Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Меліорація.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
244 Кб
Скачать
☆

Тема 26. Закладка плодового саду і догляд за ним.

ПЛАН

1.Вибір місця під сад.

2.Обробіток грунту для закладки плодового саду.

3.Розміщення садивних місць в саду.

ЛІТЕРАТУРА: РОДІН А.Р.

ДЕБРИНЮК Ю.М. ст. 285-291

1.Перш ніж закладати сад, розробляють спеціальні проекти, де передбачені всі організаційні та виробничі заходи.

Оптимальні розміри промислових садів на Поліссі 400-500га, Лісостепу

500-700га. Затрати на створення 1 га плодового саду окуплюються лише через 6-8 років.

При виборі місця під сад звертають увагу на такі основні фактори:

а) рельєф ;

б) грунт і підгрунтя ;

в) підгрунтові води;

г) захищеність ділянки від панівних вітрів;

д) наявність водоймищ.

а) Рельєф. Південні , пд-сх .і пд-зх .схили завжди тепліші, ніж північні, тому вони кращі для закладки садів. В гірській місцевості тепловий режим залежить від висоти над рівнем моря: на кожні 100м висоти температура повітря знижується на 0,5 0С, а тривалість вегетативного періоду скорочуєтся на 5 днів. Пд. Схили сухіші від північних, верхні частини схилів сухіші від нижніх. Найбільш освітлені є верхні частини пд. схилів. Найбільш придатними до закладання садів є рівні добре провітрювані схили крутістю 2-100, а також більшої крутизни при умові влаштування терас.

б) Грунти. Найкращі є сірі і темно-сірі , каштанові, чорноземи легкого і середнього механічного складу. Недоцільно закладати сади на ділянках з коренепроникним підгрунтям (камінь, крейда, глей).

в) Підгрунтові води. Найбільш шкідливі є застійні води, бідні на кисень Рівень залягання грунтових вод не менше 2-2,5 м при садінні яблуні, груші, черешні та 1,5-2,0 м сливи, айви. Рівень грунтових вод може бути вищий на схилах.

г) Вітри. Чим вище розміщена ділянка для саду, тим сильніші вітри. Холодні вітри пошкоджують зав’язі, квіти, приводять до підмерзання дерев внизу. Небезпечним також є застій повітря ( морозобійні ями).

д) Водоймища. Зладжують температурні коливання, підвищують вологість повітря.

2). Видаляють пні (Д- 513А, ДП-8А і т.д.), вирівнюють, розгортають родючий шар грунту, площу окультурують (2-3 роки висів багаторічних і однорічних бобових).На староорних землях обробляють ділянку протягом року. В грунт вносять добрива: органічні (20-60т/га) та мінеральні (40-80 кг/га діючої речовини). Гній вносять на глибину 25-30 см при плантажній оранці. На кислих грунтах – вапнування, засолених - гіпсування. Орють на різну глибину в залежності від типу грунту (сірі лісові 30-35 см з поглибленням дна борозни на 15-20 см, темно сірі 40-45 см, чорнозем 60 см. Використовують плуги ППН-40,ППН-50, ППУ-50А.

На ділянках крутістю 10-120 грунт обробляють поперек схилу, а якщо є небезпека ерозії – то смуговий обробіток грунту, коли зорані і незорані смуги чергуються.

Плантажна оранка проводиться за 2-3 місяці до висаджування дерев, щоб грунт до цього часу ущільнився. Після оранки – вирівнюють БДНТ-2,2; БДТ-3.

Ділянки крутістю від 10-120 до 40-450 терасують.

ІІІ. Існує декілька систем розміщення плодових дерев в саду: квадратна, прямокутна, шахова, контурна, загущенорядкова, стрічкова.

КВАДРАТНА СИСТЕМА – схема розміщення дерев 6х6м, 8х8 м, Використовується в пальметних садах.

ПРЯМОКУТНА СИСТЕМА 6х4, 7х5, 8х6 м/ - найбільше використовується.

