6 Культури бука

Під культури бука слід відводити свіжі та вологі діброви та судіброви. На сухих чи занадто зволожених грунтах бук росте погано. Непридатні для культур бука грунти, які тривалий час використову­ються в сільському господарстві.

Попередні культури – створюють під пологом лісу за 3-10 років до РГК.

Наступні культури – створюються після вирубування лісу.

Суцільні культури – де немає природного лісовідновлення. Деревні породи розміщуються рівномірно по площі.

Часткові культури – де є природнє лісовідновлення, , або його мало, або воно нераціонального складу (верба, береза, граб, поросляки).

Чисті культури – в складі насадження одна деревна порода .

Змішані культури – в складі лісових культур дві і більше породи.

Саджанці бука розвивають поверхневу кореневу систему, вони сильно реагують на ущільнення і задерніння грунту, перші роки після садіння ростуть повільно, кущаться. Ріст верхівкового пагона саджан­ця посилюється після змикання крон у міжряддях. Враховуючи ці особливості, під культури бука грунт необхідно готувати за системою чорного або раннього пару. . Система чорного пару для нагромадження вологи, боротьби з бур’янами. Спочатку система зяблевої оранки. Осінню лущать грунт дисковими лущильниками на глибину 5-7 см з метою накопичення вологи і “провокації” проростання бур’янів. Через 10-15 днів проводять осінню зяблеву оранку ґрунту лемішними полицевими плугами загального призначення ПЛН-5-35, ПЛН-4-35, Навесні для закриття вологи проводять боронування в 2 сліди важкими і середніми боронами БЗРТС-1,О; БЗСС-1,О. Протягом літа ґрунт утримують в пухкому стані проводячи ряд культивацій з одночасним боронуванням (3-4 рази). В районах з достатнім зволоженням культивації з 5-7 см. до 10-12 см., в посушливих районах навпаки. Восени проводять глибоку безвідвальну оранку плугами без передплужників - плантажними плугами. Перед висаджуванням ґрунт культивують і боронують.

Якщо є пні, то обробіток ґрунту використовують частковий. Суцільний обробіток грунту дорогий, тому використовується рідко. Частковий обробіток грунту – прокладання борозен, смуг, валів, створення мікропідвищень, площадок, терас.

Найчастіше використовують прокладання смуг та борозен. Смуги створюють на одному рівні з землею. Боронування – це створення мікропідвищень у вигляді скиб або гребенів.

Залежно від стану лісокультурної площі і способу створення культур застосовують суцільну підготовку грунту або підготовку останнього смугами. При створенні суцільних культур бука садивні місця бажано розміщувати за схемою 1,5x0,7 або 2,0x0,5—0,6 м. У таких культурах крони у міжряддях змикаються че­рез 5—7 років після садіння. У культури бука можна вводити дуб че­решковий, модрину сибірську і європейську, явір та інші породи.

При створенні культур у свіжих дібровах і судібровах бук роз­міщують одним рядом через три, а у вологих дібровах і судібровах — через два ряди дуба. Бук можна вводити у культури ланками. У Карпатах під культури бука доцільно займати свіжі і вологі гру­ди і сугрудки. Грунт під культури готують вручну площадками (0,4x0,4 м)_, у горах розмір площадок збільшують до 0,7x0,7 і навіть 1x1 м.

У культури бука як супутні породи можна вводити дуб скельний, ясен звичайний, липу дрібнолисту, явір, клен гостролистий, черешню, березу, а з хвойних — модрину європейську, дугласію, ялину звичай­ну, ялицю білута сосну Веймутова. Участь бука у культурах повинна становити 50—60% за умови рівномірного розміщення деревних порід по площі.

Кількість, тривалість та строки доглядів залежать від лісорослинної зони, типу умов місцезростання, способу обробітку грунту, методів і способів створення лісових культур, віку садивного матеріалу, видового складу насадження, погодньо-кліматичних умов, біологічних властивостей деревних порід, цільового призначення майбутнього насадження та економічних умов. Приблизна кількість доглядів до переведення у вкриті лісом землі по зонах буде:

Вік, років	Кількість розпушувань по роках, ручних і механізованих
	Лісова зона	Лісостепова зона	Степова зона
Разом	7ручн. 10механіз.	10ручн. 12механіз.	13ручн. 16механіз

Перший агротехнічний догляд проводиться ранньою весною до появи бур’янів, послідуючі після відростання бур’янів або в залежності від температури. Найбільш важливими є догляди в першій половині вегетаційного періоду.