4. Оподаткування і облік бартерних операцій

Доходи і витрати від здійснення бартерних операцій визначаються виходячи з договірної ціни операцій, чим не нижче за звичайні ціни.

Оподаткування бартеру усфері ЗЕД здійснюється у загальноприйнятому для товарообмінних операцій порядку.

При оцінці товарообмінних операцій використовують звичайні ціни.

Звичайна ціна - ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем (включаючи суму нарахованих (або сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти), яка може бути отримана у випадку їх продажу особам, не пов'язаним з ним за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Базою визначення доходів і витрат при здійсненні бартерних операцій у

сфері зовнішньоекономічної діяльності є договірна вартість товарів (робіт, послуг), яка повинна бути не нижче від звичайних цін.

Датою збільшення валового доходу при товарообмінних операціях є дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним товарообмінних операцій є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Зовнішньоекономічний бартер, як правило, передбачає ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) на митну територію України І вивезення їх за межі країни. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції із:

- ввезення товарів на митну територію України і одержання робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України;

- вивезення товарів за межі митної території України і надання робіт (послуг) для їх споживання за межами України.

Базою оподаткування податком на додану вартість у разі продажу товарів (робіт, послуг) без грошової оплати (або з частковою оплатою їх вартості) в межах бартерних операцій є фактична ціна продажу, яка повинна бути не нижче звичайної.

Об'єктом обкладення ПДВ є операції з:

ввезення товарів на митну територію України І одержання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання чи споживання на митній території України

вивезення товарів за межі митної території України і надання робіт (послуг) для їх споживання за межами України

Датою нарахування податку на додану вартість при проведенні бартерних операцій у сфері ЗЕД вважається дата події, що відбулася раніше:

- або дата відвантаження товару, зазначена у вивізній (експортній) митній декларації, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг нерезиденту;

- або дата одержання товарів, що підтверджується ввізною вантажною митною декларацією. Для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт одержання робіт, послуг платником податків

При зовнішньоекономічному бартері податковий кредит на суму імпортного ПДВ, сплаченого до бюджету при ввезенні товарів (робіт, послуг), виникає на дату такої сплати податкового зобов'язання. Датою сплати ПДВ за товари, що ввозяться, є строк його фактичного перерахування митним органам

Однак, сплативши імпортний ПДВ, підприємство не завжди одержує податковий кредит. Податковий кредит виникає на дату проведення заключної (балансуючої) операції за бартерним договором, тобто:

• або відвантаження товарів (робіт, послуг) платником податків – резидентом (якщо першою операцією було одержання товарів (робіт, послуг));

• або одержання товарів (робіт, послуг) платником податків – резидентом (якщо першою операцією було відвантаження товарів (робіт, послуг)).

Нацстандартний облік бартерних операцій у сфері ЗЕД можна умовно поділити на дві складові:

• визначення доході в від реалізації товарів, робіт (послуг);

• визначення балансової вартості одержаних активів (запасів, основних фондів) або витрат (за роботами, послугами).

Бухоблік бартерних операцій багато в чому залежить від того, якими активами обмінюються чим вони – подібними чи неподібними.

Перш за все з'ясуємо, що таке справедлива вартість. Це сума за якою може бути здійснено обмін активами або оплата зобов'язання в результаті операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Тепер що стосується бухгалтерського доходу, який виникає при обміні неподібними активами. У п.23 Стандарту 15 сказано, що сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що отримані або підлягають отриманню підприємством. При частковому бартері (тобто коли, крім натурального обміну, чим вони провадять частковий розрахунок грошовими коштами) сума доходу зменшується/збільшується відповідно на суму переданих/отриманих грошових коштів та їх еквівалентів. Іншими словами, при бартері доход визначається не за продажною вартістю товарів, що передаються, а виходячи зі справедливої вартості одержуваних активів, робіт, послуг. Однак якщо ЇЇ напевно визначити неможливо, то визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім коштів та їх еквівалентів), що передані (п.24 Стандарту 15).

За якою вартістю обліковуються запаси, отримані за бартером? Первинна вартість отриманих запасів, так само, як і доходи, залежить від того, якими активами обмінюються. Поговоримо спочатку про обмін подібними запасами. У цьому випадку первинна вартість отриманих запасів дорівнює балансовій вартості переданих. Причому якщо остання перевищує їх справедливу вартість, то балансова вартість отриманих запасів приймається на рівні справедливої вартості переданих. Різниця між справедливою і балансовою вартістю переданих запасів відноситься на витрати (п. 13 Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р. №246 далі – Стандарт 9).

Зовсім інакше визначається балансова вартість отриманих запасів при обміні неподібними активами: вона дорівнює справедливій вартості отриманих запасів (п.13Стандарту 9). При зовнішньоекономічному бартері така вартість, як правило, визначається на підставі ввізної вантажної митної декларації.

Витрати,що виникають за бартерними операціями бувають трьох видів:

1. Собівартість переданих активів (наданих послуг, виконаних робіт) (при обміні як подібними, так і неподібними активами). їх списання у сумі понесених на виробництво продукції (продаж товарів, виконання робіт, надання послуг затрат відображається по кредиту рахунка 90 «Собівартість реалізації».

2. Вартість отриманих результатів робіт, послуг (у разі обміну неподібними активами).

3. Різниця між справедливою і балансовою вартістю переданих запасів (при обміні подібними активами). Необхідно зазначити, що бухоблік зовнішньоекономічного бартеру ускладнюється им, що розрахунки здійснюються в іноземній валюті, курс якої щодо гривні постійно змінюється, для відображення операцій у бухгалтерському обліку виникає необхідність перераховувати валюту контракту в гривні. Невідповідність курсів інвалюти щодо валюти звітності на дати здійснення операцій або складання фінансової звітності в Україні породжує виникнення курсових різниць.