (не менше 5 найменувань), оформлення згідно з чинними стандартами. Кожна вимога до реферату (їх 4) оцінюється за п’ятибальною шкалою. Оцінюванню підлягають: зміст, структура, використання джерел та оформлення реферату. Максимальна оцінка - 20 балів. Реферат оцінюється з першого подання і поверненню не підлягає.

Самостійна робота студента може оцінюватися за схемою:

- рівень ознайомлення з додатковою літературою, що рекомендується викладачем (не більше 2 балів);

- логіка, послідовність викладу матеріалу в підготовленому есе (не більше 1 балу);

- вміння вести професійну співбесіду на задану тему (не більше 2 балів).

Виконання індивідуального навчального завдання є обов'язковою складовою самостійної роботи студента над навчальною дисципліною. Метою підготовки є набуття навичок самостійної роботи з літературними джерелами, реферування, критичного аналізу прочитаного матеріалу, формулювання висновків та навичок підготовки процесуальних та інших правничих документів.

У зв'язку з тим, що на лекційні заняття відведено 10 годин, студент не повинен обмежуватися конспектом лекцій. Варто враховувати також те, що запитання на заліку вимагатимуть від студентів знань не лише з цієї дисципліни, а й з тих, що вивчалися у попередніх семестрах.

До залікових завдань включено два тести з різних змістових модулів навчальної дисципліни. Відповіді на тест оцінюються за десятибальною шкалою, максимальна оцінка за залік може дорівнювати 20 балам. Якщо студент працюватиме над засвоєнням програми навчальної дисципліни планомірно, систематично, вчасно виконуватиме всі завдання, то на заліку він одержить високий підсумковий бал.

До заліку допускаються студенти, які набрали не менше 59 балів під час модульного контролю, за активність на семінарських заняттях та за самостійну роботу.

Як під час модульного контролю, так і заліку студент за відповідь на запитання отримує максимально можливу кількість балів (а саме - 10) за умови, що він дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, уміння аргументувати свою позицію і навів приклади з практики.

Середню кількість балів (тобто 5) студент одержує, якщо він в цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав незадовільні знання літературних джерел, не підкріпив прикладами з практики.

Нульову оцінку одержує студент, якщо він дав неправильну або неповну відповідь на запитання, ухилився від аргументів, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи нічого не відповів.

В разі використання заборонених джерел, підказок, студенту пропонують залишити аудиторію та ставлять загальну нульову оцінку.

Підсумкова кількість балів з навчальної дисципліни складається з балів за модульний контроль, активність на семінарських заняттях, самостійну роботу, залік. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент, дорівнює 100 балам: відвідування та активна робота на лекції (до 20 балів); модульний контроль (до 20 балів); виконання індивідуального навчального дослідного завдання (до 20 балів); активність на семінарських заняттях (до 20 балів); залік (до 20 балів). Залік не складено, якщо студент набрав менше 60 балів.