20 Лісові розсадники і організація їх території.

Лісовий розсадник – це підприємство, або спеціалізована його частина, яка призначена для вирощування садивного матеріалу деревних і чагарникових порід, який використовують для лісорозведення, лісовідновлення, озеленення, лісомеліорації, с творення плодових садів.

По призначенню розсадники поділяються на лісові, лісомеліоративні, декоративні, плодові.

За тривалістю функціонування лісові розсадники поділяються на тимчасові (до 5-ти років) і постійні (більше 5-ти років).

За розмірами розсадники бувають: малі (до 5 га.), середні (5-15 га.) та великі (більше 15 га.).

Великі розсадники площею 15-25 га і більше належать до постійних базових розсадників.

Розсадники найчастіше мають форму квадрата або прямокутника. Інколи створюють кругові та піднаметові розсадники. Кругові в степовій зоні (в центрі є острів лісу певного діаметра, по зовнішньому краю також росте ліс. Це дає можливість затінити сходи). Піднаметові в Карпатах для вирощування самосіву бука та ялиці.

Організація території лісового розсадника – це розподіл його площі на частини різного господарського призначення з найдоцільнішим розміщенням виробничих і допоміжних частин та урахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу. Головними складовими частинами є продукуюча і допоміжна площі. До продукуючої частини відносять посівний шкілковий і маточний відділки.

Посівний відділок – вирощують сіянці. Шкілковий відділок – вирощування живцевих саджанців називають шкілкою живцевих саджанців, а та, яка призначена для укорінювання зелених живців – ділянкою зеленого живцювання. Маточний відділок – це технічно-цінні і декоративні породи для заготівлі живців і насіння.

Допоміжна площа складається з дорожньої мережі, садиби, компостника, ділянки для прикопування, водоймища, живоплотів, дендрологічної ділянки, запасної площі.

Задача1 При інвентаризації лісових культур на площі 3,1га по даних переліку

знаходилось 22000шт. рослин. Лісові культури сосни висаджені по схемі 2,5х 0,5м. Визначити процент приживленості лісових культур і запропонувати лісокультурні заходи по покращенню стану лісових культур. (дані площі, кількості рослин та схема садіння наведена для прикладу)

1.Знаходимо початкову кількість висадженого садивного матеріалу

Густота лісових культур розраховується по формулі:

Nзаг = 31000 / 2,5х0,5= 24800шт

Де Рж – площа живлення одного саджанця, м² .

Площа живлення одного саджанця вираховується по формулі :

Рж = а . б

де а - відстань між рядками саджанців, м

б – крок посадки, м

2. Складаємо пропорцію:

N заг -100%

N наявне - х %

24800 - 100%

22000 - х%

Звідси процент приживленості =

Висновок: Це високий відсоток приживленості, але якщо він менший за нормативний для даного держлісгоспу, то потрібно проводити доповнення.

Задача 2 Визначіть довжину одного контрольного відрізка при інвентаризації посівів бука по схемі 40-40-70, рядків 15, сіянці розміщені рівномірно. Площа 0,25га. (дані площі, кількості рядів та схема висіву наведені для прикладу)

1.Визначаємо загальну довжину всіх рядків на площі

Lзаг.= S х n/Lстр.;

де S – площа посіву, м.кв. (в нашому випадку 0,25га тобто 2500м.кв.)

n – кількість рядків в схемі висіву (в нашому випадку 3 рядки, бо схема висіву 40-40-70),

Lстр.- ширина стрічки з міжстрічковим інтервалом (в нашому випадку 40+40+70=150см =1,5м)

Отже, Lзаг.=2500 х 3 / 1,5=5000м

2.Встановлюємо довжину всіх контрольних (облікових)відрізків. Так як сходи рівномірні, то ця довжина буде становити 2% від довжини всіх рядків.

Lвсіх к.в.=Lзаг. х 0,02=5000 х 0,02=100м

3.Встанолюємо довжину одного контрольного відрізка.

Для цього довжину всіх контрольних (облікових)відрізків потрібно поділити на загальну кількість рядків на всій площі.

Lк.в.= 100/15=6,67м

задача 3 Запроектувати створення лісових культур в типі лісорослинних умов В₂ свіжа вирубка, без природнього поновнення, кількість пнів ___ шт/га, площа га.

Так як лісокультурна площа – це вирубка і там є пні, то потрібно проводити частковий обробіток ґрунту плугом ПКЛ-70 з трактором МТЗ-80. Цим агрегатом будемо наорювати борозни через 2м. Садіння лісових культур можна проводити як механізовано так і вручну. Для механізованого садіння використовуємо агрегат: трактор ЛХТ – 55 з лісосадильною машиною ЛМД – 1. Можна також садити вручну під меч Колесова. Головна порода тут буде сосна звичайна, так як вона найбільше відповідає типам місцезростання В₂ (Свіжі субори) і буде мати тут непогані класи бонітету. В якості супутньої породи можна взяти березу бородавчасту, так як вона має хорошу підстилку, розкислює грунт, знижує пожежну небезпеку в лісі. послаблює розвиток шкідників та хвороб. Схема садіння наступна:

С С С Б 0,5м С С С Б С С С Б 2,5м

Густота лісових культур на всій площі розраховується по формулі:

S

Nзаг = ---------- =10000 / 2,5х0,5= 8000шт

Рж

Де Рж – площа живлення одного саджанця, м² .

