11 Правила відбору середнього взірця. Визначення показників якості лісового насіння.

Для кожної деревної породи є конкретна вага середнього взірця (наприклад: сосна – 50гр., дуб – 2,5 кг. і т. д.). Посівні якості насіння встановлюють на основі аналізу одного, відібраного від партії середнього взірця. Середні взірці відбирають не пізніше 10 днів після формування партії насіння, а ільмових не пізніше 3-ох днів. Спочатку відбирають вихідний взірець (руками, щупами, совками). Вага вихідного взірця повинна бути не менша десятикратної ваги середнього взірця. Якщо партія насіння дуже мала (1/25 max ваги партії) то вихідний взірець може бути меншим. Шляхом хрестоподібного поділу відбирають вагу середнього взірця. Насіння середнього взірця беруть в чистий, прокип’ячений мішечок з щільної тканини, вкладають всередину етикетку і зав’язують шпагатом. На лісонасінневу інспекцію крім одного екземпляра акта відбору середнього взірця, етикетки відправляють також копію паспорта на партію насіння. . Після аналізу зразків насіння зональні лісонасінні інспекції видають організації (держлісгоспу, лісокомбінату) відповідні документи. Якщо посівна якість насіння не відповідає вимогам існуючих стандартів, або перевірене не за всіма показниками, видається “Результат аналізу насіння”, або “Довідка”, якщо ж насіння відповідає 1-му, 2-му або 3-му показникам якості, то видається також „Посвідчення про кондиційність”.

Характеристика основних показників якості

1. Чистота насіння – вміст у партії чистого насіння досліджуваної породи.

2. Вага 1000 шт. насінин шляхом зважування.

3. Схожість – це здатність насіння утворювати нормально розвинуті паростки.

4. Доброякісність – це кількість повнозернистих здорових насінин з характерним для даного виду забарвленням зародка, ендосперму і виражена в відсотках.

5. Енергія проростання – здатність насіння давати нормальні паростки за короткий термін, ніж при визначені схожості.

6. Життєздатність – це кількість живого насіння, виражена у відсотках до загального числа насіння.

7. Вологість – це кількість вологи в насінні, виражена у відсотках до загальної ваги.

12Технічне приймання виконаних лісокультурних робіт.

Технічна прийомка виконаних лісокультурних робіт проводиться з метою визначення якості цих робіт та відповідності проекту лісових культур. Техприйомка проводиться не пізніше як через 10 днів після закінчення всіх лісокультурних робіт на даному участку. В лісництві створюється комісія в складі: представник держлісгоспу, лісничий, майстер лісових культур, лісник, представник профспілки.

Перевіряють якість підготовки ґрунту, при частковій підготовці – ширину смуг або розмір площадок з точністю до 0,1м. Визначаються метод і спосіб створення лісових культур, глибина садіння(сівби), якість садивного(посівного) матеріалу, густота садіння, приблизна норма висіву. Правильність садіння визначають глибиною розташування кореневої шийки, щільністю засипання ґрунтом, розміщенням кореневих систем рослин. Для визначення цих характеристик розкопують 10-25 рослин. При створенні лісових культур методом сівби перевіряють глибину загортання насіння та рівномірність висівання шляхом розкопування посівних стрічок на різних частинах ділянки. Розміщення садивних місць замірюється 10-20 раз.

Ділянки лісових культур, що не відповідають вимогам щодо густоти садіння (сіяння), мають відхилення від запропонованого породного складу, технології створення, підлягають виправленню і повторному технічному прийманню. Результати перевірки фіксуються в акті технічного приймання лісових культур. На кожну прийняту ділянку окремо складається акт. Акти технічного приймання служать основою для заповнення книги обліку лісових культур. Не прийняті лісові культури не включаються в виконання плану лісокультурних робіт.