ШАХОВА СИСТЕМА – дерева в шахматному порядку / там , де ерозійні процеси і в невеликих садах з ручним доглядом за деревами/.

КОНТУРНА СИСТЕМА - на схилах, де ряди дерев розміщують по горизонталях і тому відстань між рядами не завжди одинакова.

ЗАГУЩЕНО-РЯДОВА. / 4х1; 4х1,25; 4х1,5; 4х1,75 м / при закладці саджанців слабкорослими сортами на карликових підщепах.

СТРІЧКОВА СИСТЕМА – коли декілька рядів (2-4) зближують на відстань до 1 м. Між стрічками міжряддя 3-4 м для проходу агрегатів. При закладці на карликових підщепах.

Продовження теми 26.

ПЛАН

1.Підбір порід і сортів для закладки саду.

2.Посадка саджанців при закладанні саду.

3.Догляд за грунтом в саду.

ЛІТЕРАТУРА : Родін А.Р. ст. 306-315

Гордієнко М.І. ст. 303-311

Дебринюк Ю.М. ст. 201-315.

1.В саду повинні бути літні, осінні та зимові сорти яблуні і груші; ранні середні і пізні сорти кісточкових порід. У промислових садах рекомендується висаджувати по 2-3 літні, 3-4 осінні , 4-5 зимових сортів яблунь, по 2-3 сорти груші та по 3-4 сорти кісточкових порід. Крім того, 10% площі саду доцільно засаджувати перспективними сортами, рекомендованими науково-дослідними лабораторіями. В одному кварталі доцільно вирощувати одну породу, рідше дві споріднені.

Для кращого запилення в межах одного кварталу висаджують 3-4 сорти з однаковим терміном цвітіння і плодоношення, іноді для кращого запилення висаджують другорядні сорти. Спочатку збирають урожай з дерев сортів запилювачів, а відтак основного сорту.

2. Після розмітки ділянок у кварталах викопують посадкові ями. Використовують ямокопачі КПЯШ-60 (готує ями до 60см глибиною), КЯУ- 100А ( ями глиб. до 70 см). При ручному викопуванні ям родючий шар грунту складають окремо і засипають лише родючою землею.

Ями краще готувати восени ( грунт осідає). Садок краще закладати весною, лише в теплих районах осінню. Використовують стандартні одно-або двірічні саджанці. Кореневу систему змочують в розчині глини з перегноєм, додавши стимулятори росту: індолілмасляну кислоту (10мг на 10 л води), гетероауксин (100 мг на 10 л води).

Садіння вручну малопродуктивне, але забезпечує високу якість робіт. В яму вносять 8-10 кг перегною, 1 кг суперфосфату, та 0,2-0,3 кг калійної солі.

3.В садку використовують такі системи догляду за грунтом: чорний пар, сидеральний пар, культурне задерніння , мульчування та удобрення. Система чорного пару включає зяблеву оранку, боронування та культивацію. Глибина оранки при цьому складає 15-20 см. При системі сидерального пару сидератами є люпин, гірчиця, вика, які висівають в міжряддях на відстані 1,0-1,5 м від ряду дерев. Літні сидерати приорюють восени, а озимі – навесні. Культурне задерніння передбачає вирощування багаторічних трав, які скошують 5-6 разів протягом вегетаційного періоду, залишаючи її як мульчу ( райграс, тимофіївка, вівсяниця, польовиця, конюшина та інш.) Це роблять через 4-5 років після садіння дерев.

Мульчування роблять з метою зберігання вологи в грунті. Для цього його покривають шаром перегною, торфу, соломи, листя, тирси, та інших матеріалів товщиною 5-6 см.. Якщо ширина міжрядь 6-8 м, то інколи вирощують міжрядні культури (помідори, баклажани, цибулю, капусту, однорічні трави на сіно та інш.) Це роблять через 2-3 роки після садіння саду і до 6-8 річного віку.

Позитивно впливає на грунт і його удобрення мінеральними та органічними добривами.