Площа живлення одного саджанця вираховується по формулі :

Рж = а . б= 2,5х0,5 = 1,25 м²

де а - відстань між рядками саджанців, м

б – крок посадки, м

Так як в даній схемі сосні належить 75% всіх посадкових місць, а березі 25%, то сіянців сосни треба: 8000х0,75 = 6000шт, берези потрібно: 8000х 0,25 = 2000шт.

Кількість доглядів на площі буде залежати від забур”яненості. Нормативна кількість доглядів в лісостеповій зоні буде: механізованих в міжряддях 5-3-2-1-1, а ручних в рядах

4-3-2-1. Механізовані догляди можна провести з допомогою культиватора КЛБ – 1,7, а ручні сапою.

задача 4 Запроектувати створення лісових культур в типі лісорослинних умов С₂ , землі з-під с/г користування.Площа __га. Зараженість личинками хрущів __ шт/м².

Так як лісокультурна площа – це площа без пнів, то потрібно проводити суцільний обробіток ґрунту плугом ПЛН-3-35 з трактором МТЗ-80. Через 2,5м в рядах садіння потрібно також провести глибоке розпушування підорного горизонту зрихлювачем РН-60. Перед розпушуванням в ряди посадки потрібно внести препарат медветокс – У для знищення личинок хрущів. Садіння лісових культур можна проводити як механізовано так і вручну. Для механізованого садіння використовуємо агрегат: трактор МТЗ-80 з лісосадильною машиною ССН-1 – 1. Можна також садити вручну під меч Колесова. Головними породами тут будуть дуб черешчатий та сосна звичайна, так як вони найбільше відповідають типам умов місцезростання С₂ (Свіжі сугрудки) і будуть мати тут хороші класи бонітету. В якості супутньої породи та підгінної для дуба можна взяти липу дрібнолисту. Схема садіння наступна:

С С Д Лп 0,5м С С Д Лп С С Д Лп 2,5м

Густота лісових культур на всій площі розраховується по формулі:

Nзаг = =10000 / 2,5х0,5= 8000шт/га

Де Рж – площа живлення одного саджанця, м² .

Площа живлення одного саджанця вираховується по формулі :

Рж = а . б= 2,5х0,5 = 1,25 м²

де а - відстань між рядками саджанців, м

б – крок посадки, м

Так як в даній схемі сосні належить 50% всіх посадкових місць, а дубу та липі по 25%, то сіянців дуба треба: 8000х0,50 = 4000шт, а дуба і липи потрібно по 2000шт/га.

Кількість доглядів на площі буде залежати від забур”яненості. Нормативна кількість доглядів в лісостеповій зоні буде: механізованих в міжряддях 5-3-2-1-1, а ручних в рядах

4-3-2-1. Механізовані догляди можна провести з допомогою культиватора КЛБ – 1,7, чи лапчастих культиваторів, а ручні сапою в рядах та в захисній зоні рядків.

Задача 5 Запроектуйте створення лісових культур в типі лісорослинних умов Д₂ , свіжа вирубка, є наявність природнього поновлення граба і осики в кількості ___тис. шт/га. Площа вирубки ___ га, кількість пнів ___ шт/га.

Так як лісокультурна площа – це площа з пнями та з природнім поновленням, то потрібно проводити частковий обробіток ґрунту плугом шляхом наорювання борозен плугом ПКЛ - 70 з трактором ЛХТ – 55 через 4м. Таку відстань між рядами беремо через те, що на площі є велика кількість цінного природнього поновлення граба та липи. Садіння лісових культур потрібно проводити вручну під меч Колесова. Головною породою тут буде дуб черешчатий , так як він найбільше відповідає типам умов місцезростання Д₂ (Свіжі діброви) і буде мати тут високий клас бонітету. В якості супутніх та підгінних порід для дуба тут буде природнє поновлення граба та липи. Схема садіння наступна:

Д Д Д Д 0,5м Д Д Д Д Д Д Д Д 4,0м

Густота лісових культур на всій площі розраховується по формулі:

Nзаг = =10000 / 4,0х0,5= 50000шт/га

Де Рж – площа живлення одного саджанця, м² .

Площа живлення одного саджанця вираховується по формулі :

Рж = а . б= 2,5х0,5 = 1,25 м²

де а - відстань між рядками саджанців, м

б – крок посадки, м

Кількість доглядів на площі буде залежати від забур”яненості. Нормативна кількість доглядів в лісостеповій зоні буде: ручних в рядах 4-3-2-1. Механізованих доглядів тут проводити не можна взв”язку з тим, що в міжряддях є природнє поновлення. Щоб природнє поновлення не заглушувало сіянців дуба проводимо також догляди „Сікор – 3” в міжряддях по мірі необхідності.

