Клас Багатоніжки

Кількість видів цього класу точно не визначена: різні автори називають цифри від 10 до 53 тисяч. У фауні України багатоніжки досліджені недостатньо - відомо трохи більше 150 видів. Населяють біотопи з підвищеною вологістю: лісову підстилку, трухляві пні, живуть під камінням, у ґрунті. Численні в тропіках і субтропіках.

Довжина тіла - від 2 мм до 28 см (гігантська сколопендра). Т і л о складається з двох відділів голови і посегментованого тулуба. Кількість сегментів варіює 14 до 181. У більшості на кожному сегменті є пара кінцівок. Отже, ніг багато (звідси назва); скорочуються і переміщаються по черзі, немов хвилею. Голова чітко відмежована від тулуба. Вона утворилася внаслідок злиття акрона із чотирма або трьома сегментами тулуба. У другому випадку останній головний сегмент залишається вільним і має назву «шийний». На голові розміщені пара вусиків, які є органами дотику і нюху, та ротові органи (мандибули і дві пари максил). У деяких рот спереду прикритий хітинізованою верхньою губою. Очі, як правило прості, лише у деяких - складні. Кінцівки тулуба здебільшого однорідні, складаються з ряду члеників і закінчуються гиком.

Тіло вкрите хітинізованою, іноді просякнутою вапном кутикулою, під якою є шар гіподермального епітелію, що її виділяє. У ньому є численні шкірні залози (особливо в ківсяків), що відкриваються назовні отворами на спинному боці тіла. Нервова, травна, видільна системи - типові членистоногих. Д и х а ю т ь за допомогою трахей, що відкриваються дихальцями (стигнами) на черевному боці сегментів тулуба.

Кровоносна система незамкнена. Серце у вигляді довгої трубки тягнеться вздовж тіла над кишкою. Позаду трубки сліпо замкнена, а попереду продовжується в аорту. Серце відповідно до сегментів поділене на камери: кожна камера має 2 остії. До камер прикріплюються крилоподібні м'язи. Кров (гемолімфа) рухається від заднього кінця серця до переднього, звідки вона надходить в аорту, артерії, потім у лакуни. Знову до серця кров потрапляє через остії в камерах.

Багатоніжки - організми роздільностатеві. Запліднення зовнішньо-внутрішнє або внутрішнє. Розвиток прямий або з анаморфозом. При анаморфозі з яйця розвивається личинка з неповною кількістю сегментів; вони поступово доростають у процесі линьок. Зона росту лежить у задній частині тулуба перед тельсоном. у багатьох виражена турбота про потомство. Вони відкладають яйця в гнізда, або обвивають кла­дку своїм тілом, залишаючись у такому стані декілька тижнів (у цей час не живляться).

Багатоніжки - нічні тварини, денного світла вони уника­ють. За способом живлеіїня - сапрофаги або хижаки.

Клас Багатоніжки поділяють на 4 підкласи: 1. Симфіли, 2. Пауроподи, 3. Двопарноногі, 4. Губоногі.

Окремі автори (Г.Й. Щербак, Д.Б. Царичкова, Ю.Г. Вервес, 1996) надають їм ранг класів.

Підклас Двопарноногі

Мають циліндричне тіло з великою кількістю члеників (від 11 до 170). На «шийному» сегменті кінцівки відсутні; на трьох наступних - по одній парі, а на решті сегментів (крім 1-3 остан­ніх безногих сегментів) - по дві пари кінцівок (внаслідок попарного злиття сегментів). Залежно від кількості сегментів ніг буває_ до 139 пар. Тому цих тварин іще називають тисячоніжками. При русі спочатку починають працювати ніжки передніх сегментів, потім поступово включаються ніжки наступних члеників - у цілому рух хвилеподібний. Проте ніжки у двопарноногих слаб­кі, тому рухаються вони повільно.

Вкриті щільною просякнутою СаСО_з кутикулою. У разі не­безпеки звертаються кільцем. З отворів по боках тіла виділяєть­ся речовина, що має різкий запах, а в деяких ківсяків вона отруйна (у тропічних видів містить синильну кислоту) і може викидатися і розпилюватися на відстань до 75 см. Розвиток з анаморфозом.

У Карпатах відомо більше 60 видів, на рівнинній частині України - понад 40, у Криму - лише 8. У лісах поширений ківсяк сірий -, що має світло-сіре з бронзо­вим відливом тіло, завдовжки 20-45 мм. Кількість ніжок - бли­зько 100 пар. Потривожений, виділяє рідину із різким запахом, від якої на шкірі залишаються червоні плями. Особливо чис­ленний у листяних лісах - на 1 га лісу оселяється до 5 мли. особин. Живлячись опалим листям, сприяють збагаченню ґрун­ту на гумус. Особливо люблять листя вільхи, бересту, яке багате на СаСО . У грабових лісах звичайними є двопарноногі з ряду Гломериди, які активно руйнують лісову підстилку. Кримський ківсяк у процесах ґрунтоутво­рення відіграє ту ж роль, що й дощові черви.

У гниючій деревині, пнях знаходять, сегменти тіла якого відокремлені вузькими перехватами (рис. 1, 2, 3).

Рис. 1. Гломериди Рис. 2. Полідесмові

Рис. 3. Ківсякоподібні