Фасеткове око комахи:

1- рогівка; 2 - кришталевий конус; 3 - світлочутливі елементи ока;

4 - зоровий нерв; 5- пігментні прошарки між оматидіями.

Отже, кожен оматидій сприймає лише невеличку часточку предмета; із окремих часточок, як у мозаїці, утворю­ється єдине зображення. Чітке зображення предмета виникає в оці комахи на відстані 10 см, але на рух предметів вона реагує за 1,5-2 м. Зір у комах кольоровий: вони бачать здебільшого жовто-зедені, синій ультрафіолетові промені.

Просте око, або очко, не відповідає за будовою одному оматидію. Воно має прозорий шар рогівки - кришталик лінзоподібної форми; відразу під ним залягає шар світлочутливих клі­тин. Все очко оточує чохлик із пігментних клітин. Криштале­вий конус у простому оці відсутній. Розміщуються очки на голові між складними очима. Проте не у всіх комах вони є. Вважають, що очка впливають на активність поведінки комах за різних умов освітлення, разом зі складними очима сприймають поляризоване світло (світло, відбите небом).

Встановлено також здатність комах змінювати рух залежно під напрямку сонячних променів, тобто сонцекомпасна орієнтація. Суть її в тому, що кут падіння променів на певні ділянки сітківки ока протягом певного часу зберігає свою по стійність; перерваний рух відновлюється під тим же кутом. Але оскільки сонце переміщається, то напрямок руху змінюється на відповідну кількість градусів. Нічні комахи, які летять на світло, теж орієнтуються подібним чином. Оскільки джерело світла нерухоме, а комаха зберігає фіксований кут при русі до нього, то рух іде по логарифмічній спіралі і врешті-решт приводить комаху до джерела світла.

Крім названих органів чуття в комах є ще деякі рецепторні апарати: сенсили, що сприймають температуру, вологість. Водні комахи відчувають зміну тиску, терміти - магнітне поле Землі.

Органи травлення комах розпочинаються ротовою порожниною, куди відкриваються слинні залози. Слина змочує їжу, а також містить ферменти, що розщеплюють поліса­хариди, або ж перетравлюють целюлозні оболонки рослинних клітин (у попелиць), у кровососів слина містить антикоагулян­ти, у галоутворюючих комах - гормон росту рослин, під впливом якого утворюються гали. Ротова порожнина за допомогою корот­кої глоттки з'єднується зі стравоходом, задня частина якого роз­ширюється у воло. Воно є резервуаром для їжі, проте тут їжа зазнає і деяких змін. Так, перетворення нектару в мед у бджіл

відбувається частково уже у волі. У наступному відділі - шлунку, який вистелений ку­тикулою з гострими зубцями або щетинками, відбувається механічне перетирання твердої їжі або фільтрується рідина. Печінки немає. Травні ферменти виділяються безпосередньо стінками середньої кишки, яка в багатьох комах утворює пілоричні відростки, що збільшують всисну поверхню кишечника. У задній кишці всмоктується вода. Неперетравлені рештки виділяються крізь анальний отвір.

Органи виділення продуктів обміну речовин - мальпігієві судини (від 2 до 250), а також жирове тіло. У мальпігієвих судинах утворюється сечова кислота. У задній кишці за допомогою ректальних сосочків із неї вилучається вода, яка разом із поживними речовинами та іонами калію, натрію, хлору надходить у гемолімфу (реабсорбція). Кришталики сечової кислоти виводяться назовні разом з неперетравленими рештками через анальний отвір.