Задача 6 Розрахувати необхідну кількість насіння дуба черешчатого для висіву на площі ___ га при схемі висіву 40-40-70, якщо клас якості насіння _____

1.Визначаємо загальну довжину всіх рядків на площі

Lзаг.= S х n/Lстр.;

де S – площа посіву, м.кв. (площу в га потрібно перевести в м², тобто площу в га помножити на 10000)

n – кількість рядків в схемі висіву (в нашому випадку 3 рядки, бо схема висіву 40-40-70),

Lстр.- ширина стрічки з міжстрічковим інтервалом (в нашому випадку 40+40+70=150см =1,5м)

Отже, Lзаг.= S х 3 / 1,5= м

2.Встановлюємо норму висіву дуба черешчатого на 1м. Норма висіву дуба черешчатого 1-го класу якості становить 125 г/м, Якщо насіння 2-го або 3-го класу якості, то норми висіву збільшуються відповідно на 20 чи 60%. Отже Нвис - нова норма висіву буде:

для насіння другого класу якості 125+ 125х0,2 =150 г/м

для насіння третього класу якості 125+ 125х0,6 =200 г/м

3.Визначаємо необхідну кількість насіння дуба на дану площу:

М=Lзаг х Н вис.= Lзаг х 150 (чи 200г/м) =

Задача 7 Селекційна оцінка дерев і насаджень. Визначити мінімальні розміри плюсового дерева, якщо Нср. ═___м. Дср.=___см.

Плюсові дерева

Дплюс. більший на 30% від Д ср. насадження

Нплюс.більша на 10% від Н ср. насадження

Стовбур не менше 2/3 висоти дерева, без сучків, крона мала, компактна.

Нормальні дерева

Д і Н наближають до середніх показників насадження.

Мінусові дерева

Дмін. = 80% Д середн.насадження

Н – немає значення.

• Плюсові насадження – це насадження в якому більшість дерев плюсові і нормальні (мінусових не більше 10-20%);

• нормальні насадження мають середні показники;

• мінусові насадження – кількість мінусових 50-75%.

Плюсове дерево огороджується. На висоті 1,5 м. роблять поясок з білої краски шириною 10 см. і пишеться два номери. Наприклад

250

3 , де

250 – номер по державному реєстру (в чисельнику), 3 – номер по об’єднанню (в знаменнику).

На плюсове дерево оформляють паспорт. Плюсове насадження відграничується в натурі візирами. По кутах ставляться аншлаги з надписами. Оформляють паспорт плюсового насадження.

Нплюс. =Нср. + Нср. х 0,1 =

Дплюс.= Дср. + Дср. х 0,3 =

Задача 8 Розрахувати необхідну кількість насіння сосни звичайної для висіву на розсаднику. Площа посіву ___га, схема висіву 10-30-10-30-10-60. Клас якості насіння ___

1.Визначаємо загальну довжину всіх рядків на площі

Lзаг.= S х n/Lстр.;

де S – площа посіву, м.кв. (площу в га потрібно перевести в м², тобто площу в га помножити на 10000)

n – кількість рядків в схемі висіву (в нашому випадку 6 рядків, бо схема висіву10-30-10-30-10-60 ),

Lстр.- ширина стрічки з міжстрічковим інтервалом (в нашому випадку 10+30+10+30+10+60=150см =1,5м)

Отже, Lзаг.= S х 6 / 1,5= м

2.Встановлюємо норму висіву сосни звичайної на 1м. Норма висіву сосни звичайної 1-го класу якості становить 2 г/м, Якщо насіння 2-го або 3-го класу якості, то норми висіву збільшуються відповідно на 30 чи 100%. Отже Н вис. - нова норма висіву буде:

для насіння другого класу якості 2х0,3+2 =2,6 г/м

для насіння третього класу якості 2+ 2х1 =4 г/м

3.Визначаємо необхідну кількість насіння сосни на дану площу:

М=Lзаг х Н вис.= Lзаг х 2,6 (чи 4г/м) =

Задача 9 Розрахувати необхідну кількість садивного матеріалу для створення водорегулюючої смуги довжиною 700м, якщо в ній 1-й і 5-й рядки шипшина звичайна, 2-й клен гостролистий, 3-й та 4-й рядок дуб черешчатий. Схема посадки саджанців 3х1м.

Довжина кожного рядка дорівнює довжині лісосмуги, тобто 700м. Число садивних місць в рядку дорівнює 700шт. (700/1=700). Стільки ж необхідно сіянців клена, бо його 1 рядок, а шипшини звичайної 2 рядки, то її потрібно в в два рази більше, тобто 1400шт. Дуба черешчатого також потрібно 1400шт, бо його також 2 рядки. Всього ж необхідно садивного матеріалу 700+1400+1400=3500шт.

В складі насадження є кущі та дерева, розміщення садивних місць не дуже густе. Тому така лісосмуга буде мати ажурну конструкцію.