Тема14. Пародонтоз. Клиника, диагностика, дифференциальная диагностика. Загальні принципи лікування на генералізованих пародонтит. Складання плану лікування.

1 . Актуальність теми . Захворювання тканин пародонту , зокрема пародонтоз , найбільш складна й актуальна проблема стоматології. Розвиток дистрофічних процесів в тканинах пародонту виникає на тлі гіповітамінозу , патології серцево - судинної системи , імунологічних порушень , значною мірою впливає і ендокринна патологія , зокрема гіпофункція статевих залоз.При пародонтозі спостерігається тканинна дистрофія всього пародонту.Пародонтоз діагностується в 5-6 % хворих з патологією пародонту. Захворювання це , незважаючи на повільне прогресування , викликає страждання хворих через надмірну чутливість твердих тканин зубів , порушення функції жування.

2 . Навчальні цілі . Навчитиставити правильний діагноз і вибирати методи раціонального лікування .

Конкретні:

знати :

- Анатомічна будова і рентгенологічну картину альвеолярного відростка в нормі.

- Основні клінічні прояви дистрофії пародонту ( клиновидний дефект , стирання твердих тканин зуба , атрофія ясен ) .

- Загальні принципи лікування хворих на генералізований пародонтит;

- Направленість загального лікування при генералізованому пародонтиті;

- Етапи місцевого лікування при пародонтиті;

- Медикаментозне місцеве лікування хворих на генералізований пародонтит.

вміти :

- Діагностувати дистрофічні захворювання тканин пародонту.

- Визначити ступінь розвитку пародонтозу.

-Проводити опитування та огляд пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит;

-Складати індивідуальний план лікування;

- Призначати загальне лікування хворим цієї категорії;

- Виписувати рецепти лікарських засобів для проведення загальної та місцевої терапії хворих на генералізований пародонтит.

3.Зміст навчального матеріалу.

У патогенезі пародонтозу лежить порушення живлення кісткової тканини щелепи, це веде до порушення поновлення тканин, до порушення мінерального обміну і до порушення кровопостачання ясен. Пародонтоз діагностують у 5-10% пацієнтів, що звернулися за стоматологічною допомогою.

Причини розвитку пародонтозу.

Основною причиною пародонтозу є патогенні мікроорганізми, які знаходяться в зубному нальоті. В результаті їх життєдіяльності тканина ясен стає рихлою, руйнується зубоясневі з'єднання і зубний наліт проникає глибше. Після затвердіння зубний наліт пошкоджує ясна і зубну емаль.

Пародонтоз частіше зустрічається у людей з патологіями серцево-судинної системи атеросклеротичного характеру, з патологіями травного тракту і ендокринними захворюваннями. Порушення обміну речовин, особливо внаслідок гіповітамінозу стають причиною пародонтозу у старшому віці, коли природне ослаблення тканин пародонту більш виражено.

У патогенезі пародонтозу крім мікробного фактора і дистрофічних змін лежать також аномалії розвитку зубощелепної системи. Так, при патологіях прикусу, аномалії положення зубів пародонтоз діагностується у кілька разів частіше.

Клінічні прояви пародонтозу

Пародонтоз є довгостроково поточним захворюванням ясен, яке з часом призводить до появи неприємного запаху з рота і до випадання зубів. Пародонтоз і інші захворювання ясен є основною причиною втрати зубів у зрілому віці.При пародонтозі утворюється глибокий ясенний кишеню, в якому накопичуються залишки їжі, мікроорганізми і зубний наліт. Саме такі запалені ясенні кишені і є джерелом смердючого запаху з рота і неприємного присмаку під час їжі. Підвищена кровоточивість ясен при пародонтозі під час чищення зубів або прийняття їжі пояснюється розпушуванні ясен. Крім того підвищується чутливість ясен до всіх типів подразників, вони стають болючими і легко запалюються. Цим пояснюється дратівливість і нервозність пацієнтів з пародонтозом. Коли зубоясневі з'єднання повністю руйнується і ясенний кишеню стає глибоким і остаточно сформованим, настає етап формування мікробної бляшки на корені зуба. Це заключна стадія пародонтозу, на якій розсмоктується корінь зуба і щелепна кістка, розвивається грануляційна тканина, що призводить до втрати зубів. Патогенні мікроорганізми провокують розвиток пародонтозу, але не є його основною причиною, так як в частині випадків патологічний процес при пародонтозі носить неінфекційний характер. Після формування ясеневого кишені шийки зубів оголюються. Цей етап пародонтозу тривалий, і, незважаючи на майже повне оголення шийок зубів, зуби тривалий час добре зберігають фіксацію. У міру прогресування приєднується підвищена чутливість шеечной частини зуба і відчуття свербіння в яснах, іноді при пародонтозі може бути яскраво виражене запалення ясен.

Схема лікування генералізованого пародонтиту:

початковий ступінь:

- усунення місцевих подразників;

- знеболення;

- усунення травматичної оклюзії (у разі наявності);

- медикаментозне лікування, направлене на усунення симптоматичного гінгівіту;

- фізіотерапевтичні методи лікування (залежно від виду симптоматичного гінгівіту).